педагогічно-психологічний всеобуч батьків педагогічно занедбаних дітей, специфіки роботи із такою категорією дітей;
щоб допомогти цим дітям, повинна бути єдність дій усього педагогічного колективу;
узагальнення передового педагогічного досвіду роботи із запобігання неуспішності, його широке обговорення та впровадження в практику.
Отже, можна зробити такий висновок, що педагоги будинків-інтернатів не мають достатньо знань і практики з даної проблеми, негативно ставляться до учнів.
Щоб відшукати шляхи подолання неуспішності, відшукати ефективні прийоми, потрібно пильно ставитися до особистості дитини-школяра, яка виховується в умовах школи-інтернату, враховувати в процесі навчання вікові та індивідуальні особливості.
На формувальному етапі було здійснено експериментальну роботу, яка передбачала запровадження ігротерапії, як засобу подолання педагогічного занедбання учнів будинку-інтернату та підвищення їх інтелектуального розвитку на уроках математики і мови та у процесі позаурочної діяльності.
Діти навчалися граючись, але вони цього не знали. Крім вище описаних уроків, метод ігротерапії вводився і у процес позаурочної діяльності, у вигляді заняття «Пізнай самого себе», тренінгу тощо.
Експериментальне дослідження проводились із дітьми 7-8 років Коропецького будинку-інтернату – з нормальними фізично розвинутими із неблагополучних сімей дітьми, але із психічними і мовленнєвими вадами.
Охарактеризуємо на констатувальному етапі дослідження, вивчення основних психолого-педагогічних проблем педагогічної занедбаності молодших школярів, які виховуються в умовах школи-інтернату, проводилось шляхом соціологічного опитування, спостереження, тестування.
Як один із шляхів подолання занедбаності дітей із неблагополучних сімей ми запропонували ввести у практику навчання метод ігротерапії, що дозволяє активно співпрацювати дитині з вихователем і своїми товаришами і дає змогу подолати труднощі, йти до поставленої мети.
Експеримент з нормально розвиненими учнями у другому класі Коропець кого будинку-інтернату, під час вивчення теми «Усне і письмове додавання і віднімання двоцифрових чисел». Із врахуванням їхніх психологічних відхилень педагогічно занедбаних дітей ця тема вивчалася 12 годин. Група була поділена на 2 підгрупи – по 11 осіб в кожній.
Протягом занять контрольна група вивчала тему за структурою звичайного заняття; експериментальна група – за схемою нестандартного уроку – заняття-казки. Після проведення підсумкових занять за тими ж структурами, ми провели тести і одержали такі результати за формулою
Ку = N1 / N • 100 %,
де Ку – успішність,
N1 – число правильних відповідей;
N – загальна кількість запропонованих запитань.
У контрольній групі, де вивчення проходило за традиційною структурою комбінованого уроку, у експериментальній – за нетрадиційною.
Показники інтелектуального розвитку педагогічно занедбаних учнів будинку-інтернату на підсумковому етапі дослідження.
К-ть дітей |
К-ть балів |
Ку. Контрольний клас |
К-ть балів |
Ку. Експериментальний клас | ||
2 |
9 |
75 % |
Середній показник інтелектуального розвитку – 49 % |
11 |
91 % |
Середній показник інтелектуального розвитку – 70 % |
2 |
7 |
58 % |
10 |
83 % | ||
2 |
6 |
50 % |
9 |
75 % | ||
2 |
5 |
41 % |
8 |
66 % | ||
2 |
4 |
39 % |
7 |
60 % | ||
2 |
4 |
33 % |
6 |
50 % |
Рекомендуємо почитати:
Педагогічні інновації
Метою державної Національної програми «Освіта» («Україна ХХІ ст.») є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки ...
Навчання і побут студентів вищого навчального закладу
Формування студентського контингенту навчального закладу вищої фізкультурної освіти має свої особливості. Потенційними абітурієнтами і студентами цих закладів є, як правило, молодь, яка акт ...
Роль сім’ї у вихованні дітей. Зміст, засоби та труднощі сімейного виховання
Сімейне виховання має свою специфіку, свої особливості. Система виховних відносин у сім’ї характеризується природною близькістю між вихователями і вихованцями, любов’ю між батьками і дітьми ...
У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>