Проблема жорстокості у шкільному середовищі

Нова педагогіка » Роль соціального педагога в адаптації підлітків » Проблема жорстокості у шкільному середовищі

Сторінка 2

Результати опитування 200 учнів старших класів міста Київа, показали, що у дитини підліткового віку найчастіше виникають конфлікти з учителями, у цей період частішими є вияви протесту, найгостріше сприймаються навіть найменші похибки у поведінці вчителя, які діти можуть розуміти як жорстоке ставлення щодо себе. В цілому відносно шкільного оточення, певна частина дітей зазначає, що в їхньому житті трапляються випадки жорстокого ставлення та знущання з боку вчителів (28 %). Відповіді були поділені на чотири категорії щодо частоти випадків жорстокого ставлення або знущань щодо школярів із боку вчителів:

дуже часто – 3 %; часто – 5 %; іноді – 32 %; ніколи – 60 %.

Та це лише суб’єктивні уявлення про існуюче явище жорстокого ставлення та знущання вчителів над неповнолітніми. Підлітки схильні до перебільшування, і часто просте зауваження можуть трактувати як тяжкий удар по власному самолюбству. Проте загальна незадоволеність учнів своїми стосунками з педагогами не виникає на порожньому місці. Повинні бути певні дії з боку вчителя, що призводять до появи у дитини відчуття відсутності контакту, розуміння, теплоти, тому професія вчителя вимагає терпимості та чутливості у розумінні дитячої психіки, вміння згладжувати гострі моменти прийнятними для обох сторін засобами. Як доводять дані опитування дітей, не завжди це простежується на практиці.

Підлітки також вважають, що порушення їхніх прав щодо захисту від жорстокості, знущання, брутального поводження, залежить від рівня добробуту сім’ї. Розподіл відповідей був проведений за трьома показниками, а саме: в сім’ях з низьким рівнем добробуту, 67 % дітей піддаються випадкам жорстокого ставлення до них з боку шкільного оточення; відповідно до цього – 53 % старшокласників із сімей середньо забезпечених; та 27 % – з сімей з високим рівнем доходу.

За результатами цього дослідження можна простежити зовсім неоптимістичну закономірність, що забезпечення базових прав дітей значною мірою залежить від рівня добробуту сім’ї. Діти з бідних сімей відчувають себе найменш захищеними у шкільному середовищі, вони частіше говорять про випадки знущання, образ та жорстокого ставлення до них із боку однокласників та вчителів. Не задоволення навіть елементарних потреб (харчування, одяг на належному рівні) призводить до психологічного напруження, відчуття уразливості, дискомфорту у спілкуванні, відставання від інших дітей з благополучних родин. В цій ситуації захисною реакцією може бути повна закритість підлітка від оточення, вороже, насторожене ставлення до всіх навколо себе. Можливий також варіант демонстраційної поведінки, коли ображена дитина різними, не завжди соціально прийнятими, засобами виражає свій протест, чим ще більше загострює існуючий конфлікт з оточенням.

Цікаво, що любов і теплоту з боку однокласників діти відчувають рідше, чим емоційну підтримку з боку вчителів. Існує певна категорія дітей, які вважають, що вчителі їх люблять, ставляться до них із теплотою, а однокласники – ні. Дитяча жорстокість відрізняється від жорстокості дорослих, бо дитина не має злих намірів, діє імпульсивно, не уявляє наслідків своїх дій. У поведінці підлітків часто спостерігаються випадки жорстокого ставлення, знущань. Непоодинокі такі випадки і в школі. Третина опитаних дітей (32 %) вказали, що в їхньому житті трапляються випадки, коли однокласники знущаються над ними, ставляться до них жорстоко, причому – 8 % опитаних засвідчили, що “це буває у їхньому житті часто”; 4 % підлітків – “дуже часто”; 26 % старшокласників – “іноді”; та тільки 62 % учнів – “ніколи”.

Причинами появу жорстокості серед шкільного оточення підлітків у існуючій системі виховання можуть бути помилки у системі шкільного виховання: ігнорування думок, образи, психічне й фізичне насилля, необ'єктивне відношення. Тому важливого значення набувають: позитивний особистий приклад вчителів, сприятливий мікроклімат у класі, роз’яснення прикладів позитивної поведінки, вправляння дітей у позитивних учинках, виховання у них чуйності, безкорисливості, душевності, доброти, людяності, милосердя.

Вчителі, яких було опитано в ході дослідження, оцінюють стосунки між педагогами та учнями більш оптимістично у порівнянні з дітьми. Так, дві третини з них зазначили, що діти часто звертаються до них за порадою з приводу проблем, що виникають у них в особистому житті.

Проведене дослідження засвідчило наявність певних проблем щодо дотримання прав дітей у школі. У межах шкільного оточення треба усунути причини посилення конфліктів через майнову нерівність учнів за матеріальним достатком батьків. Це ускладнює стосунки як між дітьми, так і між педагогами. Виявлена пряма залежність між відчуттям теплоти з боку однокласників та матеріальним становищем дітей: чим вищий рівень добробуту, тим впевненіше діти почуваються у стосунках зі своїм шкільними однолітками. Отже, забезпечення базових прав дітей, передовсім неможливе без підвищення рівня життя населення. Звичайно, вирішення цієї проблеми залежить, в першу чергу, від зміни економічної ситуації в країні, надання реальної матеріальної та соціально-психологічної допомоги малозабезпеченим сім’ям із дітьми. Варіантом зміни проявів жорстокого ставлення до дітей з найбільш соціально незахищених груп може бути створення в школах певних учнівських організацій, які б допомагали захищати права кожної дитини.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Функції Інтернету як фактора актуалізації комунікативного потенціалу особистості
Перші дослідження процесів спілкування в структурі масової комунікації пов’язуються з працями X. Ласуелла (1948) і К. Ховланда (1953). Були виділені основні елементи структури комунікації: ...

Аналіз поняття комунікативність
Комунікативність — це процес взаємодії між людьми, в ході якої виникають, виявляються і формуються міжособові стосунки. Комунікативність передбачає обмін думками, відчуттями, переживаннями ...

Психолого-педагогічне обґрунтування процесу організації навчання дітей 5-го року життя
У психології і педагогіці прийнято описувати структуру дошкільного віку в термінах педагогічної періодизації, заснованої на хронологічному віці (роки життя): молодший дошкільний вік (до 4 р ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net