Народна педагогіка як частина народної культури

Наукові дослідження народної педагогіки свідчать, що вивчення народного досвіду виховання як соціально-історичного феномена на всіх етапах історичного розвитку входило в коло наукових інтересів педагогів минулого і сьогодення.

Ян Амос Каменський родоначальник педагогіки був вірним сином свого народу. Вже перші його роботи мали народно-педагогічний, національно-педагогічний характер. Патріотична відданість своєму народові спонукала Каменського до уважного вивчення народних традицій виховання і до їх творчого використання у створенні наукової теорії педагогіки.

Великий російський педагог К.Д. Ушинський високо оцінював виховний потенціал народної педагогіки. «Виховання, створене самим народом і засноване на народних засадах, – писав він, – має ту виховну силу, якої немає в найкращих системах, заснованих на абстрактних ідеях…». Добре знаючи народні звичаї, обряди, традиції, він прийшов до висновку, що «мудрість предків – дзеркало для нащадків», і тому ратував за народне виховання, так як воно є живим взірцем у процесі народного розвитку.

В.А. Сухомлинський був один з найосвіченіших педагогів свого часу. Духовний вплив особистості, як вважає Сухомлинський, – це перш за все частина духовного багатства нації. В останніх книгах Сухомлинського, в усіх останніх статтях червоною ниткою проходить думка про необхідність відродження прогресивних педагогічних традицій народу, про широке впровадження їх у сім'ю і школу.

Г.С. Виноградів – видатний дослідник дитячого фольклору, побуту і проблем виховання. Наукова діяльність Виноградова вражає багатосторонністю і різноманітністю. Народознавство – комплексне вивчення побуту, звичаїв, духовної культури, психології російського народу, об'єднувало фольклористичні, етнографічні інтереси вченого. Дитячий фольклор і побут склали ту принципово важливу область народознавства, на якій сфокусовані основні дослідницькі напрями і розробки Г.С. Виноградова. Виноградов висував думку про необхідність краєзнавства в колі обов'язкових шкільних предметів, висував новаторські ідеї про проведення з дітьми повсякденних фольклорно-етнографічних спостережень, обгрунтовує доцільність вивчення дитячого фольклору в шкільному курсі словесності.

Рекомендуємо почитати:

Організації коригувальних впливів на пізнавальну мотивацію учня
1-й крок. Максимально привабливо організовувати перші зустрічі з учнями, а в подальшій роботі підтримувати атмосферу цікавості (залучати безпосередньо-спонукальні мотиви). Емоції, які викли ...

Проблеми безперервної освіти
Проблематику безперервної освіти можна умовно розділити на дві основні сфери. Перша пов’язана з побудовою системи безперервної освіти як частини соціальної практики (соціально-освітній аспе ...

Основні причини «гудіння»
Причин «гудіння» є чимало. Найістотніша з них — це нерозвинений звуковисотний музичний слух, зокрема так званий вокальний слух, що включає ладове чуття, слухову увагу, музичні слухові уявле ...