Основні теоретичні підходи до визначення поняття «мислення»

Нова педагогіка » Розвиток продуктивного мислення в учнів на уроках креслення » Основні теоретичні підходи до визначення поняття «мислення»

Сторінка 2

В аспекті проблеми нас цікавило питання про те, на основі яких ознак дослідники розкривали специфіку мислення; чи відображали вони і якою мірою його репродуктивну і продуктивну сторони. Аналіз літератури показав, що в будь-якому випадку, коли мова йшла про мислення, говорилося про виникнення нового, але характер цього нового джерела в його різних теоріях указувався не ідентично.

У репродуктивних теоріях мислення, нове виступає як результат чи ускладнення перекомбінації на основі подібності наявних елементів минулого досвіду, актуалізації безпосереднього зв’язку між вимогами задачі і суб’єктивно тотожними елементами наявних знань. Саме вирішення задачі протікає на основі механічних проб і помилок із наступним закріпленням випадково знайденого вірного рішення або актуалізації визначеної системи раніше сформованих операцій.

У продуктивних теоріях мислення, нове, що виникає в результаті розумової діяльності, характеризується своєю оригінальністю. Воно з’являється в проблемній ситуації, яка припускає подолання бар’єра минулого досвіду, що заважає пошуку нового, потребує розуміння цієї ситуації. Рішення здійснюються як перетворення первісних проблем, але сам принцип вирішення виникає раптово, у порядку інсайту, прямого шляху вирішення, що залежить від об’єктивних умов задачі і дуже мало від активності самого вирішального суб’єкта, від його власного досвіду.

Ідеї про продуктивний характер мислення людини, про його специфіку, взаємини з іншими процесами, і в першу чергу з пам’яттю, про закономірності його розвитку розроблялися в дослідженнях багатьох радянських психологів (Б. Г. Ананьєв, П. Я. Гальперін, А. В. Запорожець, Г. С. Костюк, А. Н. Леонтьєв, А. А. Люблінська, Н. А. Менчинська, Ю. А. Самарін, Б. М. Теплов, М. Н. Шардаков, П. Я. Шеварев, Л. И. Узнадзе, Н. П. Эліава й ін.). Широке узагальнення положень про сутність і специфіку мислення було здійснено С. Л. Рубінштейном.

У працях вітчизняних психологів продуктивність виступає як найбільш характерна, специфічна риса мислення, що відрізняє його від інших психічних процесів, і в той же час розглядається як суперечливий зв’язок її з репродукцією.

Мислення є активною цілеспрямованою діяльністю, у процесі якої здійснюється переробка наявної інформації, і тієї, яка надходить шляхом відокремлення зовнішніх, випадкових, другорядних її елементів від основних, внутрішніх, що відображають сутність досліджуваних ситуацій, розкриваються закономірні зв’язки між ними. Мислення не може бути продуктивним без опори на минулий досвід, і в той же час воно припускає вихід за його межі, відкриття нових знань, завдяки чому розширюється їхній фонд і тим самим збільшується можливість вирішення все нових і нових, більш складних задач.

Для мислення, процесу узагальненого й опосередкованого пізнання дійсності в діалектично суперечливій єдності, сплетені його продуктивні і репродуктивні компоненти, причому питома вага їх у конкретній розумовій діяльності може бути різною. Під впливом усезростаючих вимог життя до її творчого компонента виникла необхідність виділити особливі види мислення – продуктивне і репродуктивне.

У літературі види (сторони, компоненти) розумової діяльності називають по-різному. Як синоніми, до поняття “продуктивне мислення” уживають терміни: творче мислення, самостійне, евристичне, креативне. Синонімами до репродуктивного мислення служать терміни: словесно-логічне, дискурсивне, розумове, рецептивне й ін. Ми застосовуємо терміни продуктивне і репродуктивне мислення.

Продуктивне мислення характеризується високим ступенем новизни, одержуваної на основі продукту, і оригінальністю. Це мислення з’являється тоді, коли людина, спробувавши вирішити задачу на основі формально-логічного аналізу з прямим використанням йому відомих способів, переконується в безпідставності таких спроб і в нього виникає потреба в нових знаннях, що дозволяють вирішити проблему; ця потреба забезпечує високу активність вирішальної проблеми суб’єкта. Усвідомлення самої потреби говорить про створення в людини проблемної ситуації.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Порядок проведення діагностики типів важковиховуваних дітей
Діагностика типів складається з ряду етапів. На підготовчому етапі психолог збирає відомості про дитину від осіб (батьків, учителі, друзів і т.п.), що звернулися із проханням про консультац ...

Санітарна обробка людей. Захист і знезараження води, продуктів і речей
У вогнищі масового ураження виникає зараження людей, їх одягу, води і продуктів харчування, будинків, території і т.д. отруйними, радіоактивними речовинами і бактеріальними засобами. Для то ...

Шляхи формування виховуючого колективу
Виховне значення колективу, його впливу на особистість учня досить суттєве. Оскільки кожен учень щодня перебуває в класі, то й клас (свідомо чи несвідомо) впливає на нього. Шкільній колекти ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net