Модульно-розвиваюче навчання

Нова педагогіка » Традиційні і сучасні види організації навчального процесу у вищий школі » Модульно-розвиваюче навчання

Сторінка 3

Принципи та умови створення проблемно-модульних навчальних программ

Модульно-розвивальна система перегортає нову сторінку програмно-засобового забезпечення навчання. Передусім це стосується принципів і розумів, засобів і досвіду проектування проблемно-модульних навчальних програм.

Ці проекти проблемно-модульних програм у вигляді креслень, символів, знаків та пояснень до них утримують усю інформацію про ті, якові розвивально-освітню «будівлю» споруджувати і як саме, що потрібно для налагодження виробництва нової духовної «продукції» і як технологічно повно забезпечити процес її вигото-влення. Себто науковий проект навчального модуля прямо протилежний тра-диційній навчальній програмі щодо принципів відбору, психо-дидактичної адаптації і внутрішньої організації зафіксованого фрагмента соціально-культурного досвіду. Якщо звичні навчальні програми, образно кажучи, нагадують хаотично ведене будівництво, коли в одну купу зібрано всілякі «буді-вельні матеріали - законі, поняття, правила, алгоритми, вправи, оцінки, ілюстрації, моделі, схеми та ін, і сам господар не вирішив, що ж, власне, він споруджує, те науковий проект навчального модуля - це довершено структурований та ієрархізований зміст певної чи науки галузі суспільної практики (політика, економіка, освіта тощо) (Фурман, с. 132).

Основними рисами проблемно-модульних навчальних програм є:

- чітка модульно-змістова диференціація навчального матеріалу за етапами функціонування навчального модуля (міні-модулів);

- детальна фіксація психолого-педагогічиого змісту (передусім форм різної психічної активності учнів) на основі конкретного науково-предметного змісту;

- істотне розширення і поглиблення науково-предметного змісту завдяки збільшенню обсягу нормативного й ціннісного компонентів соціально-культурного досвіду;

- точність програмного описання, що досягається фіксацією меж використання методично-засобового змісту, тобто кількості варіантів, версій, способів, прийомів тієї чи іншої діяльності Із заданим матеріалом;

- психолого-педагопчний характер текстові проектів, який дає змогу уніфікувати нормативне описання різноманітних навчальних курсів.

Позначка навчальних програм у модульне - розвивальній освітній системі - чітко визначити соціально-культурний змістовий простір (поле) довершеної з наукової і творчої позиції взаємодії викладача і навчальної групи студентів в основних компонентах. Функціональна роль такий програми в освітньому процесі зводиться до науково-дидактичної адаптації соціально-культурного змісту вузу в логіки модульне-розвивального навчання. Це дає змогу керувати навчально-виховно-освітніми ритмами в процесі навчання у вузі як соціальне організованими потоками впливу соціуму на особистість.

Принципи створення технологичніх схем навчальних модулів

Одним з фундаментальних нововведень у практику сучасного навчання модульно-розвивальноі системи е конкретна багатоваріантна технологічна схема проблемно-модульних програм з їх інноваційне повноцінним методичним забезпеченням.

Державні освітні плани (стандарти) і навчальні програми покладено в основу реалізації двох освітніх систем: аудиторна-регламентованої і модульно-розвивальної. Чи так інакше між ними існує принципова відмінність. Аудиторна-регламентована система має три компоненти (календарно-тематичні плани; плани-конспекти лекцій,семінарів та практичних зайняти; традиційні підручники і посібники), тоді як за модульно-розвивальноі їх щонайменше п'ять:

а) граф-схеми навчальних курсів;

б) наукові проекти навчальних модулів;

в) розвивальні міні-підручники;

г) навчальні програми самореалізації і

д) навчальні сценарії.

Програма - це нормативна модель спільної діяльності, яка розкриває доля шкірного в досягненні загальної мети. З цього погляду типові навчальні програми не є програмами в повному розумінні слова, а лише декларуванням тихнув відомостей, що їх викладач покликаний дати, а студенти засвоїти.

Отож сучасні навчальні програми для сучасних вузів не реалізують основної вимоги: розкривати доля викладача і студента в навчальному процесі. Це програми викладання і відбору наукових знань, які, запозичуючи нормативний лексикон певної науки, не мають узагальненого психолого-педагогічного текстові. Як наслідок, типова вузовська програма - це доволі розпливчасте окреслений зразок оптимального функціонування розвивальноі взаємодії між учасниками навчального процесу, неорганізований з погляду дидактичних критеріїв добір суспільне значущої наукової інформації.

Проблемно-модульна програма, подаючи досвід у вигляді знань, норм і цінностей, визначає базовий змістовий простір дидактичного модуля, а за розумів ті практичного використання - ще й зумовлює відкриту взаємоадаптовану єдність психолого-педагогічного, науково-предметного і методично-засобового змісту навчальних модулів. Викладачі й студенті, співпрацюючи, залучаються до розвивальної взаємодії, створюють свою траєкторій психосоціального розвитку відповідно до вікових і психологічних особливостей від пізнавально-інформаційних новоутворень до нормативно-регуляційних і ціннісних. Такий соціально-культурний досвід студентів, набутий під керівництвом викладача, є не просто інформаційним фактом, він стає стимулом до створення нового програмного забезпечення навчально-виховного процесу.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Пошук шляхів вдосконалення дидактичної гри як методу навчання молодших школярів: актуальні проблеми і знахідки
Аналіз практики, вивчення досвіду роботи вчителів дозволяє нам виділяти найбільш суттєві та оптимальні прийоми організації дидактичної гри. Коротко охарактеризуємо їх. Безперечно, одним із ...

Гра як засіб підвищення мовленнєвої активності першокласників
Дитячі ігри виникли як стихійне наслідування дій дорослих. В ігрових вправах та змаганнях підростаюче покоління готувалося до праці, полювання, війни, виконання норм поведінки, тобто гра ма ...

Творчі роботи учнів на основі прочитаних творів
Творчі роботи учнів на основі прочитаного передбачають діяльність дітей з твором, яка реалізує їх власне художнє ставлення до прочитаного. Така діяльність організовується вчителем як в рамк ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net