Модульно-розвиваюче навчання

Нова педагогіка » Традиційні і сучасні види організації навчального процесу у вищий школі » Модульно-розвиваюче навчання

Сторінка 3

Принципи та умови створення проблемно-модульних навчальних программ

Модульно-розвивальна система перегортає нову сторінку програмно-засобового забезпечення навчання. Передусім це стосується принципів і розумів, засобів і досвіду проектування проблемно-модульних навчальних програм.

Ці проекти проблемно-модульних програм у вигляді креслень, символів, знаків та пояснень до них утримують усю інформацію про ті, якові розвивально-освітню «будівлю» споруджувати і як саме, що потрібно для налагодження виробництва нової духовної «продукції» і як технологічно повно забезпечити процес її вигото-влення. Себто науковий проект навчального модуля прямо протилежний тра-диційній навчальній програмі щодо принципів відбору, психо-дидактичної адаптації і внутрішньої організації зафіксованого фрагмента соціально-культурного досвіду. Якщо звичні навчальні програми, образно кажучи, нагадують хаотично ведене будівництво, коли в одну купу зібрано всілякі «буді-вельні матеріали - законі, поняття, правила, алгоритми, вправи, оцінки, ілюстрації, моделі, схеми та ін, і сам господар не вирішив, що ж, власне, він споруджує, те науковий проект навчального модуля - це довершено структурований та ієрархізований зміст певної чи науки галузі суспільної практики (політика, економіка, освіта тощо) (Фурман, с. 132).

Основними рисами проблемно-модульних навчальних програм є:

- чітка модульно-змістова диференціація навчального матеріалу за етапами функціонування навчального модуля (міні-модулів);

- детальна фіксація психолого-педагогічиого змісту (передусім форм різної психічної активності учнів) на основі конкретного науково-предметного змісту;

- істотне розширення і поглиблення науково-предметного змісту завдяки збільшенню обсягу нормативного й ціннісного компонентів соціально-культурного досвіду;

- точність програмного описання, що досягається фіксацією меж використання методично-засобового змісту, тобто кількості варіантів, версій, способів, прийомів тієї чи іншої діяльності Із заданим матеріалом;

- психолого-педагопчний характер текстові проектів, який дає змогу уніфікувати нормативне описання різноманітних навчальних курсів.

Позначка навчальних програм у модульне - розвивальній освітній системі - чітко визначити соціально-культурний змістовий простір (поле) довершеної з наукової і творчої позиції взаємодії викладача і навчальної групи студентів в основних компонентах. Функціональна роль такий програми в освітньому процесі зводиться до науково-дидактичної адаптації соціально-культурного змісту вузу в логіки модульне-розвивального навчання. Це дає змогу керувати навчально-виховно-освітніми ритмами в процесі навчання у вузі як соціальне організованими потоками впливу соціуму на особистість.

Принципи створення технологичніх схем навчальних модулів

Одним з фундаментальних нововведень у практику сучасного навчання модульно-розвивальноі системи е конкретна багатоваріантна технологічна схема проблемно-модульних програм з їх інноваційне повноцінним методичним забезпеченням.

Державні освітні плани (стандарти) і навчальні програми покладено в основу реалізації двох освітніх систем: аудиторна-регламентованої і модульно-розвивальної. Чи так інакше між ними існує принципова відмінність. Аудиторна-регламентована система має три компоненти (календарно-тематичні плани; плани-конспекти лекцій,семінарів та практичних зайняти; традиційні підручники і посібники), тоді як за модульно-розвивальноі їх щонайменше п'ять:

а) граф-схеми навчальних курсів;

б) наукові проекти навчальних модулів;

в) розвивальні міні-підручники;

г) навчальні програми самореалізації і

д) навчальні сценарії.

Програма - це нормативна модель спільної діяльності, яка розкриває доля шкірного в досягненні загальної мети. З цього погляду типові навчальні програми не є програмами в повному розумінні слова, а лише декларуванням тихнув відомостей, що їх викладач покликаний дати, а студенти засвоїти.

Отож сучасні навчальні програми для сучасних вузів не реалізують основної вимоги: розкривати доля викладача і студента в навчальному процесі. Це програми викладання і відбору наукових знань, які, запозичуючи нормативний лексикон певної науки, не мають узагальненого психолого-педагогічного текстові. Як наслідок, типова вузовська програма - це доволі розпливчасте окреслений зразок оптимального функціонування розвивальноі взаємодії між учасниками навчального процесу, неорганізований з погляду дидактичних критеріїв добір суспільне значущої наукової інформації.

Проблемно-модульна програма, подаючи досвід у вигляді знань, норм і цінностей, визначає базовий змістовий простір дидактичного модуля, а за розумів ті практичного використання - ще й зумовлює відкриту взаємоадаптовану єдність психолого-педагогічного, науково-предметного і методично-засобового змісту навчальних модулів. Викладачі й студенті, співпрацюючи, залучаються до розвивальної взаємодії, створюють свою траєкторій психосоціального розвитку відповідно до вікових і психологічних особливостей від пізнавально-інформаційних новоутворень до нормативно-регуляційних і ціннісних. Такий соціально-культурний досвід студентів, набутий під керівництвом викладача, є не просто інформаційним фактом, він стає стимулом до створення нового програмного забезпечення навчально-виховного процесу.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Особливості позакласної роботи в початковій школі
Варто розрізняти два види позакласної роботи з інформатики: робота з учнями, що відстають від інших у вивченні програмного матеріалу (додаткові позакласні заняття); робота з учнями, що проя ...

Методологічні основи побудови ефективної структури уроку літератури
Тривалий час у наукових і філософських дослідженнях структура вживалася своєрідним синонімом до термінів система, організація, устрій. У філософському розумінні структура – це одна з найваж ...

Мотиваційний компонент при вивченні теми ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші''
Під мотивацією розуміють застосування різних способів формування в учнів позитивних мотивів і ставлення до навчання. Мотивація здійснюється протягом усього заняття, на кожному з його етапів ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net