Психологічні особливості розвитку творчих здібностей учнів старших класів

При визначенні поняття «здібність» велика частина психологів спирається на думку одну з основоположників вітчизняної теорії здібностей Б.Теплова, який розуміє під здібностями психологічні особливості особистості, що лежать в основі відмінностей між людьми і що мають відношення до успішності виконання однієї або декількох видів діяльності. Як правило, вони не зводяться до знань, умінь і навиків, а пояснюють легкість і швидкість їх придбання. К.Платонов розглядає здібності як відповідність певному виду діяльності, які можна виділити через структуру особистості і вимоги до неї даного виду діяльності.

Відповідно до проблеми нашого дослідження ми дотримуємося позиції К.Платонова, Є.Голубєвої й інших учених, що визначають здібності не тільки як реалізовані, але і як потенційні можливості людини, в структуру яких входять завдатки. Задатки ж є основою прихованих здібностей, потенційних можливостей, що розвиваються в процесі виборчої направленої діяльності і виявляються в її кінцевому продукті .

В.Шадріков розглядає взаємозв'язок задатків і здібностей, показуючи психофізіологічну суть здібностей особистості, і трактує здібності як якісні і кількісні характеристики продуктивності нейрофізіологічних функціональних систем, що реалізовують різні психічні процеси: сприйняття, пам'ять, мислення і ін. Завдатки він представляє як властивості елементів цих систем. До параметрів індивідуальної міри вираженості здібностей В.Шадріков відносить якість, надійність і продуктивність .

Сучасна теорія здібностей представлена науковими положеннями Б.Теплова, згідно яким:

здібності не можуть бути природженими, природженими можуть бути тільки задатки, що лежать в їх основі;

здібності існують тільки в розвитку та русі;

здібності не можуть виникати поза конкретною діяльністю - не тому, що вони в ній виявляються, а тому, що вони в ній створюються;

успішність виконання конкретної діяльності визначають не окремі здібності, а лише їх своєрідне поєднання, що характеризує дану особистість. Доповнюючи теорію Б.Теплова, В.Брушлінський відзначає, що, на відміну від здібностей, завдатки не стільки формуються, скільки виявляються в діяльності, існуючи як її внутрішні передумови і перетворюючись в ході подальшого психічного розвитку особистості. Завдатки входять до складу внутрішніх умов, якими опосередкують всі зовнішні дії на особистість і які, у свою чергу, формуються на основі попередніх зовнішніх впливів. Саме цим пояснюється положення про те, що будь-яка педагогічна дія на особистість обумовлена всією історією її розвитку. Так, на думку О.Леонтьева, здібності успадковуються у попередніх поколінь за допомогою засвоєння продуктів діяльності, створених ними в процесі історичного розвитку.

Як правило, здібності поділяють на загальні та спеціальні. Порівнюючи загальні і спеціальні здібності, психологи диференціюють їх за видами людської діяльності і співвідносять загальні здібності із загальними умовами протікання цієї діяльності, а спеціальні — з її окремими специфічними видами. Це означає, що загальні здібності людини виявляються через спеціальні, обумовлені впливом виховання, навчання, умовами розвитку, різними соціальними чинниками.

Психологи виділяють наступні показники загальних здібностей людини:

легкість засвоєння знань і їх системність;

швидкість розумових процесів при вирішенні завдань (продуктивність мислення);

Рекомендуємо почитати:

Методика екологічного виховання дітей середньої групи
Сьогодні є очевидним для всіх, що екологічне виховання дошкільників – це не тільки подання відповідних знань, а й спрямування на усвідомлення екологічної цінності природного середовища у єд ...

Характеристика основних понять проблеми
Пошукова навчально-пізнавальна діяльність спрямована на відкриття чогось нового, невідомого раніше. Перед учнем постають проблеми, які він має вирішити самостійно або співпрацюючи з однокла ...

Проблеми мовленнєвого розвитку першокласників на сучасному етапі розвитку початкової школи
Мовлення – невід’ємна частина соціального буття людей, необхідна умова існування людського суспільства, головний засіб виробничої, політичної, культурної, науково-технічної, побутової інфор ...