Слухання музики та його Значення у вихованні естетичного ставлення дітей молодшого шкільного віку до дійсності

Нова педагогіка » Методика організації слухання та інтерпретації музики в початкових класах » Слухання музики та його Значення у вихованні естетичного ставлення дітей молодшого шкільного віку до дійсності

Сторінка 2

В окремих випадках можна перед слуханням музики стимулювати творчу активність учнів, пропонуючи уявити зміст твору через складені ними короткі оповідання. Так, наприклад, перед слуханням фортепіанних п’єс П. Чайковського “Хвороба ляльки” та “Нова лялька” вчитель може запропонувати учням скласти невеличкі оповідання з такими ж назвами.

Перед слуханням музичного твору вчитель може запропонувати учням згадати певні явища та події, які вони спостерігали в житті. Наприклад, перед слуханням п’єси В. Косенка “Дощик” учні згадують накрапання дощу, а потім, слухаючи твір, визначають, у яких частинах вони почули це накрапання.

Після первинного слухання учні діляться своїми враженнями про почутий твір.

Наступний етап – аналіз твору.

Аналізуючи з учнями прослуханий музичний твір, варто керуватися такими методичними вказівками:

Учителю потрібно чітко уявляти кінцеву мету аналізу – допомогти учням ближче і глибше сприйняти музичний твір, естетично його пережити й оцінити.

Доцільно починати аналіз твору одразу ж після прослуховування, поки його звучання ще свіже у пам’яті учнів.

Перш, ніж аналізувати музичний твір, треба, щоб у дітей створилося загальне враження про нього. Приступати до аналізу твору варто лише після того, як діти вільно висловилися про своєї враження від прослуханої музики

Мислення дітей повинне націлюватися на з’ясування того, яка це музика, які почуття і переживання виражає, якими засобами вона цього досягає.

Шлях аналізу твору йде від розкриття його змісту, задуму, від загальної характеристики музики до деталей і окремих виразових засобів.

На першому етапі сприймання вчитель повинен спрямовувати увагу дітей не на окремі якості твору, а на сам процес руху, його організацію, динаміку. При повторному сприйманні слово вчителя повинно підводити учнів до розкриття виразових засобів, які особливо яскраво характеризують музичний образ.

Аналіз твору може бути більш або менш глибоким, але обов’язково правильним.

Аналіз твору повинен пробуджувати уяву дітей, їхні музично-слухові уявлення, викликати правильні, але у кожного свої асоціації.

Бесіда про твір увесь час повинна пов’язуватись з живим звучанням, пояснювати його.

Успіх і якість спостереження за музикою залежить від того, наскільки зрозуміле учням завдання, поставлене перед ними. Правильно поставлені запитання виховують уміння чути музику, розвивають музичне мислення.

Якщо аналіз проведений вчителем методично грамотно, то під час вторинного слухання, учні сприймають музичний твір більш усвідомлено, оціночно.

Твори треба слухати в повній тиші, що залежить від того, наскільки вчитель зацікавив школярів вступною розповіддю, а також від якості виконання музики. Водночас можливі різні варіанти: відтворення музики в грамзаписі, у виконанні вчителя або когось з учнів. Бажано чергувати ці варіанти, ураховуючи, що “живе” виконання краще сприймається і надовго запам’ятовується.

Важливо, щоб запропонований твір сподобався дітям, але це буває не завжди. Аби викликати позитивне ставлення до того чи іншого твору, доцільно іноді застосовувати сугестивний метод ( від слова suggestion – навіювання).

Наприклад, учитель звертається до дітей: “Зараз прозвучить музика, яку прослухавши один раз, не можна забути”, або:“ Зараз ми послухаємо музику, яка мені дуже подобається. Упевнена, що вона сподобається й вам”.

Якщо школярі поважають учителя й цінують його думку, то цей метод може дати позитивний результат.

Для слухання музики доцільно використовувати зокрема такі збірники п’єс, як “Фортепіанний альбом” М.Дремлюги, “Вибрані твори” А.Коломійця, “24 дитячі п’єси для фортепіано” В.Косенка, “Легкі п’єси українських композиторів” та ін.

Аналізуючи дитячі фортепіанні п’єси українських композиторів, наголошуємо на різноманітності їхнього змісту: це й картини природи, образи тварин і птахів, дитячі ігри, забави й казкові персонажі. Сприймання таких творів, як “Дощик” В.Косенка, “Сніг іде” М.Дремлюги, “У лісі” А.Штогаренка, сприяє розвиткові уяви дітей, естетичному ставленню до природи. Слухання п’єс “Тук-тук”, “Зозуля” Л. Вербовського, “Зайчик” М.Жербіна, “Ведмежатко в лісі” М.Дремлюги допоможе краще пізнати звірів і птахів.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Сутність поняття «творча обдарованість», її психолого-педагогічні особливості та проблеми розвитку обдарованих
Феномен творчості завжди привертав увагу дослідників як найважливіший компонент соціальної культури. Творчість – це позитивно спрямована діяльність, каталізатор прогресивних змін у суспільс ...

Методи навчання природознавства в школі
Природнича освіта в сучасній початковій школі вимагає вибору оптимальних методів формування теоретичних знань. Будь-який метод являє собою засіб взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів, ...

Аналіз рейтингових систем оцінки рівнів підготовки студентів
Загальний порядок оцінювання знань студента за кредитно-модульною системою, порядок розподілу балів, форми і види завдань, критерії оцінювання знань тощо для кожної навчальної дисципліни до ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net