Самостійна робота студентів при викладанні професійно-орієнтованих дисциплін

План-графік розробляється на кожний поточний семестр, тому важливим є врахування навчальних тижнів та структурно-логічних схем викладання змісту кожної навчальної дисципліни, що вивчається в поточному семестрі.

Цей план-графік сприяє вирішенню таких завдань:

- формування у студентів уявлення про самостійну роботу;

- планування самостійної навчально-пізнавальної діяльності;

- організацію самостійної роботи;

- інформаційно-методичне забезпечення організації самостійної роботи;

- своєчасне виконання усіх видів завдань самостійної роботи;

- контроль самостійної роботи;

- управління процесом самостійної роботи.

План-графік відображає не тільки детально визначену кількість годин, що відведено згідно з робочими навчальними програмами навчальних дисциплін, а також:

- самостійну навчально-пізнавальну діяльність студента з кожної навчальної дисципліни;

- кількість годин відведених на самостійну роботу студента з кожного модуля певної навчальної дисципліни;

- терміни виконання та захисту індивідуальних завдань (самостійна робота, курсова робота та ін.);

- термін модульних контролів та інші заходи позааудиторної самостійної роботи студентів.

З метою якісної розробки плану-графіку доцільно з’ясувати види та форми самостійної роботи студентів при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін.

Існують різні форми самостійної роботи студентів, які запровадженні у вищих навчальних закладах при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін.

Перша – традиційна, яка виконується самостійно у вільний від занять, зручний для студента час, як правило, поза аудиторією, однак, інколи, з урахуванням специфіки дисципліни – в предметній лабораторії, читальному залі, комп’ютерному центрі, лінгафонному кабінеті тощо.

Самостійна робота над змістовим модулем передбачає виконання різних видів завдань (репродуктивних, за зразком, реконструктивно-варiативних, частково-пошукових, навчально-дослідних), спрямованих на отримання студентом нових знань, іх систематизацію та узагальнення; формування практичних вмінь та навичок; контроль готовності студента до лекцій, семінарських занять, захисту лабораторних та практичних робіт, інших контрольних заходів.

В більшості вищих навчальних закладів, а на сам перед в Українській інженерно-педагогічній академії використовуються такі види завдань:

- опрацювання лекційного матеріалу з використанням конспекту лекцій, підручника, довідкової літератури;

- вивчення окремих змістових модулів курсу (тем або питань), що передбачені для самостійного опрацювання з метою реферування, анотовування, складання тезисного плану, конспекту тощо;

- реферування першоджерел;

- аналіз, синтез, порівняння, узагальнення явищ, фактів, закономірностей, викладених у друкованих джерелах інформації, з метою підготовки відповідей на поставлені напередодні запитання;

- складання таблиць, графіків, ілюстрацій; виконання графічних робіт;

- виконання вправ;

- підготовка додаткового матеріалу до лекції відповідно до заданого плану;

Рекомендуємо почитати:

Історико - логічний аналіз розвитку духовного співу
Християнська віра в Україні виникла задовго до о хрещення Володимиром Русі. Володимир лише затвердив і зробив її офіційною. Свідченням того є існування церкви святого Іллі, “в якій присягал ...

Форми позакласної роботи
Широтою й розманітністю змісту позакласної роботи обумовлене й багатство її форм. Форми позакласної роботи - це ті умови, у яких реалізується її зміст. Форм позакласної роботи величезна кіл ...

Аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускників вищого навчального закладу (ОКХ) є галузевим нормативним документом, в якому узагальнюється зміст вищої освіти, тобто відображаються цілі ...