Формування здорового способу життя

Нова педагогіка » Формування навичок здорового способу життя у дітей та молоді » Формування здорового способу життя

Сторінка 4

Будь-яка епідемія створює в суспільстві напругу, відчуття втрати контролю над тим, що відбувається. Виникають страхи, підозрілість, ірраціональна поведінка аж до висування вимог ужити негайних та рішучих заходів проти ЛЖВС. Міфи про ВІЛ/СНІД стають підставою для дискримінації ЛЖВС, що виявляється в порушеннях прав людини, непрофесійних діях фахівців.

Дискримінація виливається в образи, обвинувачення, відмови у прийомі на роботу, до навчальних закладів, а іноді й у ненадання допомоги. ЛЖВС втрачають роботу не тому, що є небезпечними для оточуючих. їхня хвороба вважається в суспільстві "непристойною" або такою, на яку вони "заслужили". Існуючі стереотипи змушують ЛЖВС приховувати свій статус, відчувати страх соціального відчуження, що перешкоджає попередженню поширення епідемії.

Поширення епідемії пов'язане з ризикованою поведінкою. Найчастіше зараження відбувається при незахищених статевих контактах та внутрішньовенному введенні наркотиків нестерильними голками. Ці два види ризикованої поведінки в змозі контролювати кожна людина.

Погляд на епідемію як на проблему асоціальних людей (повій, гомосексуалістів, наркоманів) відійшов у минуле. Зараз ВІЛ-інфекція зачіпає всі верстви населення, включно з благополучними, яких не пов'язують з "групами ризику", але які практикують ризиковану поведінку.

Дослідження показують, що більшість людей, які живуть статевим життям, знають про безпечний секс і вважають, що чоловік і жінка несуть рівну відповідальність за здоров'я один одного. Проте багато хто ризикує всупереч своїм знанням і переконанням.

Найбільшого ризику зараження ВІЛ/СНІДом зазнають підлітки та молодь. Вони не мають достовірної інформації про ВІЛ/СНІД, практикують незахищені сексуальні стосунки, постійно піддаються тискові однолітків, у середовищі яких поширене вживання алкоголю та наркотиків.

Тому профілактика залишається єдиним засобом стримування епідемії. її мета змінити ризиковану поведінку людей і починати це треба з раннього віку. Всі батьки прагнуть, щоб їхня дитина виросла здоровою та успішною людиною, яка здатна самостійно долати різноманітні життєві труднощі. Проте, поки дитина росте, батьки намагаються захистити її від складних проблем, з якими їй рано чи пізно доведеться стикнутися.

Однією з проблем сучасності є ВІЛ/СНІД. І як би не хотілося перенести розмову на цю тему "на потім", життя вимагає обговорювати її з раннього віку.

Проте деякі дорослі досі переконані, що проблема ВІЛ/СНІДу стосується тільки представників певних "груп ризику" і зовсім немає відношення до них та їхніх дітей. Однак "груп ризику" щодо ВІЛ/СНІду не існує. Людина заражається ВІЛ в результаті своїх вчинків, а не через те, ким він або вона є. Міф про "групи ризику" не тільки безглуздий, але й небезпечний. Ті, кого пов'язують з "групами ризику" (наприклад, повії, наркомани, гомосексуалісти), піддаються дискримінації, як "рознощики зарази", а всі інші вважають себе невразливими й нічого не змінюють в своїй поведінці.

Такі забобони вже стали причиною стрімкого зростання епідемії СНІДу у світі й можуть стати загрозою безпеки вашої дитини. ВІЛ не визнає дискримінації й рівною мірою вражає всіх, незалежно від приналежності до тієї чи іншої соціальної групи.

ВІЛ/СНІД - водночас найбільш руйнівна та найбільш парадоксальна з усіх епі демій у сучасній історії. У світі немає ліків, які б боролися безпосередньо з ВІЛ. ВІЛ-інфекцію викликає вірус, що немає особливої здатності зараження. Відома істина "хворобу легше попередити, аніж лікувати" стосується ВІЛ/СНІДу більшою мірою, ніж будь-якого іншого захворювання.

Батьки часто ставлять запитання: "А чи потрібно дітям говорити про ВІЛ/СНІД, адже вони ще дуже малі?", "Чи не принесе таке навчання більше шкоди, ніж користі?".

Реальність така, що діти живуть у світі, де існує епідемія СНІДу, де кожні 10 секунд реєструється нова ВІЛ-інфікована людина. До того ж 9 із 10 людей, які живуть з ВІЛ, не знають про те, що вони заражені.

Діти отримують інформацію про ВІЛ/СНІД з раннього віку, задовго до того, як стають здатними її зрозуміти. Інформація, яку вони чують з екрану телевізора, у школі, спілкуючись з однолітками, часом буває не тільки не досить об'єктивною, але й такою, що формує неприйняття ЛЖВС. Тому в дітей виникає багато запитань і тривог щодо СНІДу. Хто краще від батьків зможе дати на них відповідь? Діти хочуть, щоб дорослі обговорювали з ними складні життєві проблеми. Вчасно розпочата розмова про ВІЛ/СНІД з дитиною дає батькам унікальну можливість не тільки донести до неї достовірну інформацію, але й одночасно транслювати ті цінності й моральні принципи, які вони хотіли б їй прищепити. Втрачені в ранньому дитинстві контакти з дітьми в подальші роки обертаються труднощами у взаєминах батьків і дітей, відсутністю в дитини довіри, прихильності й взаєморозуміння.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Рекомендуємо почитати:

Фізичний розвиток учнів 16-18 років і його вплив на професійне становлення фахівця
Під фізичним розвитком розуміють комплекс морфо-функціональних якостей організму, який визначає запас його фізичних сил [9]. До морфологічних ознак в антропології відносять: масу, щільність ...

Організація, методика і аналіз результатів констатуючого експерименту
Мета дослідження: розробити інструментарій досліджень, визначити основні фактори та шляхи розвитку творчих здібностей учнів. Методи досліджень: науково-теоретичний аналіз питання розвитку т ...

Кошти і майно Українського козацтва
Українське козацтво здійснює фінансову діяльність у порядку, визначеному законодавством України. Кошти Українського козацтва складаються з: вступних та членських внесків; відрахувань від пр ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net