Методичні рекомендації до підготовки та проведення комбінованого уроку з теми «Економічне зростання. Шляхи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний. Циклічність розвитку економіки»

Усі країни намагаються господарювати в такий спосіб, аби добиратися найбільшого економічного зростання. Втім, процес економічного розвитку нагадує шлях альпініста: спочатку вгору, потім вниз, і знову — до вершини. Аналогічні коливання відбуваються і з величиною ВНП. Вона може зростати, потім зменшуватися, і знову зростати. Такі коливання ВНП називають економічними циклами.

Економічний цикл можна розділити на чотири фази: криза, депресія, пожвавлення, піднесення (бум).

Розглянемо економічний цикл (його ще нерідко називають діловий цикл) у його класичному варіанті. Він чітко розпадається на Чотири фази. У кожній з цих фаз спостерігається різна динаміка обсягу виробництва, рівня цін, зайнятості працівників, норми відсотка.

Вихідною фазою циклу є криза (інша назва: рецесія — від лат. — відступ).

У момент рецесії спостерігається скорочення масштабів випуску продукції. Такі явища пов'язані з перевиробництвом товарів. У цей час різко збільшуються запаси нереалізованої продукції. Відбуваються масові банкрутства промислових і торговельних підприємств, які не можуть розпродати нагромаджені в них товари. Внаслідок призупинення виробництва відчутно зростає безробіття, скорочується заробітна плата. Всі підприємці відчувають гостру потребу у грошах для сплати миттєво створюваних боргів і тому ставка банківського відсотка суттєво збільшується.

Услід за кризою настає друга фаза — депресія (від лат. - зниження, придушення). Уповільнюється спад виробництва, а разом з ним і зниження цін. Поступово зменшуються запаси товарів Внаслідок незначного попиту зростає маса вільного грошового капіталу і ставка банківського відсотка знижується до мінімуму.

У період депресії пропозиція товарів вже не випереджає попит тому між ними встановлюється рівновага (припинення випуску товарів зменшує пропозицію їх до рівня попиту). Водночас створюються природні умови виходу з кризи. Зниження цін на засоби виробництва й здешевлення кредиту сприяє новому нагромадженню капіталу, поновленню розширеного виробництва на новому технічному ґрунті.

Наступна фаза — пожвавлення — засвідчує розширення виробництва до його передкризового рівня. Розміри товарних запасів усталюються на рівні. Починається незначне підвищення цін, спричинене пожвавленням споживчого попиту. Скорочуються масштаби безробіття, настає попит на грошовий капітал, і ставка відсотка збільшується. Зрештою, починається фаза піднесення. У цей час випуск продукції перевищує передкризовий рівень. З погляду на це, природно, скорочується і навіть зникає безробіття. Водночас із розширенням споживчого попиту зростають ціни на товари. Зростає попит на кредитні кошти і відповідно збільшується ставка банківського відсотка.

Аналізом циклічного розвитку займався видатний російський економіст М.Д.Кондратьєв (1892-1938 рр.). Його теорія здобула всесвітнього визнання. Згідно з цією теорією, країни з ринковою економікою у своєму розвиткові регулярно мають проходити стадії економічного піднесення й спаду. Ці стадії утворюють цикли тривалістю в 40-60 років.

Такі великі цикли ("хвилі Кондратьєва"), на думку вченого, зароджуються разом із серйозними новаціями в економічному житті суспільства, якими є: значні винаходи і відкриття; розробка нових великих родовищ корисних копалин; поява на світовому ринку нової групи країн.

Висновки російського вченого викликали неабиякий інтерес у всьому світі й прислужилися поштовхом до зародження цілого напряму в економічній науці. Втім, на батьківщині автора його теорія заперечувала підвалини командної економіки. Кондратьєва було заарештовано на підставі неправдивого обвинувачення у створенні підпільної "Трудової селянської партії". У 46 років видатного економіста було розстріляно.

Якими ж є причини циклічного розвитку виробництва? Всі теоретики-економісти згодні, мабуть, в одному: кризи перевиробництва безпосередньо зумовлені глибоким порушенням необхідного співвідношення між споживчим попитом і пропозицією товарів, або між потребами і споживанням суспільства, з одного боку, і виробництвом — з іншого.

За сучасних умов суспільство усвідомлює об'єктивність циклічного розвитку. Але яким чином можна згладжувати кризові коливання? Чи можна передбачувати їх? Головне полягає в тому, щоб підтримувати автоматичний метод регулювання — конкурентоспроможність. Якщо ж ринкова рівновага, досягнута на конкурентному ринку, порушується, тоді держава має доцільно застосовувати інструменти фіскальної (податково-бюджетної) та монетарної (грошово-кредитної) політики.

Рекомендуємо почитати:

Соціально-педагогічні технології роботи з різними соціальними групами
Українським державним центром соціальних служб для молоді розроблена і впроваджена програма роботи з молодою сім'єю. Завдання цієї програми - практичне розв'язання питань стабілізації молод ...

Педагогічна взаємодія на уроці іноземної мови
Взаємодія вчителя та учня на уроці іноземної мови має специфічний характер, що в першу чергу зумовлюється змістом цього предмету та методикою його викладання. Саме оптимізація цих двох факт ...

Прогноз розвитку соціальної педагогіки як наукової дисципліни: обґрунтування й висновки
Динамічний розвиток соціальних процесів в Україні ставить ряд нових завдань, серед яких досить важливими є завдання прогностичних розробок в області державної політики виховання, соціальних ...