Особливості продуктивного мислення школярів

Нова педагогіка » Розвиток продуктивного мислення в учнів на уроках креслення » Особливості продуктивного мислення школярів

Сторінка 2

Продуктивне мислення передбачає не тільки широке використання засвоєних знань, але й подолання бар’єра минулого досвіду, синтез протиріч між актуалізованими знаннями і вимогами проблемної ситуації, оригінальність рішень, їх своєрідність. Цю сторону мислення здебільшого визначають як гнучкість розуму, динамічність, рухливість тощо. Найбільш вдалим є перший термін (два других частіше вживаються в контексті психофізіологічних робіт). При гнучкому розумі людина легко переходить від прямих зв’язків до зворотних, від однієї системи дій до іншої, якщо цього вимагає розв’язувана задача. Інертність розуму виявляється в протилежному:

схильності до шаблону;

труднощах переходу від одних дій до інших;

тривалій затримці на уже відомих діях, незважаючи на наявність негативного результату.

А. В. Антонов, досліджуючи гнучкість мислення, відзначає стійкість цієї якості і наявність істотних розходжень за сумарним «показником гнучкості» мислення школярів.

Для вирішення проблеми важливо не тільки виділити необхідні ситуацією істотні ознаки, але й утримуючи в розумі всю їх сукупність, діяти відповідно до них, не піддаючись на вплив зовнішніх і випадкових ознак аналізованих ситуацій. Цю сторону розумової діяльності визначають як стійкість розуму. Вона проявляється в орієнтації на сукупність виділених раніше значимих ознак, незважаючи на провокуючу дію випадкових ознак нових задач того ж типу. Труднощі в орієнтації на ряд ознак, що входять у зміст нового поняття чи закономірності, необґрунтована зміна орієнтації, перехід від одних дій до інших під впливом випадкових асоціацій – показник нестійкості розуму.

Відкриття принципово нових знань, що характерно для продуктивного мислення, – є циклічний процес, у якому в діалектично суперечливій єдності виступають як добре усвідомлені словесно-логічні компоненти, які не знаходять адекватного відображення в слові. Включення інтуїції в процес пошуку нового закономірно. Однак, щоб знайдені в такий спосіб знання набули діючої сили, тобто могли бути передані іншим, використані для вирішення широкого кола задач, повинні бути добре усвідомлені як їх істотні ознаки, так і способи оперування цими знаннями. Причому однією з основних якостей розуму, що входять у навченість, ми вважаємо усвідомленість своєї розумової діяльності, можливість зробити її предметом думки самого суб’єкта.

Зовні добре виражена особливість продуктивного мислення – самостійність при придбанні й оперуванні новими знаннями. Ця якість розуму проявляється в постановці цілей, проблем, висуванні гіпотез і самостійному вирішенні цих проблем, причому істотні індивідуальні розходження експериментально виявлені вже в молодших школярів.

На вищому рівні розвитку цієї якості людина не тільки вирішує складні для себе проблеми, але й сама, без зовнішньої стимуляції, шукає більш високого рівня способи їх вирішення (цей рівень мислення називається креативним).

Слід зазначити, що виділення даних особистісних властивостей продуктивного мислення, якостей розуму, є дуже умовним. Психіка є надзвичайно складним динамічним цілим.

Страницы: 1 2 

Рекомендуємо почитати:

Методичні рекомендації щодо формування репродуктивних граматичних навичок учнів засобами англійського вірша
Сформованість репродуктивної граматичної навички – одна з передумов функціонування вміння висловлювати свої думки в усній і письмовій формах. Щоб здійснити свій комунікативний вибір, той, х ...

Тренування пам’яті
Роль пам’яті у розвитку дитини важко переоцінити. З її допомогою вона засвоює знання про навколишній світ і саму себе, оволодіває нормами поведінки, набуває різноманітні вміння і навики. Па ...

Види та форми контролю
Систематичність контролю реалізується в таких його видах: а) поточний контроль, який здійснюється у ході вивчення конкретної теми для визначення рівня сформованості окремої навички або вмін ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net