Організація та проведення інформативних бесід як основна форма формування комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів

Нова педагогіка » Формування комунікативно-мовленнєвих умінь під час вивчення лексики » Організація та проведення інформативних бесід як основна форма формування комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів

Сторінка 8

Не слід засмічувати мовлення словами-паразитами, які не несуть ніякої інформації;

Не треба вживати не літературні елементи: жаргонні, вульгарні, діалектні, просторічні слова;

Не варто зловживати запозиченими, іноземними словами, канцеляризмами;

Доцільно постійно стежити за нормами орфоепії та зловживання.

У спілкуванні з класом вчитель повинен насамперед захопити увагу дітей і виявити свою доброзичливість, проявляти такт і любов до дітей.

Вибір кожної лексичної одиниці для вивчення потрібен відповідати таким критеріям:

необхідність та важливість цієї одиниці;

її типовість;

доречність одиниці в даному класі;

які почуття вона може викликати в учнів.

Можна визначити, що в загальному контексті прямого методу через відсутність у ньому принципів, що забезпечують необхідну міцність засвоєння, спроба здійснення реально-інформативної комунікації апріорно приречена на неуспіх.

Щоб проведення інформативних бесід стало дійсно звичним, важливо наслідувати певну градацію в ускладненні їхньої структури: від підготовленої бесіди до експромтної, від однотематичної до багатотематичної, від переваги коротких монологічних повідомлень до діалогічної форми мовлення, а в її межах - від фронтальної бесіди “Вчитель - клас” через кероване та ініціативне взаємне розпитування і поширену відповідь до групової бесіди, від передбачення учасників бесіди до вільної участі в ній, від використання жорстких і повних опор до без опорної бесіди, від завчених реплік до все більш вільного їхнього варіювання, від словникових стимулів для управління бесідою до більш широкого застосування системи умовних сигналів тощо.

Говорячи про подальші перспективи інформативних бесід, можна виділити такі основні лінії їх ускладнення: розширення тематичного діапазону групових бесід; вдосконалення вмінь діалогічного та монологічного мовлення; органічний взаємозв’язок монологічних та діалогічних елементів, їх з’єднання і взаємодія; розвиток умінь ініціативного, асоціативно-органічного переключення з однієї теми на іншу; невпинне збільшення удільної ваги ініціативного мовлення учнів порівняно з реактивним; все більша натуральність їхнього самостійного включення у групову бесіду; скорочення дій з відкритої підготовки до участі у груповій бесіді, все більша заміна їх імпліцитною, закамуфльованою підготовкою; подальше збільшення ролі пара лінгвістичних засобів включення комуні кантів у бесіду під час одночасного скорочення вербального втручання вчителя.

Розвиток групових бесід по всіх вказаних лініях в їх взаємодії призводить до більш повної відповідності їх до подібних за змістом бесід рідною мовою учнів.

Таким чином здійснюється формування і розвиток комунікативно-мовленнєвих умінь учнів молодших класів.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 

Рекомендуємо почитати:

Кошти і майно Українського козацтва
Українське козацтво здійснює фінансову діяльність у порядку, визначеному законодавством України. Кошти Українського козацтва складаються з: вступних та членських внесків; відрахувань від пр ...

Використання народних ігор та їх роль у розвитку пізнавальної активності до фізичної культури
Останнім часом особливо гостро постає питання про напрями розвитку фізичного виконання в загальноосвітніх школах. Чинна навчальна програма, яка передбачає два уроки фізичної культури щотижн ...

Проектування змісту навчального матеріалу теми «Проектування одягу в художній системі «колекція»
Глобальною метою навчання є формування досвіду особистості, їі розумовий і фізичний розвиток і виховання. Таким чином, при навчанні повинні ставитися і досягатися такі цілі: навчальної (дид ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net