Історія розвитку трудового виховання та його місце в історії дошкільної педагогіки

Нова педагогіка » Розвиток проблем трудового виховання дітей в історії дошкільної педагогіки » Історія розвитку трудового виховання та його місце в історії дошкільної педагогіки

Сторінка 1

Протягом усієї історії людства трудове виховання турбувало багатьох видатних педагогів.

За всієї багатоманітності національних культур одним із найважливіших спільних для них чинників є цінність праці як засобу існування людини в світі та засобу виховання підростаючих поколінь. Споконвічно перші заповіді та настанови дітям стосувалися саме підготовки до майбутньої трудової діяльності.

Сухомлинський Василь Олександрович висловлює таку думку про трудове виховання «Праця стає великим вихователем, коли він входить у духовне життя наших вихованців, дає радість дружби і товариства, розвиває допитливість і допитливість, народжує радість подолання труднощів, відкриває все нову і нову красу в навколишньому світі, пробуджує першої громадянської почуття-відчуття творця матеріальних благ, без яких неможливе життя людини». У трудовому вихованні найважче прищепити любов до буденної праці, пише Сухомлинський, повинна проводитися «по всіх лініях виховної роботи, а найважливішою з цих ліній є свідомість, думка, духовне життя. Дитина повинна розуміти що та для чого він робить. Буденна праця припиняє бути нудною, якщо вона починається з задуму.

Сто років тому великий російський педагог К.Д. Ушинський показав все значення праці у вихованні дітей. Виховувати дітей потрібно не для щастя, а для праці життя – це і принесе їм щастя. З тих часів цю думку підтримували і повторювали багато разів. Сухомлинський переконливо показав, що праця входить у духовне життя дитини.

Простежимо розвиток його думки

Перш за все, Сухомлинський вважав що перший крок – це граничне зближення праці розумового і фізичного. На думку педагога, праця має таке ж значення для виховання, як і фізичний. На цьому Василь Олександрович повністю повторює Ушинського. Ушинський стверджував, що розумова праця важливий навіть для фізичного розвитку дитини так само, як і праця мускульний. Але Сухомлинський йде набагато далі в цьому зближенні двох основних видів праці людини. Він показує, що фізична праця має виховне значення лише в тій мірі, в якій бере участь в ньому розум дитини. Фізичне зусилля без розумового нічого не дає для виховання! Або дає, але при особливих умовах.

Уважне читання робіт Сухомлинського дозволить помітити, що для нього немає «праці» взагалі і немає навіть «фізичної праці» взагалі, а є:

праця навчальний – і продуктивний;

праця короткостроковий – і довгостроковий;

праця платний – безкоштовний;

праця ручної – і механізований;

праця індивідуальний – і колективний.

Виявляється, для правильного трудового виховання потрібно використовувати всі види праці в їх різноманітності!

Сухомлинський показує: потрібно поєднувати два види праці, розвивати і голову і руки. Розум дитини – на кінчиках його пальців.

Найважче – прищепити любов до буденної роботи. Підготовка до буденної праці, пише Сухомлинський, повинна проводитися «по всіх лініях виховної роботи, а найважливішою з цих ліній є свідомість, думка, духовне життя». Дитина повинна розуміти, що і для чого він робить.

Яскравим представником гуманістичної педагогіки є І.Г. Песталоцці, що проголосив працю стрижнем усієї виховної роботи з дітьми. Він бучив тільки один шлях – дати дітям незаможних гідне виховання, знання і привчити дітей до професійно озброїти вихованців умінням виконувати ті види праці, якими їм належить надалі займатися. Він доводив що центром усього життя є продуктивна праця вихованців. [8, електронний ресурс]

Трудове виховання – важлива складова частина комуністичного виховання підростаючого покоління. Крупська в своїх роботах неодноразово підкреслювала необхідність привчання дітей з ранніх років до найпростіших, доступним їм видам праці, зауважуючи, що таким шляхом вони знайомляться з властивостями матеріалів, навчаються прийомам роботи з різними інструментами. У праці діти на її думку діти проявляють активність, кмітливість, наполегливість, прагнення досягти результату, у них формується бажання надавати посильну допомогу дорослим. Особливе значення педагог надавала об'єднанню дітей у праці, вказуючи, що «спільну роботу треба особливо цінувати, – це зачатки колективної праці. У цій колективній праці розгортаються кращі за все сили дитини. Разом з цим, вона закликала педагогів враховувати можливості дітей, особливості дитячої праці, його своєрідність, зв'язок з грою.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Технологія диспуту
Близьким за призначенням до дискусії є диспут (від лат. Disputare -спорити, розмірковувати) - це публічний спір на наукову або суспільну тему, розмірковування навколо однієї ідеї, обговорен ...

Аварії, катастрофи, їх характеристика, правила поведінки і дії населення
Аварії, катастрофи . Як часто ми почали чути про них по радіо, читати в газетах. І в кожного з нас виникає питання: чому так стається? Невже не можна жити без аварій і катастроф? Чи, можлив ...

Шляхи вдосконалення методики вивчення байок в початковій школі на прикладі розробки уроку читання "Українська байка"
Рішення проблеми вдосконалення методики вивчення байок лежить у площині використання монографічного методу вивчення байок Відмінна риса даного методу полягає в тому, що вивчення байок у пер ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net