Навчання монологічного мовлення при вивченні турецької мови учнями початкової школи

Нова педагогіка » Мовленнєві вміння як засіб формування комунікативної компетенції в учнів початкової школи в процесі вивчення турецької мови » Навчання монологічного мовлення при вивченні турецької мови учнями початкової школи

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Кожен із видів мовлення (діалогічне чи монологічне) має певні, властиві тільки йому, характерні риси, які слід враховувати при навчанні цих видів мовленнєвої діяльності на уроках турецької мови. Отже, розглянемо проблеми навчання монологічного мовлення при вивченні турецької мови учнями початкової школи.

Які ж завдання постають перед вчителем початкової школи у навчанні монологічного мовлення в процесі навчання турецької мови?

Визначаючи їх, нагадаємо, що мова йде про розвиток мовленнєвих вмінь (а не навичок). Тому, вживається термін «висловлювання», маємо на увазі рівень не вирази, а над фразової єдності, яка зазвичай складається із декількох виразів, побудованих за різними фразовими стереотипами.

Отже завдання, що постають перед вчителем турецької мови на початковому етапі навчання учнів:

навчити виражати закінчену думку, що має комунікативну направленість;

навчити логічно розвивати думку;

навчити висловлюватись із достатньою швидкістю, без пауз між фразами.

Розглянемо концепції авторів «Загальної методики викладання іноземних мов у початковій школі». Вони виділяють три етапи роботи.

На першому етапі виробляються вміння висловлювати одну закінчену думку, одне ствердження по темі на рівні одного виразу. Вчитель називає тему, учні по черзі кажуть по одному виразу (точніше, реченню, інакше це буде не мовлення). Якщо учень каже два речення, то вони можуть представляти два самостійних висловлювання, обов’язкового зв’язку між ними немає. Єдиною вимогою, що пропонують спеціалісти на цьому етапі, полягає в тому, що речення повинні стосуватись теми, заданої вчителем.

На другому етапі від учнів вимагається звернути увагу на логічний зв'язок між виразами. Наприклад: висловлювання «Наш клас – Bizim sınıfımız. В ньому 10 парт – Sınıfımızda 10 sıra var».

Третій етап характеризується новими логічними завданнями і обов’язковим збільшенням об’ємів висловлювання. Учні повинні підключати елементи роздуму, аргументації тощо. Наприклад: в завданні: «Доведіть правильність твердження "Наше місто цікавий для туристів – Şehrimiz turistler için çok enteresan"».

Таким чином, критерієм виділення етапів являється якість висловлювання. Цей критерій, на думку деяких дослідників, неактуальний, так як він не передбачає, що на якомусь етапі висловлювання не мають головних властивостей монологічного мовлення (ММ), а на якомусь – ці властивості обов’язкові. Це призводить до дивної ситуації, коли при навчанні ММ (логічного!) вважається можливим етап, де допускається відсутність логіки і послідовності.

Довести, що місто цікаве для туристів, можна одним виразом: В нашому місті дуже багато музеїв – Şehrimizde çok müze var, і цей доказ можна розвинути. Таким чином, ми бачимо, що доказ може бути на рівні однієї фрази. Навіщо ж тоді навмисно обмежувати завдання першого етапу тематикою? До речі, вираз є елементом як монологічного, так і діалогічного мовлення, тому навчання виразу не можна вважати етапом навчання лише ММ.

Оволодіння виразом відбувається на етапі формування навичок. Навчання ММ починається тоді, коли ставиться завдання висловити як мінімум два пов’язаних речення, тобто тоді, коли починається етап переважання навиків та етап розвитку мовленнєвого уміння. Тому будь-яке висловлювання над фразового рівня (два і більше вирази) потрібно із самого початку володіти основними якісними вміннями. Рости може лише об’єм і ступінь якості. Це означає, що висловлювання має бути більш або менш логічним, більш або менш завершеним, але завжди – логічним, завершеним у смисловому відношенні.

Таким чином, на етапі вдосконалення навиків (текстовому) слід намагатись досягти висловлювання із усіма притаманними йому якостями на рівні двох-трьох виразів, - таке висловлювання можна назвати мікро висловлюванням (мікромонологом); на етапі розвитку вмінь (пост текстовому) слід розвивати висловлювання більшого об’єму і, відповідно, кращої якості.

Якими ж засобами можна цього досягнути, а точніше які вправи та засоби потрібно використовувати вчителю турецької мови в початковій школі, щоб навчити учнів монологічного мовлення, ми розглянемо дещо пізніше.

Рекомендуємо почитати:

Короткий тест творчого мислення за методикою П. Торренса
Вам пропонують виконати захоплюючі завдання. Всі вони вимагають від вас уяви й фантазії. При виконанні кожного завдання намагайтеся придумати щось нове й незвичайне й добре було б таке, до ...

Байка - один з видів літературного жанру, який вивчається за програмою. Алегорія. Мораль
Байка - один із різновидів ліро-епічного жанру, невеликий алегоричний, здебільшого віршовий твір повчального змісту. Наприкінці байки втримується короткий повчальний висновок — так називана ...

Сутність понять «метод навчання», «навчальний процес»
Відповідь на питання дидактики «як навчати?» дає категорія методів навчання. Без них неможливо досягнути поставлених цілей, реалізувати зміст навчального матеріалу, організувати пізнавальну ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net