Основні прийоми каліграфічного письма

Особливості труднощів письма полягають у необхідності одночасного розвитку рухів руки й очей. Виконання рухів контролюється, коригується, управляється шляхом зіставлення результату з метою руху.

На початкових етапах оволодіння письмом, коли в дитини ще відсутні кінестетичні уявлення, рухи контролюються зором. Педагог пише потрібну букву на дошці, пояснює спосіб дії. Дитина стежить зором, подумки аналізує структуру букви, в корі головного мозку в неї утворюється модель буквеного знака, який треба відтворити у зошиті. Написання букви у зошиті також супроводжується зоровим контролем, відбувається зорове зіставлення написаного із зразком і коригування величини, форми, розташування букви та її окремих частин на лінійці. Дитина має справу з такими просторовими відношеннями, як справа, зліва, вгорі, внизу, під лінією, на лінії, посередині рядка і т. п.

Орієнтування на сторінці зошита, утворення рефлексу на відношення, координація рухів руки, зору даються дитині досить важко.

За даними фізіології, нервова система і нервово-м'язовий апарат дитини 6 років вже сформовані, як у дорослої людини. Після 5-6 років у дітей в корі головного мозку згідно закону утворення умовних рефлексів утворюються умовно-рефлекторні функції читання і письма.

Системно-творчий підхід до вироблення навички письма.

Системно-творчий підхід до вироблення навички письма дав змогу нам відійти від репродуктивного методу "пиши як я" (написання без аналізу зразка) до креативного "слухай мене, пиши сам" (учитель коментує написання, а учень думає і самостійно "прокладає шлях" до стежинки, яка зветься "письмо").

Досвід же роботи з навчання письма шестирічних першокласників дозволяє твердити нам, що при достатньому розвитку м'язової системи руки навчити правильно писати елемент чи букву можна і на одному рядочку. А вміння дитини писати чітко, розбірливо, каліграфічне, достатньо швидко залежатиме від правильно сформованих графічних, технічних, орфографічних навичок та логіки процесу навчання письма.

Формуванню графічних, технічних і орфографічних навичок у методичній науці приділяли велику увагу вчені та вчителі-практики, зокрема І.Кирей, О.Прищепа, К.Прищепа, В. Лук'яненко, Т. Свиридюк, В.Салієнко, В.Шпак, Л.Шильцова та ін.

Етапи процесу вироблення навички письма.

Процес вироблення навички письма у молодших школярів проходить такі етапи:

І етап. Підготовка руки дошкільника-дитини шостого року життя до письма.

Робота на цьому етапі передбачає врахування того, що "сприятливість і здатність до научіння читання і письма закладені в самій природі малюка" . Рукописні рухи з'являються у віці три з половиною роки, у чотири роки дитина здатна суто механічно до копіювання слів. У чотири з половиною років під керівництвом дорослого і за його чіткої інструкції дошкільник може розпочинати писати з верхньої лівої частини аркуша, але письмо - неусвідомлене, механічне. В п'ятирічному віці діти здатні до копіювання великої кількості слів (власне ім'я, імена інших та ін.). Ближче до шести років спроби писати тісно пов'язуються з малюванням. Діти намагаються підписати намальоване і донести свою думку вже двома способами — малюванням і письмом.

Поява піктографічного малюнка — письма (зображую те, що бачу навколо — передаю інформацію) у чотири- — п'ятирічних дошкільників, на думку Л.С.Виготського, це доказ того, що дитячий малюнок — це графічне мовлення, яке є передумовою писемного, або, як зазначає у своїх дослідженнях В.С.Мухіна: початкові елементи писемного мовлення виникають усередині дитячого малювання.

"З одного боку, дитина починає розуміти, що писемне мовлення - це своєрідна трансформація усного мовлення, з іншого — розвивається здатність впізнавати за буквами їх звуковий зміст. Ці розрізнені знання все частіше стягуються в один вузол — спочатку в передчуття, а потім і відкриття знакової функції писемного мовлення, коли писемне мовлення із "символізму другого порядку" стане "символізмом першого порядку".

Перший етап у виробленні навички письма - це етап підготовки руки до письма, що має забезпечити поступовий перехід зображувальної діяльності до безпосереднього письма.

Рекомендуємо почитати:

Істрія розвитку проблеми дослідження
Моральні цінності – це одна із форм духовного життя, один із найдавніших універсальних способів соціальної регуляції. Вони мають загальнолюдський сенс і конкретно історичний зміст. Моральни ...

Формування пізнавальних процесів як наукова проблема
Одним із найважливіших завдань, які суспільство ставить перед загальноосвітньою школою є розвиток пошукової навчально-пізнавальної діяльності підростаючого покоління. Практичне розв'язання ...

Особливості роботи соціального педагога з творчо обдарованими дітьми молодшого шкільного віку
Експериментальне дослідження проводилося у ЗОШ № 23 м. Суми в два етапи: перший – констатувальний, другий – формувальний. В експерименті брало учать72 дитини (учні 3-А, 3-Б та 3-В класів). ...