Практичні основи виховання у старшокласників ціннісного ставлення до природи

Нова педагогіка » Формування ціннісного ставлення до природи в учнів старших класів загальноосвітньої школи » Практичні основи виховання у старшокласників ціннісного ставлення до природи

Сторінка 2

Раціональний тип ставлення характеризується наявністю в учнів недостатньо стійкої шкали цінностей, вони знають моральні норми і правила поведінки у природі, та не завжди дотримуються їх, якщо останні суперечать особистим інтересам чи усталеним поглядам.

Учні з суперечливим типом ставлення мають нестійку систему цінностей, регулятором їхньої поведінки переважно є не особиста думка чи ставлення, а характер поведінки більшості: вони розуміють необхідність вирішення екологічних проблем, але не вміють визначати особисту роль у цій справі.

Для байдужого типу ставлення учнів характерний низький рівень самоконтролю щодо взаємодії з природою, відсутність емоційних проявів стосовно природи, намагання перебувати у “тіні”, перекласти відповідальність за скоєння негативного вчинку стосовно природи на іншого.

Руйнівний тип ставлення учнів характеризується агресивністю щодо об’єктів природи. Учні з цим типом ставлення систематично шкодять природі своєю поведінкою та вчинками.

Орієнтуючись на виділені показники сформованості екологічної культури старших школярів, була проведена дослідницька робота. Вона проходила в 2-х класах ЗОШ № 51 І-ІІІ ступенів міста Миколаєва. Експериментальним був 10-А (26 учнів), а контрольним виступив 10-Б (26 учнів).

У процесі експериментальної роботи використовувалися анкетування, опитування, спостереження та екологічні завдання, виховна година «Будь природі добрим сином».

Робота складалася з трьох етапів:

1) констатуючий експеримент;

2) формуючий експеримент ;

3) контрольний експеримент.

Завдання констатуючого експерименту – визначити рівень екологічної культури старших школярів експериментального та контрольного класів.

Рівні сформованості екологічної культури визначали за такими критеріями:

1. Компонент досвіду:

a) знання джерел забруднення навколишнього середовища;

б) навички взаємовідносин старших школярів з природним середовищем, бережливого ставлення до природи (практична допомога природі, позиція захисника природи).

2. Компонент формування відображення: особисте відчуття та сприймання природи (радощі та засмучення, пов’язані з природою та самим собою).

3. Компонент спрямованості: інтерес старших школярів до природи та екологічних проблем.

За допомогою методики «Екологічний світлофор» ми констатували представлення дітей про раціональну взаємодію людини з природою – можливих і неможливих дій на природі; вміння оцінювати результати взаємодії людини і природи .

Це дослідження проводилось як індивідуальна робота по картках. Діти на отримані картки наклеювали сигнал світлофора, відповідно до тексту або малюнка. Дитина отримувала набір кольорових кружечків (червоного, жовтого та зеленого) з поясненням, що кожний колір має своє значення. Таким чином, як і світлофор на перехресті, наш екологічний світлофор червоним світлом говорить, що дія під забороною, бо завдає шкоди довкіллю та життю людей; жовтий – попереджає про те, що необхідно бути обережним; зелений дозволяє дії, які допомагають рослинам і тваринам.

Учитель зачитував вчинок людини на природі та демонстрував відповідний малюнок. Учень повинен був оцінити цей вчинок, „включивши” той чи інший сигнал екологічного світлофора і пояснити свій вибір.

Були запропоновані такі ситуації .

Отримані дані свідчать про те, що обидва класи мають приблизно однаковий рівень екологічної культури та у більшості дітей вже сформовані зародки раціональної взаємодії людини з природою.

З метою виявлення готовності учнів надавати необхідної допомоги природі, виховання в них емпатійних здібностей, мною було запропоновано проблемне завдання «Лист зеленому другові».

Зміст методики: дітям подавалась наступна ситуація.

При аналізі дитячих робіт була звернена увага на наступне:

Чи переважають в дитячих листах приклади практичної допомоги природі;

Чи відбиває лист дитини активну позицію захисника природи;

Чи наводять діти приклади вже проробленої ними природоохоронної праці.

Проаналізовані твори дали такі результати

Отримані результати свідчать про однаково невисокий рівень готовності практично допомагати природі в учнів обох груп. Переважна більшість дітей в листах звертали більшу увагу на сам факт дружби та можливість спілкування з товаришем, цікавились наявністю інших друзів, шукали взаємовигоду. Лише деякі з них запитували про те, як поживає деревце, чи не нудьгує воно.

Третя методика, яка була використана в констатуючому експерименті, - „Секретна розмова”, яка допомагала розвити емоційну сферу особистості старшого школяра у процесі спілкування з природою, а також виявити такий досвід спілкування.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Облік властивостей уваги у навчанні
Увага учнів – обов'язкова і необхідна умова для успішної учбової роботи. Основні засоби збудження уваги учнів – динамічне ведення занять із застосуванням різноманітних прийомів організації ...

Характеристика форм, методів та засобів вивчення молодшими школярами рослин у курсі "Природознавство"
Успіх засвоєння учнями різних знань про рослини визначається правильною організацією процесу навчання школярів, оптимальним поєднанням різних форм роботи, способом роботи вчителя над їх фор ...

Контроль рівня сформованості навичок і вмінь читання іноземною мовою в учнів початкової школи
В попередніх двох підрозділах було практично розроблено методику формування навичок іншомовного читання на початковому етапі. Але будь-яка методика навчання є незавершеною, якщо відсутній т ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net