Психокорекційна робота з підлітками

Нова педагогіка » Методи виховання та роботи із дезадаптованими дітьми та підлітками » Психокорекційна робота з підлітками

Сторінка 1

Психокорекційна робота з підлітками заснована на тих же принципах, що й з дітьми. У той же час тут, природно, додаються нові компоненти, що відповідають віку.

Приступаючи до роботи, психолог завжди повинен пам'ятати, що головне у відносинах з підлітком - це взаємоповага й довіра. Те, що говорить підліток, повинне залишатися таємницею. Його проблеми можуть бути обговорені з батьками й педагогами тільки на прохання й за згодою підлітка. Втрата довіри, розголошення таємниці, навіть мимовільне, є великою психологічною травмою й може привести до самих непередбачених наслідків.

При виявленні загально-психологічних особливостей підлітка варто звернути увагу на наявність акцентуації характеру, систему самооцінок і взаємооцінок, мотиваційну структуру особистості. Обов'язкове дослідження процесів мислення. У випадку виявлення перекручувань процесу мислення психологічна корекція неприпустима, обов'язкова консультація психіатра.

Підліток звичайно активно прагне до зміни, поліпшенню свого характеру, часто навіть випробовує ненависть до себе за своє "слабовілля" або "запальність". Тому однієї з основних завдань психолога є визначення провідної проблеми й чітке формулювання її механізму.

Обов'язковим кроком у психокорекції підлітка є виявлення особливостей його мотивації, пошук яких-небудь видів діяльності, пов'язаних з позитивними емоціями (радістю, інтересом, захопленням). Важливо, щоб у цю діяльність не включалися елементи "проблемного", небажаного поводження. З опорою на таку позитивну мотивацію можлива робота з досягнення бажаної зміни.

При підборі підліткових груп бажана невелика чисельність учасників: 5-7 чоловік, можна хлопчики й дівчинки разом.

Як уже відомо, серйозним фактором ризику виникнення адиктивного поводження є психопатія й акцентуація характеру. Навіть ті діти, які живуть у гармонічній родині, у підлітковому віці можуть стати соціально дезадаптованими в силу проявів психопатичного розвитку або декомпенсації деяких акцентуацій характеру.

У цьому випадку, незважаючи на те, що в підлітка їсти бажання вести себе належним чином, він у силу різних обставин, пов'язаних з міжособистісними відносинами, зробити цього не може. При неправильному підході негативні прояви збільшуються. Якщо ж до акцентуйованого підлітка здійснюється правильний педагогічний підхід, його загострені риси характеру згладжуються, компенсуються.

Треба навчити збудливого підлітка й соціально прийнятним способам розрядки агресивного стану. Наприклад, відчувши в собі все наростаюче роздратування, не "зривати зло" на навколишніх, а розрядитися шляхом рухової активності: бокс, біг, вибивання пилу з килима, забивання цвяхів і т.п.

Відомо, що в основі декомпенсацій психопатій і тимчасових дезадаптації, акцентуацій характеру лежить уразливість підлітків з відхиленнями в характерологчному розвитку стосовно певних ситуацій. Так, у випадку відхилення характеру по гіпертимному типі це будуть ситуації, що вимагають від підлітка вміння стримувати прояву своєї бурхливої енергії, наприклад, ретельне виконання монотонної роботи. При істероїдному відхиленні в розвитку характеру найбільш уразлива для підлітка ситуація, де він почуває недолік уваги до себе. При нестійкому - ситуація, де необхідно виявити вольові якості; при епілептоїдному і збудливому - ситуація ворожих і конфліктних відносин; при психостенічному, - необхідність прийняти рішення, зробити вибір і т.д. У всіх випадках причиною соціально дезадаптованого поводження підлітка з характерологічними відхиленнями є зіткнення підлітка зі своєю типової для нього ситуацією.

Сутність психокорекційної роботи з підлітками "групи ризику", яким властиві патохарактерологічне відхилення, полягає в тому, щоб дати можливість кожному з них пережити патогенну для його відхилення характеру ситуацію й знайти шляхи підвищення здатності її дозволу. Із цією метою застосовується метод психодрами. Підліток за допомогою особливих психологічних прийомів уводиться в ситуації, які по різних причинах важкі для нього, чреваті небезпекою зриву, тобто декомпенсації. Програвання такої ситуації дає можливість як би "знеболити" психотравмуючі моменти, пережити й відреагувати психологічні конфлікти, досягти розуміння своїх внутрішніх проблем і способів їхнього дозволу.

Завдання психокорекційної роботи полягають у наступному.

По-перше. Навчання підлітка "розпізнаванню" небезпечних для нього ситуацій, тобто таких, які адресовані до його найбільш уразливому "місця найменшого опору". Досвід психотерапевтичної роботи показує, що невміння підлітка уникати несприятливих ситуацій грає не меншу роль у причинах дезадаптації.

По-друге, підлітки вчаться дивитися на цю життєву колізію як би "з боку". Доводи на користь випивки стають більше знайомими для них, а значить у реальній ситуації вже не застануть "зненацька", до них буде менше довіри.

Страницы: 1 2

Рекомендуємо почитати:

Аналіз причин асоціальної поведінки особи
С.А.Белічева: “Почуття суспільності або, іншими словами, моральне почуття живе в кожному з нас точно так, як і почуття особистості, егоїзму. Обидва ці почуття, у вигляді мікроскопічних заро ...

Типи монологів
Залежно від комунікативної функції та характеру логіко-синтаксичних зв’язків між реченнями розрізняють такі основні типи монологічних висловлювань: опис, розповідь і роздум (міркування). В ...

Історіографія проблеми
У Х–ХІ століттях на Русі з’являються так звані «книжні школи». В цей час починає виділятися організаційна сторона діяльності вчителів і учнів як самостійні аспекти навчання. Позитивним було ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net