Народна педагогіка як частина народної культури

Наукові дослідження народної педагогіки свідчать, що вивчення народного досвіду виховання як соціально-історичного феномена на всіх етапах історичного розвитку входило в коло наукових інтересів педагогів минулого і сьогодення.

Ян Амос Каменський родоначальник педагогіки був вірним сином свого народу. Вже перші його роботи мали народно-педагогічний, національно-педагогічний характер. Патріотична відданість своєму народові спонукала Каменського до уважного вивчення народних традицій виховання і до їх творчого використання у створенні наукової теорії педагогіки.

Великий російський педагог К.Д. Ушинський високо оцінював виховний потенціал народної педагогіки. «Виховання, створене самим народом і засноване на народних засадах, – писав він, – має ту виховну силу, якої немає в найкращих системах, заснованих на абстрактних ідеях…». Добре знаючи народні звичаї, обряди, традиції, він прийшов до висновку, що «мудрість предків – дзеркало для нащадків», і тому ратував за народне виховання, так як воно є живим взірцем у процесі народного розвитку.

В.А. Сухомлинський був один з найосвіченіших педагогів свого часу. Духовний вплив особистості, як вважає Сухомлинський, – це перш за все частина духовного багатства нації. В останніх книгах Сухомлинського, в усіх останніх статтях червоною ниткою проходить думка про необхідність відродження прогресивних педагогічних традицій народу, про широке впровадження їх у сім'ю і школу.

Г.С. Виноградів – видатний дослідник дитячого фольклору, побуту і проблем виховання. Наукова діяльність Виноградова вражає багатосторонністю і різноманітністю. Народознавство – комплексне вивчення побуту, звичаїв, духовної культури, психології російського народу, об'єднувало фольклористичні, етнографічні інтереси вченого. Дитячий фольклор і побут склали ту принципово важливу область народознавства, на якій сфокусовані основні дослідницькі напрями і розробки Г.С. Виноградова. Виноградов висував думку про необхідність краєзнавства в колі обов'язкових шкільних предметів, висував новаторські ідеї про проведення з дітьми повсякденних фольклорно-етнографічних спостережень, обгрунтовує доцільність вивчення дитячого фольклору в шкільному курсі словесності.

Рекомендуємо почитати:

Історія зародження та розвиток етнопедагогіки
Щоб народ не зник, кожне наступне його покоління повинно виховуватися в народному дусі, на основі національних духовних і культурних традицій. Власне, справжнє виховання є глибоко національ ...

Зміст, завдання та принципи трудового виховання в сучасній педагогічній науці
Зміст трудового виховання визначається навчальною програмою для кожного класу. Його особливості відображають поняття «трудова свідомість», «досвід трудової діяльності», «активна трудова поз ...

Історія становлення логопедичної допомоги дітям Україні
В даний час відмічається помітний прогрес в розвитку логопедії. На основі психологічного аналізу отримані данні про механізми найбільш складних форм мовної патології (афазії, алалії, та заг ...