Аналіз наукових підходів самостійної роботи студентів у ВНЗ 3-4 рівнів акредитації

Нова педагогіка » Методика організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при викладанні дисципліни "Деталі машин" » Аналіз наукових підходів самостійної роботи студентів у ВНЗ 3-4 рівнів акредитації

Сторінка 2

Проаналізувавши ці поняття, можна зробити висновок, що самостійна робота студентів – це спосіб активного, цілеспрямованого надбання студентами нових знань та умінь без безпосередньої участі в цьому процесі науково-педагогічного працівника. Організаційні заходи, які забезпечують нормальне функціонування самостійної роботи студентів, повинні засновуватися на таких передумовах: по-перше, самостійна робота повинна бути конкретною за своєю предметною спрямованістю; по-друге, самостійна робота повинна супроводжуватися ефективним, неперервним контролем та оцінкою її результатів.

І в яку закладено такі функції, як:

- освітня (систематизація і закріплення знань студентів);

- розвиваюча (розвиток пізнавальних зусиль учнів – їхньої уваги, пам’яті, мислення, мови і т.п.);

- виховна (виховання стійких мотивів навчальної діяльності, навичок культури розумової праці, самоорганізації і самоконтролю, цілого ряду ведучих якостей особистості – чесності, працьовитості, вимогливості до себе, пізнавальної активності, самостійності та ін.).

І безпосереднього досягнення наступної мети:

- свідоме і міцне засвоєння знань з дисципліни;

- оволодіння способами і прийомами самоосвіти;

- розвиток потреби в самостійному поповненні знань.

У загальному випадку можна висловити, що самостійна робота виступає як метод навчання і самоосвіти, передумова дидактичного зв’язку різних методів між собою. У процесі самостійної роботи, студент виступає як активна творча особистість, як творець своєї культури, ерудиції, готовності до майбутньої діяльності. Активність особистості студента виявляється в постановці цілей самостійної роботи, її плануванні, визначенні способів, самомобілізації і самоконтролі, оцінюванні результатів. Самостійна робота вимагає інтенсивного мислення, рішення різних пізнавальних задач, ведення записів, осмислювання і запам’ятовування навчальної та іншої інформації. Самостійна робота – важливий фактор теоретичної і практичної підготовки студента до майбутнього діяльності, формування необхідних знань, умінь, навичок, морально-психологічних якостей. У сучасних умовах зросло значення відповідальності самого студента як за свою навчальну діяльність, так і, насамперед, за розвиток свого кругозору, знань, як конкретно-предметних, так і загального змісту. Саме прагнення до самостійного придбання знань повинне всіляко заохочуватися у всіх системах освіти.

Самостійна робота студентів виконується у відповідності з Державним освітнім стандартом вищої професійної освіти та робочою навчальною програмою і включає в себе:

- підготовку до занять (лекції, практичні заняття, лабораторні роботи, семінари, колоквіуми, контрольні роботи, тестування, усне опитування);

- вивчення навчального матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання;

крім того:

- виконання розрахунково-графічних робіт та завдань, рефератів, домашніх завдань, виконання індивідуально отриманих завдань або обраних за індивідуальною ініціативою студента, доповідей на семінарських заняттях, на студентських конференціях;

- участь у олімпіадах, конкурсах та інші роботи, які виконуються не в обов’язковому порядку під керівництвом науково-педагогічного працівника або без його керівництва.

Самостійна роботу студентів поділяють: за характером керівництва з боку викладача (опосередкована, безпосередня), за ступенем самостійності студентів (низька, середня, висока), за проявом студентами самостійних дій (обов’язкова, бажана), за тривалістю виконання (короткочасна, довготривала), за видами діяльності (навчально-пізнавальна, професійна), за формами організації (фронтальна, групова, індивідуальна), за місцем у навчальному процесі (аудиторна, позааудиторна).

Аудиторна самостійна робота студентів під керівництвом та контролем науково-педагогічного працівника:

- на лекції;

- на практичних заняттях;

- на лабораторних заняттях;

- на семінарських заняттях;

- на консультаціях та інших аудиторних заняттях.

Позааудиторна самостійна робота студентів під керівництвом та контролем науково-педагогічного працівника:

- додаткові заняття;

- поточні консультації по дисциплінам;

- консультації по курсовим проектам та роботам;

- консультації по випускним кваліфікаційним роботам;

- навчально-дослідницька робота.

Позааудиторна самостійна робота студента без науково-педагогічного працівника:

- підготовка до аудиторних занять (наприклад, робота над конспектом лекції: лекції – основне джерело інформації з багатьох предметів, що дозволяє не тільки вивчити матеріал, але й одержати представлення про наявність інших джерел, зіставити різні погляди на основні проблеми даного курсу. Лекції надають можливість «інтерактивного» навчання, коли є можливість задавати викладачу питання й одержувати на них відповіді. Тому має сенс знаходити час для хоча б швидкого перегляду інформації з матеріалу лекцій (підручники, довідники й ін.) і незрозумілі, а також дискусійні моменти обговорювати з викладачем, іншими студентами); підготовка до практичного заняття: виконується, як правило, з використанням методичних посібників, складається в теоретичній підготовці (особливо для семінарів) і виконанні практичних завдань (розв’язання задач, відповіді на питання і т.д.);

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Реалізація методики розвитку креативності учнів
В ході констатуючого експерименту в 4-А класі виявлено високий процент учнів з середнім та низьким рівнями розвитку креативності. В першу чергу це пов'язано з тим, що шкільна освіта не оріє ...

Проблеми безперервної освіти
Проблематику безперервної освіти можна умовно розділити на дві основні сфери. Перша пов’язана з побудовою системи безперервної освіти як частини соціальної практики (соціально-освітній аспе ...

Характеристика принципів позаурочної виховної роботи
Основні принципи, які визначають зміст, форми і методи виховання учнів засобами позакласної роботи у відповідності із завданнями української школи, розроблені на основі теоретичного узагаль ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net