Проблеми морально-етичного виховання молоді

Нова педагогіка » Проблеми морально-етичного виховання молоді

Сторінка 3

Серед властивостей, які характеризують морально-етичну сферу особистості, психологи виділяють, в першу чергу, гуманність, відповідальність, сумлінність, порядність, справедливість, повагу до себе та інших людей, тактовність, культуру поведінки та мовлення.

Під гуманністю (від лат. humanus — людяний) розуміють обумовлену моральними нормами й принципами систему настанов особистості на загальнолюдські цінності. У вираженій формі гуманність суб'єкта проявляється в групах високого розвитку, де вона є способом встановлення таких міжособистісних відносин, коли кожен член колективу ставиться до іншого, як до себе самого, і, навпаки, до себе, як до іншого.

Ш. Амонашвілі зазначає, що принцип гуманності вимагає від людини дотримуватись таких вимог: гуманно ставитися до іншої людини; поважати її права; доводити до свідомості конкретну мету спільної діяльності; не принижувати честь та гідність; поважати право людини бути індивідуально неповторною.

Відповідальність як морально-етична якість характеризується здатністю суб'єкта до контролю над діяльністю й самоконтролю згідно із суспільно припустимими нормами та правилами. У роботах В. Оржеховської підкреслюється, що істотний вплив на прийняття відповідальності за успіх чи невдачу спільної діяльності групи людей, здійснює їх згуртованість, близькість ціннісних орієнтацій, емоційна ідентифікація.

М. Боришевський пише: «Для відповідальної людини властива висока вольова регуляція дій, така людина здатна осмислювати й з урахуванням можливих наслідків обирати той або інший варіант поведінки.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень показав, що для моральної людини важливого значення набуває сумлінність. Страх перед зовнішнім покаранням не може бути джерелом моральної поведінки, проте сумлінність допомагає дотримуватись суспільно моральних вимог заради власної гідності. Сумлінність розкриває духовну силу людини. Із сумлінністю пов'язується порядність особистості. Як морально-етична якість порядність характеризується прагненням дотримуватись суспільних норм поведінки, знаходити спільну мову та інтереси з різними людьми, виявляти повагу до думок та прагнень інших членів суспільства.

Серед морально-етичних якостей дослідники виділяють справедливість як здатність особистості швидко зорієнтуватися в непередбаченій ситуації, уважно, терпляче й доброзичливо вислухати думку інших, зважити на всі позитивні й негативні фактори.

Справедливість — це не тільки вміння вислухати іншу людину, але й прагнення об’єктивно оцінити її дії, вчинки, навіть якщо внаслідок цього доведеться змінювати свою власну думку.

Досліджуючи особливості вияву справедливості в поведінці, М. Боришевський звертає увагу на повагу особистості до себе та інших людей. Якщо справедливість відображає готовність критично оцінити свої наміри, плани, дії, відмовитися від недоцільного рішення, то повага до себе та інших передбачає уміння підтримати свій авторитет, зважити на думку й авторитет іншої людини. Особистість, яка поважає себе та інших людей, розуміє мотиви їх вчинків і поведінки.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Рекомендуємо почитати:

Значення активного відпочинку для всебічного розвитку дітей дошкільного віку
Сучасні концепції дошкільного виховання відзначають, що фізичне здоров’я – головна умова духовного і морального здоров’я. В нашій країні фізичне виховання дітей у дошкільних закладах є поча ...

Формування пізнавального інтересу в учнів засобами практичної спрямованості
Формуючий експеримент — конструюються нові педагогічні явища. Спостереження за старшокласниками доводить, що загрозою для них є ще й психологічне налаштування: песимізм, прагнення жити сьог ...

Зміст викладання легкої атлетики у вищих педагогічних навчальних закладах
Легка атлетика – складова частина фізичної культури, а не тільки як вид спорту, що має такі переваги, як загальнодоступність і різнохарактерність. Про значну роль легкої атлетики в сучасном ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net