Особливості продуктивного мислення школярів

Нова педагогіка » Розвиток продуктивного мислення в учнів на уроках креслення » Особливості продуктивного мислення школярів

Сторінка 1

Дослідження продуктивного мислення припускає виділення сукупності індивідуальних особливостей мислення, і залежить від оволодіння новими знаннями та застосування їх на практиці.

Для їх обґрунтованого виділення слід насамперед звернутися до аналізу деяких літературних даних про індивідуальні особливості розумової діяльності школярів. Потім, спираючись на наше представлення про сутність продуктивного мислення учнів, потрібно знайти серед них ті, котрі, на нашу думку, повинні відігравати провідну роль у розумовій діяльності школярів при відносно самостійному оволодінні ними новими знаннями, при вирішенні задач-проблем, визначаючи характер цієї діяльності.

Для вирішення проблеми, що стоїть перед нами, важливо врахувати дані про співвідношення між інтелектом і продуктивним мисленням. Автори перших варіантів тестових методик вважали, що «коефіцієнт інтелекту» (IQ) безпосередньо пов’язаний із продуктивним мисленням, що входить в інтелект. Більш пізні дослідження показали, що діти з високим IQ не завжди добре вирішують задачі творчого характеру.

Становлять значний інтерес показники, за якими судять про продуктивне мислення. До них відносять оригінальність думки, можливість одержання відповідей, які значно відхиляються від звичних; швидкість і плавність виникнення незвичайних асоціативних зв’язків; “сприйнятливість” до проблеми, її незвичне вирішення; швидкість думки, як кількість асоціацій, ідей, що виникають за одиницю часу відповідно до деякої вимоги; здатність знайти нові, незвичні функції чи відповіді. Дж. Гілфорд вважає, що всі інтелектуальні здібності певною мірою творчі, але найбільш явно вони проявляються в дивергентному мисленні, як здатності давати незвичайні відповіді на стандартизовані тести. П. Торренс вважав, що у продуктивному мисленні з’являється здатність до постановки проблем, чутливість до недоліків у наявних знаннях, можливість побудови гіпотез про відсутні елементи цих знань і т.п.

У багатьох роботах, основними показниками продуктивного мислення вважаються такі, котрі відбивають ступінь відхилення від звичного рішення, подолання бар’єрів минулого досвіду тощо. З метою їх виявлення використовуються штучні проблеми, що передбачають співставлення наявного досвіду з вимогами задачі, які припускають незвичайні рішення, що порушують те, що диктується досвідом життя.

Ми підходимо до вирішення проблеми взаємин інтелекту і продуктивного мислення (включаючи і його вищу ступінь – творче мислення) у такий спосіб. Інтелект людини (чи його розум) характеризується мисленням, узятим в аспекті індивідуальних розходжень. Істотна ознака, що відрізняє мислення від інших психічних процесів – спрямованість на відкриття нових знань, тобто його продуктивність. Відповідно до цього, можливості людини до самостійного відкриття нових знань обумовлені (при наявності інших необхідних умов) рівнем розвитку продуктивного мислення, складають основу (ядро) його інтелекту.

Індивідуальні особливості мислення у різних людей проявляються в тому, що в них по-різному складаються співвідношення різних і взаємодоповнюючих видів і форм розумової діяльності. До індивідуальних особливостей мислення відносяться також і інші якості пізнавальної діяльності: самостійність, гнучкість, швидкість думки.

Розглядаючи індивідуально-типові компоненти продуктивного мислення, ми ставили перед собою задачу виділити його особливості, від яких залежить легкість оволодіння однорідними знаннями, темп просування в них, тобто пов’язували його з поняттям загальних здібностей. У школярів властивості психіки обумовлюють успішність навчальної діяльності, швидкість і легкість в оволодінні новими знаннями, широту їх переносу, тобто виступають як загальні здібності до навчання. Для їх позначення в психології широко використовують термін навченість.

Чим вища навченість, тим швидше і легше здобуває людина нові знання, тим вільніше оперує ними у відносно нових умовах, тим вище темп її розумового розвитку. Ось чому навченість входить у структуру розумового розвитку.

Розумові здібності людини аналізують не тому, що вона може зробити на основі наслідування, засвоїти в результаті ретельного, розгорнутого пояснення. Розум людини виявляється у відносно самостійному набутті, «відкритті» нових для себе знань, у широті застосування цих знань у нових ситуаціях, при вирішенні нестандартних, нових задач. У цій стороні психіки знаходить своє вираження продуктивне мислення, його особливості виявляються в якостях розуму, які формуються в людини, визначаючи рівень і специфіку навченості особистості. Властивостями розумової діяльності учнів є компоненти навченості, які входять у її структуру, а своєрідність їх поєднань визначає різноманіття індивідуальних розходжень у навченості учнів.

Однією з найважливіших якостей розуму є його глибина. Ця якість виявляється в істотності ознак, які людина може абстрагувати при оволодінні новим матеріалом, при вирішенні проблем на рівні їх узагальненості. Протилежна якість – поверховість розуму. Це видно з зовнішніх поверхневих ознак, із встановлення випадкових зв’язків між ними, що відображає низький рівень узагальненості.

Страницы: 1 2

Рекомендуємо почитати:

Використання води та повітря в якості допоміжної сировини в хімічній промисловості
1. Кисень (повітря) використовується під час горіння та інших окисних процесів. Частка Оксигену на Землі ~ 50 %. Атмосферний кисень становить від загальної кількості Оксигену — 0,013 %, або ...

Праці О. А. Захаренка
1) Захаренко О. А, Мазурик С. М. Становлення громадянина. К., 1976.2) Захаренко О. А, Мазурик С. М. Школа над Россю. К., 1979. 3) Захаренко О. А. З щоденника директора школи (Сахнівська сер ...

Історія становлення і розвитку російської системи професійної освіти з 1700 по 2001 р.р
Систематична професійна освіта починає складатися в нашій країні в середині XVII століття з появою посольських, лікарських, друкарських шкіл. Так, наприклад, в Друкарській школі при Наказі ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net