Проблемне навчання

Нова педагогіка » Традиційні і сучасні види організації навчального процесу у вищий школі » Проблемне навчання

Сторінка 3

Інакше кажучи, при проблемному навчанні викладач не повідомляє знань у «тоговому вигляді», а ставити проблемні завдання, заохочує пошук шляхів і засобів їх вирішення. Сама проблема ніби «прокладає шлях» до нових знань і засобів дій. Принципово важливим є ті, що нові знання вводяться до творчої думки учня не зазаради отримання наступної дози нових звань, а з метою вирішення поставленої проблеми. У даному випадку розв'язання проблеми (нового навчально-пізнавального завдання) потребує звернення до творчого мислення, пошуку, адже шляхом використання лише відомих знань і засобів вирішити завдання неможливо. У цьому й полягає якісний (а не тільки кількісний) приріст ефективності навчального процесу.

Можна сформулювати наступні основні умови успішності проблемного навчання. Це забезпечення достатньої мотивації, здатної викликати зацікавленість до змісту проблеми, раціонального співвідношення відомого і невідомого, тобто посильної роботи з проблемами, що виникають на шкірному етапові, важливість (значущість) отриманих у ході розв'язання проблеми результатів. Успішність проблемного навчання залежить також від ступеня складності проблеми, яка виводиться із співвідношення відомого і невідомого студентам у межах як даної дисципліни, так суміжних, частки творчої участі студентів у процесі вирішення проблеми.

У постановці та розв'язанні навчальних проблем використовують слідуючи такі основні заходи і засоби:

- аналіз і оцінка конкретних ситуацій;

- виявлення наслідково-пошукового зв'язку між ними;

- викладання різних поглядів та спонукання до виявлення правильного рішення;

- встановлення пізнавальних завдань, які потребують пошуку нових знань у літературі, експериментах, розрахунках;

- спонукання до аналізу теоретичних і практичних питань з метою становлення І самостійного формулювання навчальних проблем;

- створення такої ситуації для студентів, яка має декілька варіантів вирішення;

-систематизація предметів, фактів, що охоплює міжпредметні зв'язки.

За ступенем участі викладача і студентів у вирішенні проблем можна виділити три рівня:

Перший рівень можливий варіант проблемного викладу матеріалу, при якому педагог під година пояснення сам ставити питання, міркує над ними вголос, робить висновки й узагальнення, показує можливості застосування вивченого. Студент лише слідкує за його міркуваннями і діями. Алі сам факт ухвали проблеми і розкриття логіки ії рішення, показ протиріч, що виникають і засобів їх подолання активізує розумову діяльність студентів, сприяє формуванню в них творчого підходу до процесів і явищ, які розглядаються. Проблемний виклад, до того ж, відповідає ходу розвитку пізнавального процесу в науці взагалі.

Другий рівень проблемного навчання відповідає за організацію частково-пошукової діяльності студентів, які отримують від викладача сформульовану проблему, самостійно пізнають її і визначають коло недостатніх знань. Використовуючи літературу, експеримент, розрахунки смороду здобувають знання, котрих не достатньо. Вирішення проблеми і аналіз отриманих результатів здійснюється під керівництвом викладача.При проблемному виді навчання іншого рівня процес викладання і засвоєння протікає в такий спосіб:

Викладач

Студент

1.Ставити перед студентом проблемну задачу у виді питання, досвіду й ін.

воспринимаег задачу і починає осмислювати можливі шляхи її рішення

2.Організує міркування студентів над поставленою задачею

висловлює можливі варіанти рішення цієї задачі

3.Пропонує довести справедливість висунутого варіанта рішення задачі

доводити раціональність одного з варіантів рішення задачі

4.Якщо гіпотеза студентів вірна, просити зробити з її висновки про придбані нові знання

робить висновки й узагальнення і придбані нові знання

5.При помилковості припущень

пропонує знайти помилку, ставити уточнюючу чи задачу конкретизує її

шукає вірне рішення задачі

6.Узагальнює отримане студентами рішення задачі, заохочує успіхи йди вка-зує на деякі неточності, щоб удосконалю-вати процес проблемних міркувань

засвоює більш ємні узагальнення по темі

7.Ставити питання з метою закріплення нових знань

закріплює отримані знання шляхом повторення висновків, самоконтролеві й ін.

8.Пропонує вправи по застосуванню знань на практиці

виконує вправи і завдання по застосуванню отриманих знань на практиці

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Експериментальна перевірка розробленої методики проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин»
Основною метою експериментальної методики є перевірка розробленої методики проведення занять з розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах. Експериментальна робота проводилась нами з ...

Педагогічні шляхи виховання гуманних почуттів у старших дошкільників
Забезпечити дітям простір гуманістичної взаємодії з дорослими та однолітками – важливе завдання педагога. Розв’язати його можна не виходячи з позиції, що “діти – це майбутні люди”, а вбачаю ...

Мовна готовність дитини до школи
Готовність або неготовність дитини до початку шкільного навчання визначається рівнем його мовного розвитку. Це пов'язано з тим, що саме за допомогою мови, усної і письмової, йому належить з ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net