Функції процесу навчання

Розрізняють уміння і навички теоретичні (в їх основі — правила оперування поняттями, вони є результатом аналізу-синтезу) і практичні (дії, що регулюються за до­помогою формул, моделей, зразків).

В. Сухомлинський вважав, що кожний учень за роки навчання повинен обов'язково оволодіти такими загально-навчальними вміннями:

1) спостерігати явища навколишнього світу;

думати – зіставляти, порівнювати, протиставляти, знаходити незрозуміле, диву­ватися;

висловлювати міркування про те, що бачить, спостерігає, робить, думає;

вільно, виразно, свідомо читати;

вільно, досить швидко і правильно писати;

виділяти у прочитаному логічно завершені частини, встановлювати взаємозв'язок і взаємозалежність між ними;

знаходити книжку з питання, що цікавить;

знаходити в книжці матеріал, що цікавить;

робити попередній логічний аналіз тексту в процесі читання;

10) слухати викладача і водночас стисло занотовувати зміст його розповіді;

читати текст і водночас слухати інструктаж учителя щодо роботи над текстом, над логічними складовими частинами;

12) написати твір — розповісти про бачене навколо себе.

Розвиваюча функція

Передбачає розвиток студентів у процесі навчання. Розвиваюче навчання сприяє розвиткові мислення, формуванню волі, емоційно - почуттєвої сфери, навчальних інтересів, мотивів і здібностей.

Передусім слід розвивати мислення студентів на основі загальних розумових дій і операцій.

Під час навчального процесу викладач сприяє розвиткові в студентів волі та наполегливості (обмірковує проблемні ситуації, завдання, теми дискусій тощо); розвиває їхні емоції – здивування, радість, цікавість, парадоксальність, переживання (продумує, коли і як створити необхідні ситуації).

Виховна функція

Виховний характер навчання — об'єктивна закономірність, що виявлялася в усі епохи. Водночас виховуючий характер навчання — важлива функція діяльності викладача, який виховує підростаюче покоління насамперед у процесі навчання. Зрозуміло, що процес навчання передусім сприяє формуванню наукового світогляду студентів на основі засвоєння системи наукових знань про природу, суспільство і людину, вихованню відповідного ставлення до життя і до самих себе.

Формування наукового світогляду є підґрунтям для виховання моральних, трудових, естетичних і фізичних якостей особистості. У процесі навчання формуються такі моральні якості, як почуття обов'язку І відповідальності, дружби й колективізму, доброти і гуманізму, активна позиція щодо навчання і життя взагалі, а також якості, не­обхідні майбутньому працівникові будь-якої галузі виробництва: вміння планувати свою роботу, добирати прийоми її виконання, контролювати себе, раціонально використовувати час.

Реалізація освітньої, розвиваючої та виховної функцій залежить від перелічених нижче чинників.

Використання змісту навчального матеріалу. У кожній темі підручника закладено достатньо навчального матеріалу для реалізації означених функцій, однак для посилення освітньої, розвиваючої та виховної ролі цього матеріалу викладач повинен доповнити його цікавими відомостями з інших джерел.

Добору форм, методів і прийомів навчання. Для реалізації освітньої функції добирають форми і методи навчання, які заохочують студентів до самостійного здобу­вання знань, умінь та навичок (опрацювання додаткової літератури, спостережень, написання рефератів та ін.). Забезпечення порядку і дисципліни на уроці. Використання оцінок. Цьому сприяє аналіз відповіді студентів і мотивація оцінки, яку виставляє викладач. Зауваження про неточність чи неповноту відповіді спонукає студента до поповнення знань. Зауваження щодо успіхів або невдач мають виховний аспект, оскільки викликають в студента певні переживання, активізують його навчально-пізнавальну діяльність.

Рекомендуємо почитати:

Практичне застосування нестандартного обладнання на уроках фізичної культури
Заняття з гантелями в сполученні з іншими оздоровчо-фізкультурними заходами допомагають підтримувати свій життєвий тонус, не дозволяють м'язам слабшати. Гантелі можна використати а будь-які ...

Клубна форма позакласної роботи з математики
В практиці деяких шкіл зустрічається особлива форма позакласної роботи з молодшими школярами, яка називається клубом. Клуб організується в школі, якщо в ній є кілька паралельних класів. Він ...

Критерії оцінки сучасної музичної культури
Не існувало епохи, в якій сучасне мистецтво не було б об’єктом гострих суперечок, незгод і конфліктів. Історія музики пройнята ними від перших зафіксованих фактів у музичній теорії та естет ...