Технологія навчальної психодрами та соціограми

Нова педагогіка » Інтерактивні методи навчання » Технологія навчальної психодрами та соціограми

Сторінка 1

Психодрама(грецька Drama - дія, дійство) - відомий психотерапевтичний груповий метод, що застосовується для вивчення внутрішнього світу, діагностики психічного стану, визначення актуальних психологічних проблем пацієнта. У психодрамі пацієнти почергово виступають в якості акторів і глядачів. Ролі спрямовані на моделювання життєвих ситуацій, що мають особистісний смисл для учасників. Психодрама слугує глибокому самопізнанню, соціальній перцепції. Поняття та процедуру запропонував Д. Морено (США). Для психодрами важливі активність, спонтанність, імпровізація.

У дидактичному процесі інструменти психодрами використовуються для навчання учнів орієнтуванню у різних обставинах, проникненню у внутрішній світ персонажів літературного твору, дійсних, ймовірних або вигаданих "героїв" історичної, виробничої, побутової ситуації, оцінюванню їхніх вчинків, мотивів поведінки. Учасник психодрами намагається увійти в "контакт" з певною літературною (історичною та ін.) особою для з'ясування мотивів її поведінки, особливостей характеру, світоглядних позицій, які, як правило, не визначені конкретно авторами твору, біографами та очевидцями, а завуальовані або недостатньо прокоментовані тощо.

Учень заздалегідь готується до діалогу з "героєм", детально вивчаючи зміст художнього твору, факти біографії письменника, історію задуму твору, здійснюючи характеристику образу героя, вивчаючи його манеру мислити, говорити, діяти у різних ситуаціях тощо; вивчає історичні факти, причини та наслідки подій, роль історичних особистостей, дані їх біографії; аналізують соціально-побутові ситуації, поведінку її учасників та таке інше. Ця інформація допомагає учневі провести конструктивний діалог з "героєм", уявно вплинути на його поведінку, проектувати зміну ситуації, прогнозувати наслідки. Попереднє дослідження та сам діалог змінюють і самого учня: він поглиблює свої знання, навчається здійснювати логічні мисленеві операції, критично розмірковує, набуває навичок взаємодії з іншими, грає, виконуючи певні ролі, виявляє симпатію, намагається зрозуміти не тільки певного "героя", а й самого себе, визначається як особистість, котра має власні судження, ставлення, позицію тощо.

Головну роль у психодрамі виконує протагоніст (з грецької - перший актор, виконавець головної ролі). Він ініціює діалог з "героєм" згідно із своїм "баченням" його особи. Другу, третю ролі (якщо це передбачено сценарієм) виконують відповідно - девтерагоніст, тритагоніст. "Героя" (персонажа твору, історичну постать, учасника соціально-побутових подій тощо) грає інший учень або його присутність уявна.

Склад учасників психодрами:

Режисер (він же аналітик, оцінювач)

Протагоніст

Учасники (критики, опоненти, експерти).

Завдання для режисера:

1. Визначити проблему, предмет для обговорення.

2. Накреслити головні моменти сюжетної лінії психодрами.

3. Проінструктувати, проконсультувати протагоніста, інших учасників гри.

4. Запропонувати джерела для пошуку необхідної інформації.

5. Коректно управляти процесом гри.

6. Стимулювати протагоніста.

7. Допомагати протагоністу та іншим учасникам гри зробити видимими проблеми "героя" та утруднення при виконанні своєї ролі.

Завдання для протагоніста:

1. Підготуватись до виконання ролі теоретично та практично.

2. Заглибитись у певну роль та адекватно її зіграти.

3. Сприйняти та зрозуміти критичні зауваження на свою адресу стосовно знань матеріалу та виконання ролі.

Структура психодрами:

1. Розумова розминка.

Прикладом може бути гра "Магазин цінностей": учням пропонується у цьому магазині придбати на вибір незвичний "товар" - сміливість, мудрість, любов, воля, повага тощо. Учні вибирають та коментують свій вибір, пояснюють, що очікують для себе з моменту придбання "товару", здійснюють ранжування цінностей та коментують свою думку.

2. Психодраматична дія:

1 )аналіз проблеми;

2)вибір протагоніста;

3)робота по переборюванню опору (установки, налаштування, абстрагування тощо);

4)діалоги;

5)співпереживання;

5)"катарсис"(душевна розрядка, що її відчувають учні в процесі переживання);

6)обмін ролями;

7)обговорення, рефлексія.

3. Висновки.

Соціодрама - психотерапевтичний метод, що сприяє соціальній адаптації людини. Разом з тим - це навчальний метод, який дозволяє набути навички поведінки у складних, напружених, неординарних соціальних ситуаціях різного масштабу, прогнозувати їх розвиток, продуктивно розв'язувати конфлікти.

Страницы: 1 2

Рекомендуємо почитати:

Поняття про усну та письмову комунікацію
Проблема відчуження людей, ксенофобія, патологічний егоцентризм та індивідуалізм – одна з найгостріших проблем сучасного суспільства. У її розв'язанні значна роль відведена культурі людськи ...

Вплив гри на оволодіння старшими дошкільниками навичками навчальної діяльності
У ході нашого дослідження виявилося, що відбулися істотні позитивні зміни в розумовому розвитку у експериментальної групи дошкільників за допомогою використання системи дидактичних ігор як ...

Нетрадиційні форми виховної роботи в профілактиці наркоманії та захворювання на ВІЛ/СНІД
Розглянемо деякі форми організації виховної роботи у школі що можуть стати доречними і в профілактичній роботі, якщо змістовно спрямувати на висвітлення проблем, що пов’язані з наркоманією ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net