Історія розвитку трудового виховання та його місце в історії дошкільної педагогіки

Нова педагогіка » Розвиток проблем трудового виховання дітей в історії дошкільної педагогіки » Історія розвитку трудового виховання та його місце в історії дошкільної педагогіки

Сторінка 2

Як і Н. Крупська, А.С. Макаренко особливе значення надавав колективної праці, в якому виникає взаємна відповідальність учасників. «Спільне трудове зусилля, робота в колективі, трудова допомога людей та постійна їх взаємна трудова залежність тільки й можуть створити правильне ставлення людини один до одного, – писав він – Це правильне ставлення полягає не тільки в тому, що він і від інших труб того ж, що він не хоче біля себе переносити життя дармоїда». В роботах А.С. Макаренко містяться рекомендації про організацію праці дітей із ускладненням його змісту, підвищення рівня вимог.

Л.Н. Толстой писав. «Важливо донести до свідомості дитини, що все, чим він користується, не падає готовим з неба, а є результат праці людей».

До проблеми виховання дітей у процесі праці зверталися автори перших утопічних систем оновлення суспільства шляхом виховання. Наприклад, Т. Мор рекомендував маленьких дітей знайомити з працею людей і спонукати їх до посильної участі в трудових процесах.

Ж – Ж. Руссо вважав, що дитину, яка фізично зміцніла і навчилася самостійно орієнтуватися в навколишньому середовищі, слід залучати до фізичної праці. Оволодіння трудовими навичками – необхідна умова забезпечення молодій людині власного кусня хліба, а відтак – незалежності і свободи.

Й.Г. Песталоцці не лише теоретично, а й практично доклав багато зусиль до того, щоб, поєднавши навчання з фізичною працею, виховувати дітей для чесного життя. Він вперше в історії педагогіки пов’язав мотивацію праці з природою дитини, обг’рунтував роль праці як частини педагогічної системи. Песталоцці наголошував, що завдяки поєднанню навчання і фізичної праці діти виходять у життя морального загартованими, здатними до самостійного визначення.

Німецький педагог Й. Базедов вважав за необхідне вводити у школах заняття праці, диференціюючи їх відповідно до соціального становища сімей учнів.

Особливу увагу питанням трудового виховання приділяв Г. Кершенштейнер, автор проекту трудової школи, який пов’язував виховання громадянина з оволодінням професією. Він запропонував створювати, крім народних, додаткові школи.

З перших років радянської влади вирішувалось питання про трудове виховання. Вже на I з’їзді з дошкільного виховання визначилися єдині зі школою завдання трудового виховання, сформувалися потреби до нього. Праця повинна бути посильним, мати зрозумілу дитині мету і доставляти йому задоволення, виконуватися добре і за можливості гарно.

Вже у 1919 році на конференції «Про трудовий початок в дошкільних закладах» виявилося два напрямки:

1. діти в дитячому садку повинні виконувати всю роботи по підтримці чистоти у приміщенні, пранню речей, приготування їжі, вирощування овочів та ін.

2. працю треба вводити як виховний момент, а тому він має бути посильним, його не має бути багато.

У 20-ті роки у дитячих закладах переважав вплив вільного виховання, дітям надавалася можливість проявляти активність та ініціативу. Педагог С. Моложавий констатує: «Трудовий процес максимально активний життєво-пристосувальний. В основі трудової діяльності лежать установка на отримання життєво-використовувати результати шляхом перетворення середовища і матеріалу за допомогою знарядь…стимули викликають трудовий процес, це не предмети або явища, це життєві потреби…»

«…Щоб викликати виробничий процес на обличчя повинна бути певна потреба, нестача чого-небудь, що необхідно для підтримки існування та підвищенням життєдіяльності організму… тільки така організація самого життя яка, висуває перед ними справжні потреби може виховати в дітях міцну трудову установку.

Вже на II з’їзді перед робітниками дошкільної галузі постало питання колективізму. Треба було так побудувати організацію праці, щоб кожна дитина відчула, що вона виконує частку спільної справи.

На III з‘їзді був перегляд змісту роботи дитячих садків у зв'язку з програмами єдиної трудової школи. Тут вирішили, що треба будувати працю дитячих садків, виходячи з того, що дитина – це «продукт соціальної сфери». Перевага віддавалася громадському і виробничому праці, підкреслювалася важливість спільної діяльності дітей і дорослих. Н.Н. Крупська не погоджувалася з таким підходом до дошкільного трудового виховання. Вона наголошувала на тому, щоб був присутній зміст праці, зрозумілий і близький дітям, тільки обов’язково колективною формою.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Характеристика основних понять проблеми
У спільній роботі школярів потрібно розрізняти діяльність колективів від колективної діяльності, оскільки насправді далеко не завжди діяльність учнів в колективі навчальної групи є колектив ...

Використання творчої спадщини Катерини Білокур на уроках образотворчого мистецтва
Використання творчості Катерини Білокур на уроках образотворчого мистецтва або проведення спеціалізованого уроку по ознайомленню учнів з її творчістю дає змогу засвоїти творчість художниці ...

Спілкування дітей дошкільного віку з однолітками та дорослими
Особливості спілкування дитини З дорослими З однолітками Дорослий посідає центральне місце у житті дошкільника, тому досвід спілкування з ровесниками постійно переломлюється крізь досвід сп ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net