Особистісно орієнтована підготовка соціального педагога та працівника – нова парадигма дослідження соціальної педагогіки

Розвиток соціальної педагогіки як науки має ряд специфічних особливостей. Перша з них відбиває сутність соціальної педагогіки як власне науки і як соціально-педагогічної практики, спрямованої на подолання відчуження кожної конкретної особистості від своєї справжньої соціальної природи. В цій ідеї, на нашу думку, найповніше втілюється гуманістична функція соціальної педагогіки. У сучасних умовах ця ідея конкретизується в особистісно-орієнтованому підході. Другий фактор утворений сукупністю філософських, психологічних та педагогічних, акмеологічних та інших положень, які визначають зміст, форми, стратегії та методи професійної діяльності соціального педагога. Найзначнішим у цьому плані є метод соціально-педагогічного впливу. Це поняття багатозначне. У соціальній роботі метод повинен відповісти на запитання, як може соціальний працівник / соціальний педагог за наявності у нього вихідної позиції (аналіз проблеми, стану, ситуації) досягти бажаної мети, тобто досягти кращих результатів, змін і вирішити проблему. Як і в інших науках, метод соціальної педагогіки розуміється нами як частина об'ємної теорії. Одночасно метод виступає елементом практичної дії, В такому значенні - це форма впливу (індивідуальна допомога, соціальна терапія, робота в общині і т.п.). Звичайно такий підхід відбивається у формах професійної підготовки фахівця, який застосовує ці методи. Такі види професійної діяльності, як соціальна робота, соціальна допомога і соціальні послуги в цілому, розглядаються нами як. види соціально-педагогічної діяльності Звідси очевидно, що в ході засвоєння соціальної педагогіки як практичної дисципліни потрібно забезпечити достатню різноманітність змісту навчання. Тому найголовнішими кваліфікаційними вимогами соціальних педагогів ми вважаємо:

- здатність забезпечувати припустиме і доцільне посередництво між особистістю, сім'єю, різними державними і громадськими структурами;

- уміння позитивно впливати на спілкування, стосунки між людьми, на ситуацію в мікросоціумі;

- уміння працювати в умовах неформального спілкування;

- сприяння клієнту у розв'язанні його проблем;

- уміння будувати взаємини на основі діалогу;

- уміння допомагати людям в їхньому повсякденному житті;

- створення умов найбільшого психологічного комфорту;

- уміння захищати особистість від соціальних негараздів.

Звідси – сукупність моральних, громадських та інтелектуальних якостей, якими повинен володіти спеціаліст із соціальної роботи: особлива екстравертність, прихильність до особистості, комунікативні навички, емпатійність, психологічна грамотність, делікатність. Людина, яка є спеціалістом з цього фаху, повинна бути гуманістом, володіти організаторськими здібностями, почуттям такту, здатністю аналізувати явища, процеси, бачити своє місце і роль у суспільстві, бути високо духовною культурною особистістю.

Згідно з теорією і практикою оновлення суспільної свідомості, навчання та виховання, згідно з перспективними завданнями реформування системи освіти України, інтеграцією різних спеціальностей у світові стандарти, орієнтацією на формування творчої, інтелектуальної, морально розвиненої особистості, спеціаліст, який готується із спеціальності "соціальна педагогіка", має широкий спектр кваліфікаційних ознак:

- спеціаліст із соціальної роботи у соціальних службах для молоді;

- організатор роботи за різновіковими об'єднаннями в соціумі;

- організатор соціальної допомоги населенню, людям похилого віку, інвалідам, соціально занедбаним дітям, молоді;

- менеджер служб та центрів соціальної допомоги населенню;

- організатор соціальної роботи у центрах зайнятості;

- сімейний соціальний педагог, соціальний аніматор;

- організатор соціокультурної діяльності.

Ці кваліфікаційні ознаки реалізуються в залежності від державного або приватного замовлення на підготовку соціального педагога та спеціаліста із соціальної роботи на міжвідомчому рівні, оскільки він являє собою нову генерацію педагогічних працівників.

Навчальний план відображає сфери і напрями соціальної роботи у суспільстві. Таких блоків п'ять: соціальна профілактика, соціальне обслуговування, соціальні послуги, соціальна допомога, соціальна реабілітація.

Рекомендуємо почитати:

Урок засвоєння й застосування нових знань і вмінь
Уміння – це використання набутих знань і навичок для вибору й здійснення прийомів дії відповідно до поставленої мети, тобто це здатність виконувати складну комплексну дію на основі засвоєнн ...

Формування пізнавальних процесів як наукова проблема
Одним із найважливіших завдань, які суспільство ставить перед загальноосвітньою школою є розвиток пошукової навчально-пізнавальної діяльності підростаючого покоління. Практичне розв'язання ...

Загально-методичні аспекти проведення психолого-педагогічного дослідження
Найдоцільнішим способом дослідження, прослідковування та розробки стратегії оптимізації процесу навчання є застосування експерименту, як методу збору педагогічних фактів в спеціально створе ...