Формування алгоритмічних евристичних прийомів розумової діяльності

Нова педагогіка » Розвиток продуктивного мислення в учнів на уроках креслення » Формування алгоритмічних евристичних прийомів розумової діяльності

Сторінка 2

Очевидно, необхідно спеціально навчати евристичним прийомам.

Є роботи, спрямовані на вирішення цієї задачі. Таке дослідження, наприклад, проведене Ю. Н. Кулюткіним. У ньому були використані елементи програмованого навчання, які передбачають опис евристичних прийомів. До них відносяться наступні прийоми:

первісна схематизація наявних в умові задачі відносин (тобто короткий її зміст із виділенням вихідних даних);

переклад умови з життєвої мови на мову наукових термінів, понять;

залучення наочності, у тому числі наочних аналогій, як опори для пошуку рішення;

умовне спрощення аналізованої системи;

уточнення ідеї рішення, коли вона знайдена (тобто точне визначення того типу співвідношень, що міститься в даній ситуації).

Ю.Н. Кулюткін вказує, що позитивним підсумком проведеного навчання є зміна самого підходу до навчання. Істотний вплив мають позитивні емоції, що виникають при самостійному відкритті, яке оцінюється як інтелектуальна перемога учня.

Алгоритмічні прийоми забезпечують правильне вирішення задач відомих учнем типів; вони вчать школярів логіці міркування, служать тлом, що можливо використовувати при пошуках рішення проблеми. Евристичні прийоми дозволяють діяти в умовах невизначеності, у принципово нових ситуаціях, полегшуючи пошук вирішення нових проблем.

Отже, одним із принципів розвитку продуктивного мислення повинне бути спеціальне формування як алгоритмічних, так і евристичних прийомів розумової діяльності.

У психологічних роботах, безпосередньо пов’язаних із проблемами продуктивного мислення, чимала увага приділяється опису негативної ролі минулого досвіду, що може перешкоджати, гальмувати рух у принципово новому напрямку.

Ці дослідження відображають відомий прогрес у вирішенні проблеми продуктивного мислення і шляхів його розвитку, і роблять свій позитивний вплив на практику навчання. Однак, як це нерідко буває, посилена увага до однієї сторони розумової діяльності (продуктивного мислення) у практиці навчання може призвести до недооцінки іншої її сторони – репродуктивного мислення, і нерозривно пов’язаної з нею мнемічної діяльності, що забезпечує міцність знань, їх готовність до актуалізації відповідно до вимог задачі. У результаті цього в школярів не завжди формується міцна система знань основ досліджуваного матеріалу, через що гальмується й інтелектуальний розвиток.

Нерідко думають, що не слід піклуватися про знання формул, їх завжди можна відтворити з довідників. Відповідь на питання, чи треба запам’ятовувати формули, отримані у дослідженні С. І. Шапіро. Результати експериментів показали, що в простих ситуаціях, коли залежності використовуються завжди однаково (тобто коли потрібно використати репродуктивне мислення), їх попереднє спеціальне запам’ятовування не є обов’язковим, цілком можливе використання зовнішніх засобів (довідників і т.п.).

Навпаки, у складних ситуаціях, під час вирішення нестандартних задач, тобто тоді, коли повинно активізуватися продуктивне мислення, необхідне міцне закріплення основних формул у пам’яті. Відомий педагог В. Ф. Шаталов на аналогічне питання відповідає: “Учень, що працює з довідником, відрізняється від учня, що знає усі формули, так само як відрізняється починаючий шахіст від гросмейстера. Він бачить тільки один хід уперед”.

Пряма установка на запам’ятовування підвищує рівень розумової активності в процесі засвоєння матеріалу, ступінь її саморегуляції і самоконтролю, що значно збільшує ефект засвоєння. Цьому ж сприяє свідоме застосування раціональних прийомів мнемічної діяльності (класифікація, складання плану тощо). Продуктивне мислення передбачає вихід за межі наявних знань. Однак саме ці знання – опора у відкритті нового. Щоб відкривати нове, відкидати уже відоме, необхідно володіти старим, мати досить широкий обсяг знань (включаючи і їх операційну сторону), достатніх для руху вперед і в стані готовності до актуалізації відповідно до поставленої перед суб’єктом мети. Щоб виконати цю надзвичайно важливу вимогу, потрібно передбачити спеціальну організацію мнемічної діяльності, що забезпечує міцність засвоюваних знань і їхню готовність до актуалізації при вирішенні проблем. Ця спеціальна організація – один із найважливіших принципів розвитку продуктивного мислення.

Для забезпечення достатнього рівня знань автори навчальних програм і підручників прагнуть вводити в них усе нові і нові дані. Однак, чим більше обсяг засвоєння знань, тим сутужніше забезпечити міцність їх засвоєння. Отже, необхідно обмежити коло знань, що підлягають засвоєнню, і шукати шляхи систематизації знань у таку систему високого рівня узагальнення, в якій, на основі міркувань, учень міг би знайти додаткові ланки, необхідні для оперування отриманими знаннями.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Способи перевірки самостійної роботи
Важко організувати перевірку самостійної роботи. Інколи вчитель збирає зошити всіх учнів. Це хороша форма перевірки, але її не завжди можна зробити. Тому слід використовувати інші методи пе ...

Система вправ для навчання техніки письма у початковій школі на уроках турецької мови
Головна мета навчання техніки письма турецькою мовою полягає у формуванні в учнів графічних/каліграфічних та орфографічних навичок. У процесі формування цих навичок учні оволодівають трудно ...

Концертні виступи та їх організація
Концертний виступ – найвідповідальніший момент у житті хореографічного колективу. Він є якісним показником всієї організаційної, навчально-творчої, виховної роботи художнього керівника і са ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net