Контроль його суть, функції та види

Нова педагогіка » Тематичний контроль оцінювання знань учнів з курсу "Основи економіки" » Контроль його суть, функції та види

Сторінка 4

Оцінка вчителем засвоєних знань є важливим фактором для формування особистості школяра й часто виступає регулятором соціальних відносин у житті дитини, адже опосередковано впливає на формування стосунків у класному колективі, з учителем, з батьками тощо. Заохочення з боку вчителя здебільшого стимулює навчально-пізнавальну діяльність учнів і сприяє покращанню її результатів. Для цього необхідно враховувати наявний рівень розвитку школяра. Якщо вчитель ставить надто високі вимоги, то це створює бар’єр у розвитку. Занижені вимоги також гальмують розвиток учня, тому що вони не активізують його розумової діяльності. Для успішного стимулювання розвитку здібностей засобами контролю необхідно, щоб учень розумів, що від нього вимагають, щоб він не мав сумнівів у необхідності знань, був упевнений, що може осягнути необхідне, що бажана оцінка залежить лише від нього самого, від його старанності.

У навчально-виховному процесі контроль виконує ще декілька функцій, серед яких забезпечення необхідного та своєчасного оперативного зворотного зв’язку. Перевірка знань дає вчителю інформацію про пізнавальну діяльність учнів, про те, як іде засвоєння, які є можливості для подальшого вдосконалення навчання. Перевірка одночасно дає змогу виявити ефективність методів і прийомів навчання, які застосовуються самим учителем, вона допомагає зробити висновки для подальшої праці педагога. Аналіз результатів контролю дає вчителю змогу виявити сильні й слабкі сторони в роботі та причини неуспішності. Інформацію про свої успіхи чи невдачі отримує й сам учень. Вислуховуючи відповіді товаришів, доповнення та виправлення вчителя, учень може критично оцінити свої знання, проаналізувати відповіді однокласників. Це сприяє систематизації та закріпленню засвоєного навчального матеріалу. Добре організований контроль привчає школярів до систематичної роботи, дисциплінує, сприяє формуванню відповідальності, активності, самостійності, допомагає розібратися в собі, а тому потребує зваженого керівництва, педагогічної майстерності, такту.

Оцінка знань учня не може бути випадковою. Об’єктивність перевірки й оцінки забезпечується науково обґрунтованим змістом завдань, запитань, вимог та критеріїв оцінювання, які допомагають виявити якість знань школяра. Коли йдеться про якість знань, то мається на увазі обсяг знань, передбачений навчальною програмою, його докладність (учень знає весь матеріал, окремі його частини, усі елементи бази знань — поняття, факти, закономірності тощо), глибина й міцність засвоєння, уміння виражати знання усно й письмово та ін. Важливо визначити рівень засвоєння знань, який відображає компетентність учня з предмета й реалізується через планування та організацію вчителем пізнавальної діяльності учнів на різних рівнях складності. Рівні пізнавальної діяльності (понятійний, репродуктивний, алгоритмічно-дійовий і творчий/дослідницький) відповідають суб’єктивному аспекту процесу навчального пізнання, а їхній вибір відбувається на рівні розвитку пізнавальних можливостей як цілого класу, так і окремих учнів.

Рівні пізнавальної діяльності задаються вчителем через відповідні запитання та завдання, які у своїй системі сприяють досягненню мети навчання: формуванню в учнів навичок активної пізнавальної діяльності від простого сприйняття інформації до побудови гіпотез, вибору методу вивчення питання та його реалізації на практиці, самостійності у вивченні програмового матеріалу та поповненні знань. Застосування в процесі навчання різних форм пізнавальної діяльності учнів є необхідною умовою їхнього інтелектуального розвитку.

Як елемент орієнтовної діяльності контроль має різні функції, з яких головна — функція зворотного зв'язка. Тільки лише постійно маючи інформацію про те як реагує клас на вплив "навчальної" (учитель, учень-консультант, технічні й електронні засоби інформації), можна надійно йти по шляху оволодіння знаннями, уміннями й навичками. Тільки тоді вчитель може бути впевненим у тому, що він навчає так, як задумано і як треба. Якщо результат навчання низький, то інформацію він сприйматиме як сигнал до перебудови своєї методики.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Рекомендуємо почитати:

Експериментальне вивчення проблеми спілкування дітей дошкільного віку
Для вивчення функції спілкування дітей дошкільного віку нами було проведено дослідження розвитку мотивів спілкування дітей дошкільного віку з однолітками методами спостереження. Дітям було ...

Теорія та практика колективного виховання А.С.Макаренка
Поняття колективізму, колективного виховання можна зустріти на сторінках усіх педагогічних та психологічних видань, а також, зокрема, підручників із соціальної політики, роботи та соціально ...

Тенденції та перспективи розвитку світової та європейської поліцейської вищої школи
Початок ХХІ століття характеризується прискореною глобалізацією, яка обумовлена вільним переміщенням інформації, товарів, послуг і капіталів в загальносвітовому значенні. На жаль цим породж ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net