Роль позашкільної роботи з української мови та літератури

Нова педагогіка » Роль позашкільної роботи з української мови та літератури

Сторінка 7

Збирання діалектного матеріалу треба починати із запису лексики, найбільш доступної для гуртківців (діалектизми на означення виробничої діяльності людей, слова, що характеризують суспільні відносини тощо). Учні, записуючи слова, повинні стежити за тим, щоб бук ви відповідали звукам вимови інформаторів. Крім того. всі діалектизми слід подавати в реченнях і обов'язком'. ставити наголоси в них.

На одне заняття виділяється не більше двох-трьох тем, за кожною темою закріплюються три-п'ять гуртківців, то дозволяє уникнути помилок, неточностей у записі.

Коли матеріалу збереться багато, гуртківці приступають до написання словникових статей. У них слова записують у початковій формі за нормами українського правопису, в дужках діалектизм подають так, як він звучній у говірці (добре було б подавати фонетичною транскрипцією); обов'язковим є наголос, коли слово має два або більше складів; далі йде літературний відповідник чи пояснення значення слова, нарешті, приклад - речення, в якому виступає слово-діалектизм. Якщо слово має кілька значень, вони всі фіксуються з відповідним роз'ясненням, коли з діалектним словом виступає фразеологізм, фіксується також і він.

Робота над діалектним матеріалом вносить багато цікавого й цінного в заняття мовного гуртка, розвиває в гуртківців дослідницькі навички, поглиблює їхні знання з мови.

Один-два рази на рік керівник організовує для гуртківців екскурсію пізнавального характеру з метою збагатити їхній словник термінологічною чи професійно-виробничою лексикою. Екскурсію організовують на завод, польовий стан, де працюють учнівські бригади, до бібліотеки, друкарні, радіовузла.

Лексику, записану під час екскурсії, гуртківці аналізують на своїх засіданнях.

Екскурсії як вид позашкільної роботи недуже поширені, хоч вони потрібні для збагачення життєвих вражень гуртківців, розвитку вміння спостерігати, вивчати і точно називати побачене.

У позашкільній роботі практикують проведення мовних вечорів. Такий вечір може підводити підсумки роботи гуртка. Тоді основна роль в організації його на лежить гуртківцям, які виступають на вечорі з найцікавішими повідомленнями, підготовленими і прослуханими на гуртку, а тепер тематично об'єднаними і відповідно скомпонованими.

Найчастіше мовний вечір проводиться як самостійний вид позашкільної роботи, присвячується важливим мовним проблемам або приурочується до знаменних дат. Тоді його організовують широко, до участі в ньому за лучають учнів відповідних класів, учителів-словесників, зал святково оформляють, учні готують спеціальний номер стінгазети, виставку наочності, виготовленої гуртківцями, демонструють кращі учнівські зошити з творчими роботами, альбоми тощо.

Тематика мовних вечорів може бути найрізноманітніша: "Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов!" (Д.Т.Рильський), "Ну що б, здавалося, слова ." (Т.Г.Шевченко.), "Слово, моя ти єдиная зброя ." (Леся Українка.).

Мовні конференції проводять один або два рази на рік, мета їх - популяризувати важливі матеріали з мови перед широкою учнівською аудиторією. Тематика мовних конференцій зумовлюється інтересами та запитами учнів - "Слово - гостра зброя", "Про що роз повідають фразеологізми", "Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур'яні (М. Т. Рильський.).

Закінчується конференція читанням уривків кращих перекладів, зроблених учнями з творів видатних письменників. Учасники діляться досвідом використання словників, розповідають про їх значення для піднесення культури мовлення.

Проведення мовних вечорів, конференцій вимагає від учнів самостійності, пошуку, творчості, активізує їх інтелектуальні можливості, розвиває організаційні здібності.

До масових форм позашкільної роботи з мови належить також організація і проведення тижнів мови.

Тиждень мови краще проводити и третій або в четвертій чверті, а підготовку здійснювати протягом усього року. При цьому результати будуть кращими за умов, якщо готуватися будуть учні-члени мовного гуртка під керівництвом учителів мови школи. Учитель разом з учнями-активістами добирає потрібний матеріал, виготовляє таблиці, плакати, альбоми, макети, готує магнітофонні записи та ін. Комісія по проведенню тижня мови складає програму й затверджує її, визначає відповідальних за окремі заходи. Усю підготовчу роботу - затвердження складу комісії, програми тижня мови, обов'язки кожного члена комісії - треба розпочинати заздалегідь, ще на початку року, тоді ж складають оголошення й основні питання, вивчення яких буде своєрід ною перепусткою на це шкільне свято.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8

Рекомендуємо почитати:

Використання відеоспостереження з метою формування вмінь педагогичного менеджменту у майбутніх учителів іноземних мов
Постановка проблемки … В умовах ринкової економіки конкурентноздатність на освітянському ринку праці забезпечується широким спектром професійних якостей викладача, що включають управлінську ...

Форми та засоби екологічного виховання у процесі навчання
Виховання процес творчий. О.Вишневський мав рацію, порівнюючи процес виховання з роботою художника, який малює всю картину одночасно - спочатку весь сюжет штрихами, а відтак через деталізац ...

Механізми мовлення: висловлювання. Мовленнєвий акт
У процесі мовленнєвої діяльності, творення мовлення структурною одиницею прийнято вважати висловлення. Це одиниця мовленнєвого спілкування. Це така одиниця, яка має відносну самостійність, ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net