Структурні компоненти творчих здібностей учнів старших класів та особливості їх прояву в дизайнерській діяльності

При визначенні структури здібтностей до дизайнерської діяльності, на нашу думку, слід керуватися, як особливостями протікання психічних процесівщо обумовлюють її, так і її змістом і спрямованістю.

У число здібностей до дизайнерської діяльності повинні бути включені здібності сприйняття, оскільки саме із сприйняттям нерозривно пов'язана решта психічних функцій особистості. Сприйняття визначається психологами як процес безпосереднього віддзеркалення об'єкту або явища в поєднанні всіх його ознак і властивостей за умови їх прямої дії на органи чуття людини. У дизайнерській діяльності особливої значущості набуває здатність сприймати інформацію комплексно, бачити в ній головні і найбільш істотні ознаки проектованих предметів (форму, пропорції, конструкцію і ін.), помічати незвичність і унікальність властивостей об'єктів, бути вільним від упередженості думок.

Без цілеспрямованого розвитку здібностей сприйняття неможливе здійснення проектної, зокрема графічної, діяльності в дизайні. Так, наприклад, важливою особливістю сприйняття простору є зіставлення перцептивних образів об'єктів, їх форми, пропорцій, розмірів, напряму, в якому вони знаходяться, і віддаленості від спостерігача. Тому результат просторового сприйняття надає необхідну для здійснення дизайнерської діяльності інформацію. Таким чином, одне з важливих завдань сприйняття в дизайнерській діяльності - виділення просторових властивостей різних об'єктів або їх графічних зображень (форми, величини, положення).

Разом з просторовим сприйняттям, в дизайнерській діяльності реалізується сприйняття часу і руху у разі створення анімації проекту засобами комп'ютерної графіки. У цих умовах для здійснення дизайнерської діяльності необхідні такі здібності, як: висока чутливість до субсенсорних подразників, повнота і конкретність сприйняття у поєднанні з баченням можливих трансформацій об'єкту діяльності.

Зосередженість свідомості особистості на основних аспектах здійснюваної дизайнерської діяльності, її регулювання і контроль над процесом і результатом рішення творчої художньо-проектної задачі є основними функціями уваги. Тому характеристики уваги доцільно розглядати у зв'язку з визначенням опорних здібностей до дизайнерської діяльності.

Залежно від характеру активності особистості, що виявляється в діяльності (зокрема дизайнерською), розрізняють мимовільну, довільну і післядовільну увагу.

Довільна увага направлена на підтримку стійкої виборчої активності, на контроль за поведінкою особистості. Вона характеризується зосередженістю і конкретною спрямованістю свідомості дизайнера в процесі художньо-проектної діяльності на певні об'єкти при одночасному відверненні від інших, а також збільшенням сенсорної, розумової і рухової активності особистості.

Умовою виникнення довільної уваги в дизайнерській діяльності є постановка проблеми і ухвалення проектного завдання до рішення. Цей вид уваги характеризується спрямованістю відповідно до вимог і умов прийнятого до рішення завдання. При цьому спрямованість і перемикання довільної уваги вимагає певних вольових зусиль.

В процесі здійснення дизайнерської діяльності мимовільна увага зазвичай виникає за умови сприйняття об'єкту, що викликає сильний емоційний відгук, що супроводжується стійким інтересом особи (наприклад, в процесі вивчення аналогів, вибору оптимального варіанту рішення проектної задачі і ін.). Його основними характеристиками є легкість виникнення і перемикання.

Рекомендуємо почитати:

Специфіка молодшого школяра у різних типах родини
На цей рахунок існує дві найбільш розповсюджені точки зору. Перша: єдина дитина виявляється більш емоційно стійкіша, ніж інші діти, тому, що не знає хвилювань, пов’язаних із суперництвом бр ...

Види тестових завдань
У тестах усунуті всі недоліки емпіричного контролю. Він складається із завдання на діяльність певного рівня (З) та еталону (Е), тобто зразка повного і правильного виконання дії. За еталоном ...

Право на освіту
Освіта відіграє в житті людини дуже важливу роль. Завдяки їй у людини формується характер, погляди на життя, суспільні інтереси й власні принципи. Освіта – своєрідний моральний грунт кожної ...