Психологічні та методичні засади використання інтерактивних технологій для навчання діалогу – розпитування учнів 5 класу

Засоби зміни граматичних, синтаксичних і фонетичних конструкцій учні не лише розуміють, а й використовують у своєму усному і особистому писемному мовленні. Їм властиве самостійне словотворення, що ґрунтується на поєднанні практично засвоєних слів і засобів словотворення, якими вони оволодівають у процесі вивчення курсу граматики. В учнів відбувається перехід від уживання простих розповідних речень до складнопідрядних і складносурядних.

Підсумовуючі все вище згадане про розвиток мислення, мовлення і загальний психічний стан п’ятикласників, необхідно додати, що дітям цього періоду життя властива і кооперація зі своїми однолітками, вони наслідують поведінку певного героя з художнього твору, а не тільки поведінку дорослого. Чому вони дуже радіють, а також до чого вони завжди готові – надання їм завдання для виконання якоїсь суспільної роботи, використання свого творчого підходу та прав креативності у роботі над цим завданням. Батьки і педагоги повинні також залучати дітей і якомога заохочувати їх до роботи у позакласних гуртках та групах.

Враховуючі перелічені особливості пятикласників, слід зазначити, що процес навчання діалогічного мовлення в даному віці, по-перше, відкриває багато можливостей як для вчителя, так і для учнів, а по-друге може викликати багато комунікативних проблем, тому необхідно бути особливо уважними та спостережливими у підборі тренувальних вправ та завдань.

Отже, щодо психологічних та методичних засад : інтерактивна навчальна діяльність з оволодіння лексикою іноземної мови повинна проходити в умовах сприятливого емоційно-психологічного мікроклімату, існування якого посилює дух співпраці та взаємодопомоги при вирішенні навчальних завдань, активізує розумову діяльність всіх учнів, розкриває потенційні можливості кожного учасника комунікації; набуття досвіду оволодіння іншомовною лексикою в інтерактивному спілкуванні має відбуватися на основі ситуативно-ігрової навчальної діяльності учнів, оскільки цим забезпечується мовленнєва активність та стимулюються діалогічні форми спілкування, а властиві іграм елементи змагальності і здорової конкуренції надають процесу формування лексичної компетенції динамізму й експресивності; істотним стимулом до інтерактивної мовленнєвої взаємодії є новизна лексичного матеріалу та внутрішня потреба в його опрацюванні для майбутнього професійного самоутвердження, а також розмаїття проблемних і креативних завдань, що спонукає учнів до концентрації уваги, мобілізації розумових можливостей з метою їх виконання і засвоєння змісту навчання; міжособистісні відносини комунікації у процесі спільної роботи з лексикою повинні бути підпорядковані актуалізації особистісного досвіду кожного з них, що зумовлюється внутрішньою потребою у самореалізації та розкритті свого інтелектуального потенціалу з найбільшою віддачею для досягнення продуктивного результату колективної діяльності; інтерактивне навчання можливе за умови дотримання ділових норм культури спілкування, що визначає вибір адекватної ситуації не лише слова або терміна, а й тону розмови і темпу мовлення, впливає на вміння вираження думки відповідними лексичними засобами, дає змогу прогнозувати реакцію кожного учня і знаходити шляхи зниження емоційної напруги всередині вже сформованого учнівського колективу; навчальний процес повинен ґрунтуватися на взаємній довірі та підтримці всіх суб’єктів інтерактивної діяльності з опрацювання фахової лексики, спільності інтересів викладача і учнів, учня і колективу, що дозволяє зменшити негативну роль конфліктів і встановити атмосферу ділового партнерства, залучити до мовленнєвої взаємодії всіх учасників цього процесу.

Рекомендуємо почитати:

Слухання та сприйняття музики в початкових класах
Одним з важливих завдань музичного виховання в школі є підвищення загальної музичної культури дітей, розширення їх музичного світогляду. Цьому сприяє слухання музики та її інтерпретація. Сл ...

Перші відомості про статистику
Математичну статистику як один з розділів прикладної математики започаткував швейцарський математик Я. Бернуллі (1654-1705). Значних результатів у цій царині досяг також відомий український ...

Нетрадиційні форми виховної роботи в профілактиці наркоманії та захворювання на ВІЛ/СНІД
Розглянемо деякі форми організації виховної роботи у школі що можуть стати доречними і в профілактичній роботі, якщо змістовно спрямувати на висвітлення проблем, що пов’язані з наркоманією ...