Аналіз наукових підходів самостійної роботи студентів у ВНЗ 3-4 рівнів акредитації

Нова педагогіка » Методика організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при викладанні дисципліни "Деталі машин" » Аналіз наукових підходів самостійної роботи студентів у ВНЗ 3-4 рівнів акредитації

Сторінка 2

Проаналізувавши ці поняття, можна зробити висновок, що самостійна робота студентів – це спосіб активного, цілеспрямованого надбання студентами нових знань та умінь без безпосередньої участі в цьому процесі науково-педагогічного працівника. Організаційні заходи, які забезпечують нормальне функціонування самостійної роботи студентів, повинні засновуватися на таких передумовах: по-перше, самостійна робота повинна бути конкретною за своєю предметною спрямованістю; по-друге, самостійна робота повинна супроводжуватися ефективним, неперервним контролем та оцінкою її результатів.

І в яку закладено такі функції, як:

- освітня (систематизація і закріплення знань студентів);

- розвиваюча (розвиток пізнавальних зусиль учнів – їхньої уваги, пам’яті, мислення, мови і т.п.);

- виховна (виховання стійких мотивів навчальної діяльності, навичок культури розумової праці, самоорганізації і самоконтролю, цілого ряду ведучих якостей особистості – чесності, працьовитості, вимогливості до себе, пізнавальної активності, самостійності та ін.).

І безпосереднього досягнення наступної мети:

- свідоме і міцне засвоєння знань з дисципліни;

- оволодіння способами і прийомами самоосвіти;

- розвиток потреби в самостійному поповненні знань.

У загальному випадку можна висловити, що самостійна робота виступає як метод навчання і самоосвіти, передумова дидактичного зв’язку різних методів між собою. У процесі самостійної роботи, студент виступає як активна творча особистість, як творець своєї культури, ерудиції, готовності до майбутньої діяльності. Активність особистості студента виявляється в постановці цілей самостійної роботи, її плануванні, визначенні способів, самомобілізації і самоконтролі, оцінюванні результатів. Самостійна робота вимагає інтенсивного мислення, рішення різних пізнавальних задач, ведення записів, осмислювання і запам’ятовування навчальної та іншої інформації. Самостійна робота – важливий фактор теоретичної і практичної підготовки студента до майбутнього діяльності, формування необхідних знань, умінь, навичок, морально-психологічних якостей. У сучасних умовах зросло значення відповідальності самого студента як за свою навчальну діяльність, так і, насамперед, за розвиток свого кругозору, знань, як конкретно-предметних, так і загального змісту. Саме прагнення до самостійного придбання знань повинне всіляко заохочуватися у всіх системах освіти.

Самостійна робота студентів виконується у відповідності з Державним освітнім стандартом вищої професійної освіти та робочою навчальною програмою і включає в себе:

- підготовку до занять (лекції, практичні заняття, лабораторні роботи, семінари, колоквіуми, контрольні роботи, тестування, усне опитування);

- вивчення навчального матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання;

крім того:

- виконання розрахунково-графічних робіт та завдань, рефератів, домашніх завдань, виконання індивідуально отриманих завдань або обраних за індивідуальною ініціативою студента, доповідей на семінарських заняттях, на студентських конференціях;

- участь у олімпіадах, конкурсах та інші роботи, які виконуються не в обов’язковому порядку під керівництвом науково-педагогічного працівника або без його керівництва.

Самостійна роботу студентів поділяють: за характером керівництва з боку викладача (опосередкована, безпосередня), за ступенем самостійності студентів (низька, середня, висока), за проявом студентами самостійних дій (обов’язкова, бажана), за тривалістю виконання (короткочасна, довготривала), за видами діяльності (навчально-пізнавальна, професійна), за формами організації (фронтальна, групова, індивідуальна), за місцем у навчальному процесі (аудиторна, позааудиторна).

Аудиторна самостійна робота студентів під керівництвом та контролем науково-педагогічного працівника:

- на лекції;

- на практичних заняттях;

- на лабораторних заняттях;

- на семінарських заняттях;

- на консультаціях та інших аудиторних заняттях.

Позааудиторна самостійна робота студентів під керівництвом та контролем науково-педагогічного працівника:

- додаткові заняття;

- поточні консультації по дисциплінам;

- консультації по курсовим проектам та роботам;

- консультації по випускним кваліфікаційним роботам;

- навчально-дослідницька робота.

Позааудиторна самостійна робота студента без науково-педагогічного працівника:

- підготовка до аудиторних занять (наприклад, робота над конспектом лекції: лекції – основне джерело інформації з багатьох предметів, що дозволяє не тільки вивчити матеріал, але й одержати представлення про наявність інших джерел, зіставити різні погляди на основні проблеми даного курсу. Лекції надають можливість «інтерактивного» навчання, коли є можливість задавати викладачу питання й одержувати на них відповіді. Тому має сенс знаходити час для хоча б швидкого перегляду інформації з матеріалу лекцій (підручники, довідники й ін.) і незрозумілі, а також дискусійні моменти обговорювати з викладачем, іншими студентами); підготовка до практичного заняття: виконується, як правило, з використанням методичних посібників, складається в теоретичній підготовці (особливо для семінарів) і виконанні практичних завдань (розв’язання задач, відповіді на питання і т.д.);

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Особливості вивчення природознавства у 4 класі
За навчальним планом на вивчення природознавства у 4 класі відводиться 1 год. на тиждень, всього 34 год. Завдання курсу природознавства у 4 класі полягають у тому, щоб поглибити знання учні ...

М.І. Пирогов про виховання дітей
У своїй статті «Питання життя» Пирогов обґрунтував свій ідеал моральної людини, виступав на захист всезагальної освіти. Він обурювався тим, що батьки не рахуючись із схильностями дітей, сам ...

Створення звукового супроводу
Одним з медіаелементів, що активно впливають на сприйняття матеріалу, є звук і музичний супровід. Звук може бути присутнім у вигляді фраз, вимовних диктором, діалогу персонажів або звуковог ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net