Ігротерапія як метод подолання педагогічної занедбаності молодшого школяра в умовах будинку-інтернату

Гра – найприродніша і найпривабливіша діяльність дітей.

За даними Н.І. Уткіної, діти 3-5 років отримують задоволення від процесу гри, а в 5-6 років – не лише від процесу, а й від результату. Тому важливо дати відчути школяреві радість успіху, перемоги. «Від успіху й до успіху – в цьому й полягає розумове виховання дитини», – зазначав В. Сухомлинський.

Тому у «проблемних» дітей основною пізнавальною діяльністю залишається гра. Василь Олександрович Сухомлинський називав гру величезним світлим вікном, через яке в світ дитини вливається живильний потік уявлень, понять про навколишній світ. Найперша цінність гри у тому, що в ній дитина легко засвоює те, до чого в інших умовах довелося б докласти значних зусиль.

Всі психічні процеси і явища пов’язані із іншими віковими особливостями і обумовлюють необхідність використання гри при розумовій діяльності. Відомий педагог Ш. Амонашвілі зазначив: «… за будь-якого рівня знань вони залишаються дітьми, для яких гра – зміст життя».

Ігротерапія розглядається як засіб динамічної корекції розбалансованої емоційно-вольової, комунікативної й опорно-рухової сфер дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Доцільність використання ігротерапії в організації тривалого відбудовного періоду для поліпшення самопочуття дітей із наведеними медико-психологічними показниками в зазначених сферах обумовлена: по-перше, тим, що гра для них залишається найбільш основним і органічним видом діяльності й спілкування, по-друге, тут представлена єдність психологічної природи гри і спілкування, по-третє, у грі дитина може вільно виражати себе, звільниться від напруги і повсякденного життя. Нарешті, ігротерапія представляє унікальний досвід для соціального і психологічного розвитку дитини, відкриваючи йому можливість для вступу до значимого особистісного зв’язку і з вихователем, педагогом та батьками.

За допомогою гри у дитини формуються довільні психічні процеси: довільна увага і пам’ять, уява – переходу дитини до мислення в плані уявлень, розвитку знакової функції мови, удосконалення опорно-рухової активності, рефлексивного мислення дитини.

У ігротерапії виділяють три основні функції:

1. Ігротерапія необхідна для корекційно-розвивальної взаємодії дорослого з дітьми.

2.Ігтерапія має сприяти формуванню системи міжособистісних стосунків дітей.

3. Ігротерапія допомагає формуванню довіри між педагогом тих дітей, що мають потребу в психологічній корекції.

Розрізняють дві форми ігротерапії, які є специфічними щодо функцій і ролей дорослого наставника у грі:

а) спрямована – вона поділяється на такі різновиди (директивна ігротерапія): ляльковий гурток, сюжетно-рольові ігри, пізнавальні ігри. Ці форми можуть з’єднуватися також з іншими видами мистецтва – музичною ігровою імпровізацією, іграми-танцями, іграми-театралізацією.

б) неспрямована – вона не поділяється на різні види. Вона спрямована на вираження свого «Я», на вираження самопочуття, дозволяє дитині розкрити свій внутрішній світ.

Недирективна (неспрямована) ігротерапія дозволяє розв’язати такі задачі:

а) розширити коло самовираження дитини;

б) досягнути саморегуляції дитини, а також емоційної стійкості;

в) внести корективи у систему «дитина – дорослий» (робота на взаємо).

Проводячи заняття, спілкуючись і працюючи з дітьми в групі і поза нею, можна виділити такі показники ігротерапії:

суттєве поліпшення емоційного самопочуття;

позитивні зміни особистості;

позитивну динаміку інтелектуального розвитку.

Уява у молодших школярів, надзвичайно бурхлива, яскрава, із характерними рисами некерованості. У процесі навчання вона поступово розвивається, зокрема, вдосконалюється відтворювальна уява, яка стає реалістичнішою та керованішою.

Інтенсивно формується і творча уява. На основі попереднього досвіду виникають нові образи, від простого довільного комбінування уявлень діти поступово переходять до логічно обґрунтованої побудови нових образів.

Зростає швидкість утворення образів, фантазії, а також вимогливість дітей до витворів власної уяви.

Тому не дивно, що діти молодшого шкільного віку люблять казки. В казках вони можуть відчути де добро, де зло. Із «героями» їм цікаво мандрувати, вивчати новий матеріал.

Ігротерапія – це метод терапевтичного впливу на дітей і на дорослих за допомогою гри. В основі різних методик, конкретизують поняття «ігротерапія», є великий вплив гри на розвиток особистості. Гра знімає напруження й тривогу, страх перед присутніми, підвищує самооцінку, дозволяє перевірити себе у різних життєвих ситуаціях .

Характерною особливістю гри є її двоплановість:

Учасник гри виконує реальне завдання, яке потребує дій, пов’язаних з повним виконанням конкретних, часто нестандартних завдань.

Ряд моментів цієї дійсності носить умовний характер, що дозволяє відволіктися від реальної ситуації із її багаточисельними обставинами.

За допомогою гри між дорослими і дітьми досягається позитивний емоційний контакт. Гра корегує зниження негативних емоцій, страхів, невпевненості у собі, розширює здібності дітей, збільшує діапазон доступних дитині дій з предметами.

Рекомендуємо почитати:

Розробка змісту професійної підготовки фахівця
Диференційованими компонентами рівня спеціальності, зокрема «кравець», є рівні циклів навчальних дисциплін. Підготовка на цих рівнях вимагає постановки тактичних цілей навчання. Тактичні ці ...

Екологічне виховання школярів в умовах табірного життя
В літньому таборі повинна бути форма екологічного виховання учнів, мета якого розвинути у дітей і підлітків здатність чуйно ставитися до природи, передбачувати наслідки своїх дій, розуміти ...

Методичні рекомендації соціальним педагогам, вчителям, батькам щодо виховання та навчання обдарованих дітей
На основі одержаних результатів констатувального і формувального етапів експериментального дослідження, ми пропонуємо такі методичні рекомендації батькам щодо виховання та навчання творчо о ...