Психологічні особливості розвитку творчих здібностей учнів старших класів

активність;я

«економічність» мислення;

широту перенесення вироблених людиною способів сприйняття і дій з однієї діяльності на іншу і ін.

Від рівня розвитку здібностей залежить успішність діяльності. На думку Т.Артемьевої, найважливіша функція здібностей полягає в зміні і перетворенні діяльності, в якій вони реалізуються. При цьому особистість – це суб'єкт розвитку, що активно використовує свої здібності відповідно до здійснюваних видів діяльності. На основі розвинених здібностей діяльність перебудовується типовими для даної особи способами. У свою чергу, здібності удосконалюють цю діяльність і впливають на її структурні компоненти.

У педагогічному процесі необхідно враховувати чинник своєчасного розвитку важливих для людини загальних здібностей на певному етапі навчання []. Для розвитку здібностей мають значення і такі чинники, як зміст знань і умови їх засвоєння в процесі діяльності.

Окремі властивості особистості можуть входити в здібності до певних видів діяльності. Тому спеціальні здібності виявляються тільки по відношенню до певної діяльності і їх структура є частиною загальної структури особистості, що відображає особливості діяльності.

Існують різні точки зору на формування спеціальних здібностей особистості. Багато психологів відзначають, що спеціальні здібності необхідні для досягнення успіху в конкретних видах діяльності: художньою, музичною, літературною, технічною, педагогічною і ін. Вони утворюють групу здібностей, без яких діяльність не може бути реалізована.

Передумовою для розвитку спеціальних здібностей служать схильності, в основі яких лежать стійкі потреби. Схильності кваліфікуються як виборча спрямованість особі на певну діяльність. В.Дружінін припустив, що вибір видів діяльності і спосіб існування людини, сприяючий прояву і розвитку здібностей особистості в різних ситуаціях побічно визначаються темпераментом, який обумовлює прояв здібностей в певних життєвих ситуаціях і сприяє їх розвитку. Учений відзначає, що риси темпераменту особистості можуть визначати вибір оптимального навколишнього середовища, видів діяльності, в яких здібності можуть розвиватися.

Теоретичний аналіз проблеми здібностей вимагає рівного підходу до їх якісних і кількісних характеристик. Так, Д.Завалішина, Н.Лейтес, К.Платонов, В.Шадріков і інші психологи описують якісні і кількісні характеристики здібностей в їх діалектичному взаємозв'язку, який вони вбачають:

у індивідуальній мірі вираженості здібностей, діяльності, що виявляється в продуктивності, її якості і надійності;

у можливості включення в різні види майбутньої діяльності;

у ступені різносторонності здібностей особистості;

-у залежності здібностей від числа і якості вхідних в них конкретних елементів і зв'язків;

- у можливості компенсації (зниження кількості одних елементів структури здібностей за рахунок якості інших);

- у производности від загального контексту життєдіяльності суб'єкта;

- в універсальності властивостей активності і саморегуляції (психофізіологічної основи здібностей);

- у розвитку і вдосконаленні здібностей шляхом переходу кількості вправ в якість.

Таким чином, ми систематизували найбільш загальні положення теорії здібностей особистості і на цій основі сформулювали поняття про здібності як про компоненти структури особистості, що виявляються в їх якісно-кількісній своєрідності в здійснюваній діяльності, визначають продуктивність і удосконалювальних діяльність, в якій вони актуалізуються, таких, що розвиваються на основі внутрішніх і зовнішніх умов в цій діяльності.

Рекомендуємо почитати:

Розробка змісту професійної підготовки фахівця
Диференційованими компонентами рівня спеціальності, зокрема «кравець», є рівні циклів навчальних дисциплін. Підготовка на цих рівнях вимагає постановки тактичних цілей навчання. Тактичні ці ...

Гра у розвитку взаємин дітей
Одним із виявів соціального інстинкту дітей є їхні гри. Інстинкт гри пояснюють педагоги і психологи по-різному. Найстарші кажуть, що гра - це спочинок; але з цим не можна згодитися, бо в гр ...

Створення виховуючих ситуацій
Виховуючі ситуації — спеціально організовані педагогічні умови для формування в учнів та студентів мотивів позитивної поведінки чи подолання недоліків. Ситуація стає виховуючою тоді, коли н ...