Психологічні особливості розвитку творчих здібностей учнів старших класів

При визначенні поняття «здібність» велика частина психологів спирається на думку одну з основоположників вітчизняної теорії здібностей Б.Теплова, який розуміє під здібностями психологічні особливості особистості, що лежать в основі відмінностей між людьми і що мають відношення до успішності виконання однієї або декількох видів діяльності. Як правило, вони не зводяться до знань, умінь і навиків, а пояснюють легкість і швидкість їх придбання. К.Платонов розглядає здібності як відповідність певному виду діяльності, які можна виділити через структуру особистості і вимоги до неї даного виду діяльності.

Відповідно до проблеми нашого дослідження ми дотримуємося позиції К.Платонова, Є.Голубєвої й інших учених, що визначають здібності не тільки як реалізовані, але і як потенційні можливості людини, в структуру яких входять завдатки. Задатки ж є основою прихованих здібностей, потенційних можливостей, що розвиваються в процесі виборчої направленої діяльності і виявляються в її кінцевому продукті .

В.Шадріков розглядає взаємозв'язок задатків і здібностей, показуючи психофізіологічну суть здібностей особистості, і трактує здібності як якісні і кількісні характеристики продуктивності нейрофізіологічних функціональних систем, що реалізовують різні психічні процеси: сприйняття, пам'ять, мислення і ін. Завдатки він представляє як властивості елементів цих систем. До параметрів індивідуальної міри вираженості здібностей В.Шадріков відносить якість, надійність і продуктивність .

Сучасна теорія здібностей представлена науковими положеннями Б.Теплова, згідно яким:

здібності не можуть бути природженими, природженими можуть бути тільки задатки, що лежать в їх основі;

здібності існують тільки в розвитку та русі;

здібності не можуть виникати поза конкретною діяльністю - не тому, що вони в ній виявляються, а тому, що вони в ній створюються;

успішність виконання конкретної діяльності визначають не окремі здібності, а лише їх своєрідне поєднання, що характеризує дану особистість. Доповнюючи теорію Б.Теплова, В.Брушлінський відзначає, що, на відміну від здібностей, завдатки не стільки формуються, скільки виявляються в діяльності, існуючи як її внутрішні передумови і перетворюючись в ході подальшого психічного розвитку особистості. Завдатки входять до складу внутрішніх умов, якими опосередкують всі зовнішні дії на особистість і які, у свою чергу, формуються на основі попередніх зовнішніх впливів. Саме цим пояснюється положення про те, що будь-яка педагогічна дія на особистість обумовлена всією історією її розвитку. Так, на думку О.Леонтьева, здібності успадковуються у попередніх поколінь за допомогою засвоєння продуктів діяльності, створених ними в процесі історичного розвитку.

Як правило, здібності поділяють на загальні та спеціальні. Порівнюючи загальні і спеціальні здібності, психологи диференціюють їх за видами людської діяльності і співвідносять загальні здібності із загальними умовами протікання цієї діяльності, а спеціальні — з її окремими специфічними видами. Це означає, що загальні здібності людини виявляються через спеціальні, обумовлені впливом виховання, навчання, умовами розвитку, різними соціальними чинниками.

Психологи виділяють наступні показники загальних здібностей людини:

легкість засвоєння знань і їх системність;

швидкість розумових процесів при вирішенні завдань (продуктивність мислення);

Рекомендуємо почитати:

Обґрунтування та розробка та методики організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни «Деталі машин»
Сучасний стан розвитку суспільства характеризується процесом його активної інформатизації. Цей глобальний соціальний процес є домінуючим видом діяльності у сфері суспільного виробництва, де ...

Програма навчання кадрів поліції та порядок проходження служби поліцейськими Німеччини та Бельгії
Підготовка поліцейських кадрів у Німеччині здійснюється в рамках програм, складених Поліцейською академією. До навчання поліцейських у Німеччині відносяться дуже серйозно: це єдина країна, ...

Сутність поняття «колектив», «виховуючий колектив»
Дослідженням колективу займалися такі видатні педагоги як П.П. Блонський, С.Т. Шацький, Н.К. Крупська, В.А. Сухомлинський. Узагальнюючи їх ідеї можна зробити висновок, про те, що колектив в ...