Оптимальний розвиток різних видів розумової діяльності

Нова педагогіка » Розвиток продуктивного мислення в учнів на уроках креслення » Оптимальний розвиток різних видів розумової діяльності

Проблемність і інші принципи розвитку продуктивного мислення не можуть бути реалізовані без обліку вікових і індивідуально-типових особливостей мислення. Віковим особливостям інтелектуального розвитку присвячено чимало досліджень.

На першій стадії провідним є наочно-діюче практичне мислення, яке здійснюється в конкретній ситуації, у процесі практичних дій з реальними предметами. У маленьких дітей це мислення руками. Маля тягнеться до іграшки, не може її дістати і після ряду спроб використовує табуретку чи щось інше, щоб одержати предмет, що його зацікавив.

На другій стадії переважає наочно-образне мислення, яке дозволяє вирішувати задачі на основі оперування вже не реальними предметами, а образами сприйняття, що містяться в дитячому досвіді. Зв’язок мислення з практичними діями хоча й зберігається, але не є таким прямим, безпосереднім, як раніше. Щоб вирішувати задачі, дитина повинна чітко сприймати, наочно представляти ситуацію.

На третьому, вищому, ступені розвитку, провідну роль у розумовій діяльності відіграє обернене, абстрактно-теоретичне мислення. Мислення виступає тут у формі абстрактних понять і міркувань, що відображають істотні сторони навколишньої дійсності, закономірні зв’язки між ними. Оволодіння законами, теоріями значно впливає на розумовий розвиток школярів. Воно розкриває багаті можливості самостійного творчого набуття знань, їх широкого застосування на практиці.

Отримана в дослідженнях характеристика стадій мислення дозволила намітити основну лінію його розвитку – від практичного мислення, обмеженого конкретною ситуацією, до оберненого абстрактно-теоретичного мислення, що безмежно розширює сферу пізнання, і дозволяє виходити далеко за межі безпосереднього почуттєвого досвіду.

Під впливом усезростаючих вимог до шкільного навчання психологи почали досліджувати зону найближчого розвитку дітей. Була поставлена задача з’ясувати, які можливості мислення дітей, якщо змінити зміст і методи навчання, щоб вони активізували розвиток оберненого, абстрактно-теоретичного мислення.

Дослідження підтвердили гіпотезу про набагато більші, ніж вважалося раніше, можливості інтелекту дітей. Виявилося, що вже першокласники можуть оперувати символами, вирішувати задачі на основі формул, опановувати граматичними поняттями тощо.

Разом з тим, установка на більш ранній розвиток понятійного мислення, його формування на основі руху (від абстрактного до конкретного) – імовірно, унаслідок помилкового розуміння сутності цього процесу – на практиці нерідко призводить до недооцінки ролі наочності, конкретизації знань, а також до значення діяльності й інших видів мислення. Не можна забувати про те, що абстрактно-теоретичне мислення, далеко виходячи за межі почуттєвого досвіду, тільки тоді дозволяє проникати в суть пізнавальної дійсності, коли воно нерозривно пов’язано з наочно-почуттєвими даними. Форсований розвиток такого мислення, без достатньої конкретизації засвоюваного матеріалу, без зв’язку з наочно-практичним і наочно-образним мисленням може призвести до формального засвоєння знань, до утворення порожніх абстракцій, відірваних від живої дійсності.

Гармонійний розвиток особистості припускає активізацію усіх видів мислення, їх удосконалення.

Необхідність розвивати різні види розумової діяльності випливає зі специфіки продуктивного мислення. Процес відкриття нових знань у дитини, що вперше пізнає давно відкриті людством істини, і у вченого, що вперше проникає за межі відомого, не відбуваються у вигляді строгих логічних міркувань, що безпосередньо спираються на знайомі закономірності. Вирішення проблеми нерідко відбувається інтуїтивно, і в цьому процесі істотну роль відіграє практичне та образне мислення.

Вирішення проблеми в словесному плані, на основі теоретичних міркувань розгортається поступово, ланка за ланкою. Людині неможливо при цьому охопити всі необхідні ланки, що затрудняє встановлення взаємозв’язку між ними. Включення в цей процес наочно-образного мислення дає можливість відразу, “одним поглядом” охопити всі вхідні в проблемну ситуацію компоненти, а практичні дії дозволяють установити взаємозв’язок між ними, розкрити динаміку досліджуваного явища, і тим самим полегшити пошук рішення.

Перевага практичних, образних і понятійних видів розумової діяльності визначається не тільки специфікою розв’язуваної проблеми, але й індивідуальними особливостями самих людей.

От чому ми думаємо, що одним з найважливіших принципів розвитку продуктивного мислення є оптимальний розвиток різних видів розумової діяльності: абстрактно-теоретичного, наочно-образного, наочно-діючого, практичного мислення.

Рекомендуємо почитати:

Тести як засіб контролю. Класифікація тестів
Стратегічною лінією державної політики України є ідея інтенсифікації входження України до європейської спільноти. Інтеграційні та економічні процеси створюють сприятливі передумови для вдос ...

Порівняльна характеристика способів організації діяльності учнів
"Жалість поєднує людей, а співчуття наводить мости-взаємодопомоги й взаєморозуміння. Співчуття, яке базується на співчуванні, а не на жалості, робить людей рівними. Відчуття по-справжн ...

Риси морального портрета
Сучасна молода людина може сама вирішити, які риси характеру і моралі вона хоче виховати в собі. Основа такого вибору — життєвий досвід (власний і з оточення), літературні твори, кінофільми ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net