Проблеми морально-етичного виховання молоді

Нова педагогіка » Проблеми морально-етичного виховання молоді

Сторінка 6

Мета конкретизується через систему завдань, a саме:

— пробудження бажання бути моральною;

— розгляд християнських цінностей як основи розвитку суспільно значущих рис і якостей особистості;

— формування в дітей та молоді моральної свідомості на основі організації моральних стосунків дітей через їх включення в стихійну або спеціально організовану діяльність;

— формування розуміння й особистісного ставлення до сутнісних питань про сенс і мету життя людини;

— вироблення етико-естетичного ставлення до життя й до своєї життєдіяльності;

— формування моральної культури, толерантного ставлення до інших культур і традицій;

— розвиток чеснот і позитивних моральних якостей, спонукання до самовдосконалення;

— підтримка здібностей, культурної творчості, спрямованої на особистісний саморозвиток;

— подолання кризових станів дитинства, новоутворень, що виникли у психіці дитини під впливом антисоціальних проявів, контркультури або культури андеграунду.

Загалом питання, що таке духовність лежить за межами педагогічної науки, це філософська, метафізична категорія, як і моральність. Але для педагогічної науки вкрай важливо педагогізувати ці категорії, аби знати достеменно, які орієнтації, уподобання, якості й переконання виховувати у дітей та молоді.

Академія педагогічних наук як наукова установа представляє напрям духовно-морального виховання з орієнтацією на особистість як головну цінність виховання, на визнання унікальності, своєрідності кожної дитини, її духовного, внутрішнього світу, на гуманізм, повагу до гідності і прав дитини на свободу, щастя, всебічний розвиток, прояв її здібностей як основи всього навчально-виховного процесу. Цей напрям в сучасній педагогічній науці, виростаючи з власного вітчизняного коріння, з творчого спадку К.Д. Ушинського, М.І. Пирогова, С.Ф. Русової, Я.А. Мамонтова, А.С. Макаренка, В.О.Сухомлинського, активно засвоює, переосмислює і плідний зарубіжний досвід М. Монтессорі, Р. Штайнера, С. Френч, науковий доробок А. Маслоу, К. Роджерса. Е. Фрома, В. Франка, Кольберга та інших.

моральний етичний виховання

Цей науковий напрям ліг в основу державної політики в галузі освіти, реформування й модернізації освітнього простору, Національної доктрини розвитку освіти. Науково-методичне обґрунтування та науково-методичний супровід сучасної освіти лежить саме в гуманістично-антропологічній, особистісно-орієнтованій спрямованості. Вона приділяє велику увагу розвитку культури особистості, її духовного світу, який розглядає як багатство інтелектуального, морального й емоційного потенціалу особистості. В цій концепції велике значення надається гуманітарній складовій і, на жаль, недостатня увага приділяється формуванню наукової раціональності, науковому світосприйманню.

Крім того, в сучасній педагогічній науці є також чітко позначені позиції щодо духовно-морального виховання як розвитку національно-християнсько-релігійних цінностей, поєднання релігійних і патріархально-консервативних засад. Така концепція, яка відображає теологічне, трансцендентне світосприйняття, активно підтримується й стимулюється представниками церкви й віднедавна ініціюється й на вищому державному рівні.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Рекомендуємо почитати:

Традиційна організація навчального процесу
На теперішній годину укорінився пояснювально-ілюстраційний тип навчан-ня, який часто називають традиційним. У ньому, на відміну від догматичного, присутні елементи роз'яснення походження зн ...

Педагогічні можливості засобів народного мистецтва
Історичний досвід українського народу має яскраве втілення в етнохудожніх цінностях, традиціях естетичного освоєння навколишньої дійсності. Все це зобов’язує національну школу „активно вико ...

Факультативні заняття
В умовах "розкріпачення" шкільного життя, вільного вибору педагогічними колективами, учителями напрямів, форм і методів роботи а учнями педагогіка українського народознавства стає ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net