Технологія ділової гри

Нова педагогіка » Інтерактивні методи навчання » Технологія ділової гри

Сторінка 1

Ділова гра призначена для активізації пізнавальної діяльності учнів, діяльності (взаємодія та спілкування, виконання різноманітних ролей та доручень), яка своїм змістом, формою, технологією наближена до реальної практики. Відтак ділова гра — у певному смислі імітація суспільної, виробничої діяльності людини, моделювання систем відносин, характерних для певного виду практики. Перші ділові ігри виникли у Європі у 17 ст. для навчання військових. Перша управлінська гра народилася у 1932 році в СРСР та надалі набула розвитку з 1957 року в США.

У діловій грі інтегруються дидактичні та виховні цілі. Мотивація, інтерес, активність та емоційність учасників обумовлюються широкими можливостями для ціле покладання, діалогічного спілкування та пошуку оптимального рішення на фоні проблемної ситуації.

Функції викладача під час проведення ділової гри - керівництво, консультування, корекція, контроль, підтримка ділової активності.

Ділова гра надає можливості, які вирізняють її з-поміж інших методів навчання як вигідну, продуктивну. А саме:

- спільна практична діяльність педагога та учнів, залучення всіх учасників;

- навчання через контактне спілкування, взаємодію (відомо, що 90 % матеріалу засвоюється через комунікативні канали);

- краще розуміння психологічних, соціальних, виробничих проблем; -розкриття, розвиток та реалізація потенційних можливостей учнів

(виявлення інтелектуальних та професійно-ділових якостей, здібностей);

- забезпечення принципу рольової перспективи (дія закону зміни ролей);

- знаходження конструктивних, раціональних рішень у стандартних та

нестандартних ситуаціях та доведення їх правильності;

- розвиток умінь усвідомлювати мету, проблему, аналізувати, синтезувати, порівнювати, моделювати, екстраполювати, абстрагувати конкретизувати, розвивати дивергентне та конвергентне мислення.

Як вже зазначалося вище, деякі дослідники відносять інтеракції у всій їх різноманітності до однієї групи - ділової гри. Ґрунтуючись на цьому підході до класифікації інтеракції, розглянемо різновиди інтеракцій як ділової гри.

Модифікації ділової гри:

1. Суто імітаційні ігри.

Імітується діяльність певної установи (її підрозділу) або події, ситуації, обставини, умови, їх специфіка, предмети, об'єкти тощо.

2. Операційні ігри.

Під час їх проведення відпрацьовуються специфічні операції, способи, технології, процедури у імітованих виробничих, педагогічних, соціальних ситуаціях.

3. Виконання ролей.

Під час таких ігор відпрацьовується тактика поведінки, виконуються функції та обов'язки конкретних "посадових" осіб.

4. Інсценування.

Це "діловий театр". Під час інсценування розігруються певні, заздалегідь визначені ролі із притаманним дійовим особам стилем поведінки, характером.

5. Психодрама та соціодрама.

Це теж театр, соціально-психологічний. Протягом його відпрацьовується уміння відчувати ситуацію та людину у її епіцентрі, оцінювати стан та поведінку людини, штучно конструктивно змінювати ситуацію та, можливо, саму людину, проектувати подальший позитивний розвиток подій.

Структура ділової гри:

1. Оголошення проблеми, опис конкретних ситуацій, іх аналіз.

2. Обґрунтування мети та завдань.

3. Визначення функцій учасників, розподіл доручень, вибір ролей. Інструктивні вказівки учасникам гри.

4. Представлення плану ділової гри: розкриття процесу гри як послідовності стадій, етапів, кроків; визначення взаємозв'язку функцій, що реалізуватимуться дійовими особами.

5. Підготовка та проведення гри.

6. Оцінювання результатів.

7. Підведення підсумків. Рефлексія.

Орієнтовний склад учасників гри:

- Ведучий (вчитель або учень)

- Головні дійові особи (ерудити), які мають працювати одноосібно або в парах ( групах)

- Опоненти

- Рецензенти ( експерти)

- Арбітри (оцінювачі)

- Секретарі (для ведення протоколів, відомостей, звітів, підрахунку

результатів)

Процедура ділової гри:

1. Етап підготовки аудиторії, учасників гри, експертів: визначається режим роботи, формулюється головна мета гри, обґрунтовуються постановка проблеми та вибір ситуації, роздаються пакети необхідних матеріалів.

2. Етап вивчення ситуації, усвідомлення проблеми, ознайомлення з інструкціями, правилами, матеріалами: збирається, аналізується, систематизується необхідна інформація. При необхідності учасники звертаються до викладача та експертів за додатковою інформацією, консультацією. Попередні контакти між учасниками гри.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Активність і самостійність школяра в навчальній роботі як наукова проблема
Впродовж століть йшов пошук досконалих методів навчання. У наш час зростає потік інформації, поширюється тенденція до забезпечення їх активного характеру. Сучасним школярам дуже важко розіб ...

Значення формування колективу у сучасній школі
Успішна виховна робота не можлива без згуртованого колективну. Саме через колектив класний керівник впливає на ставлення школярів до навчальних обов'язків, до суспільно корисної праці, на ї ...

Виконання практичної роботи. Коментар роботи студентів
Лексична «хвилинка» • Вкажіть «зайві» слова, що не мають ознак решти слів, ужитих в рядку: малина, явір, лисиця, ромашка; доброзичливість, охайність, вимогливість, довгий; — сукня, матеріал ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net