виховання професійно важливих для даної діяльності психічних якостей (вольові, оперативне мислення, якості уваги, емоційна стійкість, швидкість сприйняття);
формування і вдосконалення професійно-прикладних умінь і навичок пов'язаних із особливими зовнішніми умовами майбутньої професійної діяльності;
підвищення професійної стійкості організму до дії несприятливих
чинників професійної діяльності (гіподинамія; висока і низька температура, перепади температури навколишнього середовища; перебування на великій висоті; дія токсичних речовин; дія різного роду випромінювання);
набуття спеціальних знань для успішного засвоєння практичного розділу ППФП і застосування набутих умінь, навичок та якостей у професійній діяльності.
Перераховані завдання конкретизуються, враховуючи особливості певної професії.
Визнання важливості і необхідності ППФП у системі спеціальної х: віти накладає велику відповідальність на теоретиків і практиків фізичного виховання за якість пошуків, ефективного розв'язання багатогранних проблем ППФП та трактування окремих її положень. За останні 5-10 років на методичних конференціях різного рівня, у періодичній пресі, у дисертаційних роботах, спеціальних посібниках, методичних рекомендаціях обговорюються різноманітні аспекти ППФП. Хоча розквіт даної проблематики приходиться на 70-80 роки 20-го століття. Останнім часом уїло науковців звертають увагу на проблеми ППФП. Це відбувається тому, і:? раніше все було в руках держави і держава турбувалася про відтворення продуктивного потенціалу. Дрібні підприємці не займаються підготовкою фахівців і не замовляють досліджень за даним напрямком. Тому цю справу повинна взяти на себе освіта, враховуючи ринки праці і забезпечуючи конкурентну спроможність своїх випускників. Дана тенденція буде зберігатись і розвиватись у подальшому, якщо не відбудеться втручання держави або не зміниться свідомість підприємців, розуміння ними вигоди у кваліфікованому, здоровому, підготовленому фахівці .
Від працівників цієї галузі вимагається вміння дозувати невеликі силові напруження при користуванні різноманітними ручними органами управління. Наприклад, при роботі з міні-ЕОМ, дисплейною технікою, осцилографом, кількість рухів, які виконуються фахівцем за зміну на пульті управління, нерідко досягає декількох тисяч. Тому якщо фахівець не відчуває і не може строго дозувати невеликі силові напруження, то він тратить більше енергії, швидко перевтомлюється і перенапружує нервово-м'язовий апарат, нерідко призводить до різноманітних захворювань м'язів і периферичної нервової системи.
Робота працівників, пов'язаних із радіотехнікою, характеризується гіподинамією, тривалим перебуванням у вимушеній позі, сидячи, рідше стоячи (при монтажі, наладці). Таке обмеження рухової активності погіршує професійну працездатність, призводить до великої кількості помилок, акумулює негативний вплив на життєво важливі функції і системи організму. При робочій позі сидячи затрати енергії на 5-10% перевищують рівень обміну, стоячи - на 10-25%. При вимушеній незручній позі затрати енергії на 40-50% перевищують рівень основного обміну.
Спеціальні дослідження показали, що продуктивність розумової діяльності в умовах гіподинамії знижується майже у два рази вже на другий день, різко погіршується також концентрація уваги, збільшується час на виконання розумових операцій. Перебування людини протягом чотирьох годин у вимушеній малорухомій позі веде до значного погіршення функціонального стану організму. Найбільше страждає центральна нервова і серцево-судинна системи, знижується витривалість до статичних зусиль, погіршуються показники вищої нервової діяльності, погіршується сприйняття часу та низка інших психофізіологічних показників, що характеризують професійну працездатність.
Під час виконання точних рухів у процесі професійної діяльності і збірка приладів із дрібних деталей, креслення, писання тощо) необхідна концентрація уваги і стійке положення тулуба, що забезпечується сидячим положенням працівника.
Рекомендуємо почитати:
Функції Інтернету як фактора актуалізації комунікативного потенціалу
особистості
Перші дослідження процесів спілкування в структурі масової комунікації пов’язуються з працями X. Ласуелла (1948) і К. Ховланда (1953). Були виділені основні елементи структури комунікації: ...
Інноваційно-освітня діяльність педагога в галузі організації образотворчої
діяльності дітей
Освіта в умовах сучасного динамічного суспільства вимагає постійної творчої активності всіх учасників педагогічного процесу. Особливо зростає значення творчої ініціативи педагогів у пошуку ...
Здійснення підсумкового контролю вивчення менеджменту
Метою вивчення курсу менеджменту є придбання студентами теоретичних і практичних знань і навичок в області менеджменту (керування підприємством). Програмою навчання передбачене вивчення ціл ...
У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>