Труднощі навчання читання та письма турецькою мовою учнів початкової школи

Нова педагогіка » Мовленнєві вміння як засіб формування комунікативної компетенції в учнів початкової школи в процесі вивчення турецької мови » Труднощі навчання читання та письма турецькою мовою учнів початкової школи

Процес навчання читання та письма турецькою мовою на початковому етапі може ускладнюватися рядом об'єктивних та суб'єктивних факторів. До об’єктивних труднощів відносять труднощі орфографічної системи.

На щастя, сучасний турецький алфавіт забезпечує взаємно – однозначну відповідність звуків і букв: кожному звуку відповідає окрема буква, і кожна буква позначає окремий звук. Саме тому слова турецької мови читаються так, як пишуться і пишуться так, як читаються, що значною мірою полегшує процес навчання читання турецькою мовою на початковому етапі.

Але все ж певні графічні труднощі існують. Так, виникають невеликі труднощі із літерою [Ğğ] – yumusak g, яка в більшості випадків не читається, а лише додає довготи попередньому голосному. Іноді вона читається дуже м’яко, майже як буква [y]. Наприклад: ağaç, oğretmen, oğrenci.

Досить часто виникають помилки із використання букв [ö] та [ü]. Буква [ö] позначає звук, що є проміжним між звуком «о» та «ьо». При вимові цього звуку губи округлені і витягнуті вперед в трубочку (трішки вужче, ніж при вимові звуку «о»), язик при цьому нерухомий.

Наприклад: örnek, göz, öğrenci, öğretmen, Ömer.

При вимові букви [ü] губи також витягнуті трубочкою вперед (ще вужчою, ніж при вимові букви [ö]; язик також нерухомий). Основною відмінністю при вимові цих звуків є те, що при вимові ü губи далі витягуються вперед і при цьому майже зімкнуті. Цей звук також вимовляється як щось середнє між українським «у» та «ю».

Наприклад: üzüm, üç, ülke, gül.

Окрім того, вчитель має враховувати обєктивні труднощі орфографічної системи турецької мови, які склалися історично і не притаманні рідній мові. Найбільш характерною з них є присутність в турецькій мові знаку подовження та пом’якшення (^).

Цей знак використовується у словах не турецького походження. Він може передавати довготу голосного, над яким він стоїть, так і пом’якшення попереднього приголосного. При цьому можуть пом’якшуватись лише три приголосних g, k і l, в решті випадків кришечка над a, i та u означає довготу.

Наприклад: rüzgar, ilaç, lale, selam,plaj, plan, lahana, lamba.

Крім суто технічних/графічних труднощів читання, які учні мають подолати на початковому ступені навчання, доцільно назвати і деякі мовні труднощі текстів, котрі, у свою чергу, можуть спричиняти перешкоди для правильного розуміння змісту.

Назвемо деякі з них:

—наявність багатозначних слів;

— зворотній порядок слів у турецькому реченні: підмет – на початку, присудок – вкінці;

— нагромадження афіксів із різними значеннями в одному слові (arkadaşlarımızla);

складні речення та конструкції ( - dik форма, система складних часів);

система відмінків в турецькій мові, відмінна від системи відмінків в українській мові (тим більше на початковому етапі вивчення турецької мови, коли діти не знають поняття «відмінок»);

наявність в турецькій мові ізафет них конструкцій.

Усі ці та інші, не згадані тут, труднощі турецькомовних текстів учні мають подолати поступово: спочатку вони оволодівають технікою читання вголос, засвоюють специфіку букв алфавіту та мовний матеріал, виконують велику тренувальну роботу з техніки читання, паралельно з цим вони оволодівають технікою письма, отримуючи якомога більше навантаження на зоровий аналізатор; згодом переходять до читання мовчки, оволодіваючи прийомами власне читання як мовленнєвої діяльності.

Згідно з виділеними етапами формування навичок і вмінь читання та письма до системи вправ для навчання читання та письма включаються чотири групи вправ:

Iгрупа – вправи для формування навичок техніки читання та техніки письма;

IIгрупа – вправи для формування мовленнєвих навичок читання;

ІІІ група – вправи для формування навичок каліграфії та орфографії;

IV група – вправи для розвитку вмінь читання та письма.

Формування умінь читання забезпечується у процесі багаторазового виконання учнями завдань одного і того ж типу. Завдання при цьому варіюються, мовний матеріал вправ змінюється, комбінується по-іншому, ускладнюється: ізольовані слова – словосполучення – речення – абзаци – тексти; збільшується швидкість виконання вправ і т. ін.

Рекомендуємо почитати:

Групові форми роботи
Для того, щоб учні вчилися із цікавістю, навчали один одного варто використовувати групову форму роботи. У групі сильні учні ще більше розкривають свої здібності під час виконання різнорівн ...

Техніка слухання
Слухання — важливий етап, умова та засіб спілкування. Ефективність слухання забезпечує дотримання правил: 1. Під час слухання не допускайте ніяких сторонніх думок. Вслуховуйтесь. 2. Швидкіс ...

Дидактичні передумови формування в учнів основної школи англомовної граматичної компетенції за когнітивно-комунікативним підходом
Згідно з принципом комунікативності у навчанні ІМ і практичної мети – навчання іншомовного спілкування, засвоєння мовного матеріалу відбувається комплексно, що дозволяє забезпечити спілкува ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net