Навчання монологічного мовлення при вивченні турецької мови учнями початкової школи

Нова педагогіка » Мовленнєві вміння як засіб формування комунікативної компетенції в учнів початкової школи в процесі вивчення турецької мови » Навчання монологічного мовлення при вивченні турецької мови учнями початкової школи

Кожен із видів мовлення (діалогічне чи монологічне) має певні, властиві тільки йому, характерні риси, які слід враховувати при навчанні цих видів мовленнєвої діяльності на уроках турецької мови. Отже, розглянемо проблеми навчання монологічного мовлення при вивченні турецької мови учнями початкової школи.

Які ж завдання постають перед вчителем початкової школи у навчанні монологічного мовлення в процесі навчання турецької мови?

Визначаючи їх, нагадаємо, що мова йде про розвиток мовленнєвих вмінь (а не навичок). Тому, вживається термін «висловлювання», маємо на увазі рівень не вирази, а над фразової єдності, яка зазвичай складається із декількох виразів, побудованих за різними фразовими стереотипами.

Отже завдання, що постають перед вчителем турецької мови на початковому етапі навчання учнів:

навчити виражати закінчену думку, що має комунікативну направленість;

навчити логічно розвивати думку;

навчити висловлюватись із достатньою швидкістю, без пауз між фразами.

Розглянемо концепції авторів «Загальної методики викладання іноземних мов у початковій школі». Вони виділяють три етапи роботи.

На першому етапі виробляються вміння висловлювати одну закінчену думку, одне ствердження по темі на рівні одного виразу. Вчитель називає тему, учні по черзі кажуть по одному виразу (точніше, реченню, інакше це буде не мовлення). Якщо учень каже два речення, то вони можуть представляти два самостійних висловлювання, обов’язкового зв’язку між ними немає. Єдиною вимогою, що пропонують спеціалісти на цьому етапі, полягає в тому, що речення повинні стосуватись теми, заданої вчителем.

На другому етапі від учнів вимагається звернути увагу на логічний зв'язок між виразами. Наприклад: висловлювання «Наш клас – Bizim sınıfımız. В ньому 10 парт – Sınıfımızda 10 sıra var».

Третій етап характеризується новими логічними завданнями і обов’язковим збільшенням об’ємів висловлювання. Учні повинні підключати елементи роздуму, аргументації тощо. Наприклад: в завданні: «Доведіть правильність твердження "Наше місто цікавий для туристів – Şehrimiz turistler için çok enteresan"».

Таким чином, критерієм виділення етапів являється якість висловлювання. Цей критерій, на думку деяких дослідників, неактуальний, так як він не передбачає, що на якомусь етапі висловлювання не мають головних властивостей монологічного мовлення (ММ), а на якомусь – ці властивості обов’язкові. Це призводить до дивної ситуації, коли при навчанні ММ (логічного!) вважається можливим етап, де допускається відсутність логіки і послідовності.

Довести, що місто цікаве для туристів, можна одним виразом: В нашому місті дуже багато музеїв – Şehrimizde çok müze var, і цей доказ можна розвинути. Таким чином, ми бачимо, що доказ може бути на рівні однієї фрази. Навіщо ж тоді навмисно обмежувати завдання першого етапу тематикою? До речі, вираз є елементом як монологічного, так і діалогічного мовлення, тому навчання виразу не можна вважати етапом навчання лише ММ.

Оволодіння виразом відбувається на етапі формування навичок. Навчання ММ починається тоді, коли ставиться завдання висловити як мінімум два пов’язаних речення, тобто тоді, коли починається етап переважання навиків та етап розвитку мовленнєвого уміння. Тому будь-яке висловлювання над фразового рівня (два і більше вирази) потрібно із самого початку володіти основними якісними вміннями. Рости може лише об’єм і ступінь якості. Це означає, що висловлювання має бути більш або менш логічним, більш або менш завершеним, але завжди – логічним, завершеним у смисловому відношенні.

Таким чином, на етапі вдосконалення навиків (текстовому) слід намагатись досягти висловлювання із усіма притаманними йому якостями на рівні двох-трьох виразів, - таке висловлювання можна назвати мікро висловлюванням (мікромонологом); на етапі розвитку вмінь (пост текстовому) слід розвивати висловлювання більшого об’єму і, відповідно, кращої якості.

Якими ж засобами можна цього досягнути, а точніше які вправи та засоби потрібно використовувати вчителю турецької мови в початковій школі, щоб навчити учнів монологічного мовлення, ми розглянемо дещо пізніше.

Рекомендуємо почитати:

Підходи до класифікації нестандартних форм організації навчання та основні їх види
Ефективність навчально-виховної роботи визначається не тільки методами викладання - учіння, а також і формами її організації. На жаль, на сучасному етапі розвитку дидактичної науки немає чі ...

Проблема формування пізнавальних інтересів молодших школярів
На сучасному етапі реформування освіти одне з головних завдань -створення необхідних умов для повноцінного розвитку і самореалізації кожного громадянина України, як зазначалося на другому з ...

Предмет педагогіки
Предмет педагогіки - особлива сфера суспільної діяльності з виховання людини, складовими частинами якої є освіта і навчання. Педагогічна наука виникла і розвивалась як теорія виховання підр ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net