Напрями та форми розумового виховання обдарованих дітей

Нова педагогіка » Розумове виховання обдарованих дітей » Напрями та форми розумового виховання обдарованих дітей

Сторінка 1

Гостра практична потреба в методах відбору обдарованих дітей для навчання в спеціалізованих школах з високим розумовим розвитком дитини, або з поглибленим вивченням певного навчального чи творчого спрямування.

Перша з них стосується співвідношення загальної і спеціальної обдарованості. Якщо в психофізіологічному плані при вивченні природних передумов обдарованості: властивостей нервової системи і типів взаємодії сигнальних систем — ця тенденція успішно долається, то в психологічному плані питання про співвідношення загальних і спеціальних здібностей або про загальні і спеціальні критерії розвитку не лише не вирішується, але навіть рідко ставиться.

Хоча всіма визнається, що видатні досягнення в будь-якій спеціальності можливі лише на основі високого рівня загального психічного розвитку, парадоксальним чином діагностика музичною, художньою і інших видів обдарованості ведеться без врахування загальних здібностей дитини. Проблема полягає в тому, що між загальним і спеціальним розвитком немає взаємно-однозначної відповідності, і можливі випадки, коли високо розвиненими спеціальними здібностями маскується низький рівень загального розвитку. Найбільш виразним прикладом цього є описи окремих дітей-імбецилів, що володіють унікальними музичними здібностями. Такі діти можуть відрізнятися феноменальною музичною пам'яттю і абсолютним слухом, але їх музичність зведена до повторюваності, до відтворення почутої музики без проникнення в її емоційний контекст. Музичність цих дітей не можна в справжньому сенсі назвати творчим і естетично значущим.

З цим зв'язана і проблема соціокультурного маскування. При відборі, орієнтованому на виявлення рівня розвитку спеціальних здібностей, переваги отримують діти, що пройшли попередню спеціальну підготовку по розвитку музичного слуху, навиків володіння іноземною мовою і т. д., внаслідок чого обдаровані діти, що не мали спеціального досвіду, можуть не пройти конкурсу. Звідси напрошується висновок про необхідність включення в систему відбору, окрім діагностики спеціальних здібностей, критеріїв загального розвитку психічних функцій дитини. Перевага повинна віддаватися методикам, що мінімізують ефект соціокультурних впливів, тому вербальні тести і тести загальної обізнаності навряд чи можуть бути засобами діагностики обдарованості у 6-7-річних дітей, що беруть участь в конкурсі.

Найбільший успіх в навчанні і розвитку будь-якої дитини може бути досягнута тоді, коли учбова програма відповідає його потребам і можливостям. У зв'язку з тим, що потреби і можливості обдарованих дошкільників, молодших школярів і підлітків дуже відрізняються від потреб їх однолітків, виникає необхідність диференційованого навчання обдарованих дітей по спеціально розроблених програмах. Багатогранність і складність феномену обдарованості визначає доцільність існування різноманітних напрямів, форм і методів роботи з обдарованими дітьми.

Як основні напрями роботи з обдарованими дітьми слід виділити:

а) систему дошкільних освітніх установ, насамперед дитячих садів загальнорозвиваючого виду, Центрів розвитку дитини, в яких створені найбільш сприятливі умови для формування здібностей дошкільників, а також навчальних установ для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, що забезпечують вибір засобів і методів розвитку дітей при переході в школу;

б) систему загальноосвітніх шкіл, в рамках яких створюються умови для індивідуалізації навчання обдарованих дітей;

в) систему додаткової освіти, призначену для задоволення індивідуальних соціокультурних і освітніх потреб обдарованих дітей, що постійно змінюються, і дозволяють забезпечити виявлення, підтримку і розвиток їх здібностей в рамках позашкільної діяльності;

г) систему шкіл, орієнтованих на роботу з обдарованими дітьми (зокрема ліцеїв, гімназій, нетипових освітніх установ вищої категорії і тому подібне) і покликаних забезпечити підтримку і розвиток можливостей таких дітей в процесі здобування загальної середньої освіти.

Форми навчання обдарованих дітей:

1. Форми навчання дітей в умовах загальноосвітньої школи

Навчання обдарованих дітей в умовах загальноосвітньої школи повинне проходити на основі принципів індивідуалізації і диференціації учбово-виховного процесу.

2. Форми навчання дітей в системі додаткової освіти

Додаткова освіта надає кожній дитині можливість вільного вибору освітньої області, профілю програм, часу їх освоєння, включення в різноманітні види діяльності з урахуванням їх індивідуальних схильностей. Особистісно-діяльнісний характер освітнього процесу дозволяє вирішувати одне з основних завдань додаткової освіти - виявлення, розвиток і підтримку обдарованих дітей.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Експериментальна перевірка ефективності розробленого комплексу вправ для навчання монологічного мовлення на початковому ступені
Будь-яка система навчання має бути ефективною, тільки тоді вона може застосовуватися. Щоб довести ефективність треба провести експеримент, довести ефективність на практиці. Практика проходи ...

Методи діагностики розумової обдарованості
Виявлення дітей, що володіють неабиякими здібностями, є складною і багатоаспектною проблемою. Широкого поширення набули різні тести, направлені на виявлення обдарованості. Але проблема в то ...

Психологічні передумови формування в учнів основної школи англомовної граматичної компетенції
Психологія відіграє важливе значення у навчанні ІМ у школі. Вона тісно пов’язана з методикою викладання ІМ і сприяє підвищенню якості освіти і викладання. Старанне та ретельне вивчення псих ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net