Книжка як об’єкт

Нова педагогіка » Читання-розгляд як системний метод формування культури читацької діяльності учня » Книжка як об’єкт

Книжка сама дасть відповідь на ці запитання за умови, якщо учень, беручи кожну книжку в руки, буде добре вдивлятись і вдумуватись, виділяти з кола читання дохідливі і потрібні книжки на певному етапі. При цьому дитина навчається цінувати зміст, бачити загальні контури сюжету насамперед через позатекстову інформацію (назва, підзаголовок, передмова, післямова, заголовок, ілюстрації, схеми, умовні графічні позначки, видавництво та ін.), пере-перевіряти свої здогадки про зміст, виділяти ведучі надписи на обкладинці і в тексті, засвоювати прийом зіставлення ілюстрації і надписів. Ось чому книжку не тільки читають, а й розглядають.

Під час класного читання мету ставить учитель і допомагає читачеві сприйняти зміст тексту. А як же бути, коли йдеться про самостійне читання книжок? Допоможе дитині свідомо вибирати книжку, сприймати і передавати зміст прочитаного метод читання-розгляд.

Метод читання-розгляд - це неперервний ланцюг взаємозв'язаних розумових і практичних дій, у результаті яких дитина самостійно виділяє зовнішні ознаки змісту кожної книжки, взаємно їх співвідносить і робить загальний, але достатньо обґрунтований висновок про тематику, сюжет, кількість творів у книзі, а тоді ставить мету читання і відразу ж по-справжньому "занурюється" у процес засвоєння змісту твору.

Водночас ми не маємо права відокремлювати зміст (текст) від книжки, тобто від тієї системи засобів, завдяки яким книжка стає книжкою. Той, хто покликаний формувати читача, має бути переконаний, що залежно від призначення книжки у ній продумується оформлення і розміщення тексту для швидкого відшукування у ньому потрібного матеріалу чи інформації. Важливими також є міцність книжки, її розміри, вага, пружність сторінок, ілюстрації, якість паперу тощо.

Прагнення максимально задовольнити всі ці утилітарні вимоги і покликало до життя постійних елементів книжки: обкладинка, суперобкладинка, оправа (палітурка), корінець, форзац, титульний аркуш, заголовок, вихідні дані, алфавітний покажчик та ін.

Слід мати на увазі, що будь-який елемент книжки виконує не одну, а декілька різних функцій. Так, обкладинка і оправа є передусім зовнішнім оберегом для книжки, одночасно допомагаючи віднайти дану книжку серед інших, втілюючи рекламно-пропагандистську мету, тобто оформлення обкладинки (оправи) - надписи, малюнок, фактура, колір - привертають увагу читача і покупця до книжки.

Корінець забезпечує вільне перегортання сторінок книжки, її міцність, а також орієнтування у багатотомному виданні, розміщенні на книжковій полиці.

Заголовок, зміст і алфавітний покажчик - це відомості про зміст книжки, форму викладу. Вони полегшують читачеві орієнтування всередині тексту і книжки. Форзац, крім "служби міцності", нерідко використовується з довідковою чи інформативною метою (карти, схеми, ілюстрації, таблиці та ін.).

Титульний аркуш - заголовний аркуш книжки, на якому вказано всі відомості, необхідні для загального розпізнавання книжки: автор, перекладач, назва, де, коли і ким видана, хто оформляв і малював. Із титульного аркуша починає вивчати книжку будь-який підготовлений читач.

Важливу роль відіграє книжкова ілюстрація, яка великою мірою визначає цінність книжки. Вона або доповнює текст якимись наочними образами, або активно тлумачить його, даючи змогу читачеві по-новому зрозуміти і відчути цінність змістового наповнення і форми. Ілюстрації у дитячій книжці ще задовго до читання допомагають дитині зорієнтуватись у сюжеті, приваблюють і закликають взяти у руки книжку, роздивитись і погортати її, а потім і прочитати.

Розгляд книг і їх читання, читання і розгляд - це той шлях, яким через вивчення книжок - об'єктів в усій їх різноманітності вчитель веде учнів від незнання до знання, від безпорадності до самостійності, розвиває читацькі інтереси і читацьку культуру.

Без уваги до цієї системи засобів не можна буде зорієнтуватися ні в жанрі, ні в загальному характері і обсязі твору, ні в описаних подіях або вчинках, ні в розстановці дійових осіб. Недотримання цієї системи унеможливить повноцінне сприймання сюжету і змісту твору, появу активних читацьких емоцій (співчуття, радості, жалю, зневаги, захоплення, звеличення, замилування та ін.), посильну оцінку твору з позиції світобачення (правдивий, реальний, іронічний, смішний, фантастичний тощо).

Рекомендуємо почитати:

Вправи на визначення роду іменників
Гра “Визнач рід іменника”. Вчитель демонструє малюнки із зображенням тварин, рослин, людей. У відповідь учні сигналізують картками “чол. р.”, “жін. р.”, “сер. р.”. Гра “Якого роду?” На магн ...

Аналіз процесу формування пізнавальних інтересів учнів 4 класу в практиці роботи сучасної початкової школи
Одним із завдань нашого дослідження було проаналізувати стан процесу формування пізнавальних інтересів учнів 4 класу у практиці роботи сучасної початкової школи. З цією метою ми: 1) провели ...

Пошуки шляхів вдосконалення організації колективної учбової діяльності молодших школярів
З метою більш глибокого оволодіння науковими знаннями там, де це можливо, теоретичні знання закріплюються практичними – діти долучаються до доступної дослідницької роботи. Розглянемо органі ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net