Психолого-педагогічні умови розвитку продуктивного мислення школярів

Нова педагогіка » Розвиток продуктивного мислення в учнів на уроках креслення » Психолого-педагогічні умови розвитку продуктивного мислення школярів

Сторінка 2

Найбільш ефективним засобом створення проблемних ситуацій є: використання протиріч, конфлікту між засвоєними знаннями, відомими способами вирішення визначеного класу задач і тих вимог, що пред’являє нова проблема; школярі повинні переконатися в тому, що вирішення задач на основі вже наявних знань призводить до помилок. Учитель свідомо загострює конфлікт, підкреслює виникаюче протиріччя, стимулює спроби знайти вихід з положення.

Проблемні ситуації можуть бути створені тоді, коли в задачах з відсутніми і надлишковими даними учням буде запропоновано знайти ряд можливих варіантів рішення й обґрунтовано вибрати найбільш ефективний; частину даних у них визначається за таблицями, на основі додаткових вимірів. Рішення таких задач спрямовує шкільне навчання до життєвої практики, підвищує дієвість знань, оскільки останні набуті в процесі більш-менш самостійної активної розумової діяльності.

Конфліктні ситуації, що використовуються в проблемному навчанні, наштовхують учнів на помилки. Це суперечить положенню, яке панувало у методичній літературі, про необхідність оберігати школярів від помилок. У проблемному навчанні використовується матеріал, в основі засвоєння якого лежить заглиблене розуміння основних відносин між його істотними ознаками, закономірностями, загальними принципами вирішення цілого ряду проблем. Задачі-проблеми ставлять учня в умови невизначеності, і виникнення тут помилок цілком імовірно. Такі помилки не страшні, якщо викладач зверне на них увагу школярів і допоможе зрозуміти причини, що породили помилки, і способи їх подолання.

Оскільки, учні мають істотні розходження в досягнутому ними рівні розумового розвитку, повна реалізація принципу проблемності не може бути здійснена без індивідуалізації навчання.

Розумовий розвиток складають знання і навченість, включаючи прийоми і методи пізнання.

Як показали численні експерименти, істотні індивідуальні розходження в рівні засвоєння знань. Школярі, які знаходяться в ідентичних умовах навчання, засвоюють новий матеріал по-різному: одні на високому, інші на середньому, треті на низькому рівні. При цьому, показник рівня засвоєння, який є характерним для того чи іншого учня, досить стійкий (коливання хоча й мають місце, але звичайно в межах найближчого рівня). У рівнях засвоєння знань виявляються типові для учнів стійкі особливості психіки, від яких залежить успішність навчальної діяльності, можливість вирішувати проблеми, що вимагають передбачених програмою знань. Школярі, які засвоїли ці знання на низькому рівні, не зможуть їх використовувати при вирішенні таких проблем.

Чи можливо доведення кожного учня загальноосвітньої школи до вищого рівня оволодіння визначеними знаннями?

Експерименти показали, що можливе досягнення вищого рівня оволодіння новими поняттями всіма учнями, але різними шляхами. Одні досягають цього рівня вже на основі первинного знайомства з новим матеріалом; для інших потрібно в середньому вирішити від 10 до 20 задач, деколи за допомогою вчителя. Третім необхідно вирішити біля сотні задач для повного оволодіння новим матеріалом.

Таким чином, в умовах індивідуалізації навчання, розходження в рівнях знань (з того чи іншого розділу програми) можуть бути зняті. У масовій школі, де звичайно немає реального обліку індивідуальних розходжень, до кінця вивчення визначеного розділу програми різниця в рівнях його засвоєння трохи згладжується, проте залишається значною.

Серед учнів різного віку є школярі з високим, середнім і низьким рівнем розвитку, як практичного, так і словесно-логічних компонентів продуктивного мислення.

Дослідження показали, що індивідуально-типові особливості розвитку продуктивного мислення школярів значно перекривають вікові.

В умовах орієнтації на «середнього» учня, тобто без реальної індивідуалізації навчання, сповільнюється темп розвитку тих, хто прийшов у школу значно розвинутішим, ніж їх однолітки. Проте в особливо тяжкі умови попадають школярі з уповільненим темпом розумового розвитку. Умови навчання в загальноосвітній школі настільки не відповідають їх можливостям, що такі учні з віком не наближаються у своєму розвитку до однолітків, а усе більше і більше відстають від них.

На успішність навчальної діяльності великий вплив мають інші сторони психіки учнів – розумова працездатність, що може до деякої міри компенсувати наявність невисокої загальної успішності.

На продуктивність розумової діяльності істотно впливає інтелектуальна активність (інтелектуальна ініціатива). Як показали дослідження, наявність високих розумових здібностей ще не гарантує високого рівня ініціативи; нерідко обдаровані люди обмежуються і задовольняються вирішенням поставленої проблеми більш елементарним способом, хоча, при відповідному спонуканні збоку, вирішують проблему на найвищому рівні.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Середня професійна освіта на сучасному етапі
На початку 1997 р. російський уряд прийняло рішення про необхідність реформування системи освіти. Це робилося в загальному контексті перегляду принципів функціонування і розвитку соціальної ...

Можливість цілеспрямованого розвитку пам'яті у навчальній діяльності
Знання складаються з певної системи фактів, понять, суджень. Для їх запам'ятовування необхідно виокремлювати певні смислові одиниці, встановлювати зв'язки між ними, застосовувати логічні пр ...

Поняття диференціації навчання. Диференціація та індивідуалізація. Спільне та відмінне
У національній доктрині розвитку освіти наголошено " Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного гро ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net