Народна педагогіка як частина народної культури

Нова педагогіка » Фольклорні свята як засіб прилучення молодших школярів до народної культури » Народна педагогіка як частина народної культури

Сторінка 2

Народна педагогіка – сукупність накопичених і перевірених практикою емпіричних знань, відомостей, умінь і навичок, що передаються з покоління в покоління переважно в усній формі, як продукт історичного та соціального досвіду народних мас.

У народній культурі знання людини про світ передаються безписемні, усним способом, що є найважливішою особливістю. Традиційна народна культура не залишає письмових свідоцтв, вона існує до тих пір, поки існують її носії. Спадкоємність досвіду і системи цінностей у такій культурі забезпечується самим укладом життя людини традиційного суспільства.

Народна культура охоплює безліч понять, наприклад: народ, культура, освіта та їх взаємозв'язок.

Народ – морально-духовна спільність багатьох поколінь, стійкість якої в часі і просторі забезпечується культурою.

Витоки сучасної культури знаходяться в народній культурі, тому нашому суспільству необхідно відновити зв'язки з нею.

Культура народу – безперервний процес і цілісна сукупність результатів пізнання людьми сутності людини, законів природи і суспільства; спосіб світобачення і самосвідомості народу, відбитий в духовних і матеріальних цінностях. Це – колективна форма народної історичної пам'яті.

Слід особливо підкреслити взаємозалежність народу та культури: одне без одного вони не існують. Народна культура, як форма самосвідомості та історичної пам'яті створює і зміцнює цілісність і цілісність народу, тим самим забезпечуючи народу історичну схоронність, яка в свою чергу дає основу для подальшого розвитку народної культури.

Виходячи зі сказаного можна зробити висновок про те, що народ і його культура взаємно творять одне одного.

Освіта ж у цьому вічному процесі взаємного творення є частиною культури, роль якої полягає у забезпеченні передачі, трансляції культурних цінностей від покоління до покоління. Для цього будь-яка система освіти, створює культурно-історичні механізми освоєння традиційних цінностей, специфічні для кожного етапу життя народу. Широким полем діяльності в цьому відношенні має стати загальноосвітня школа і в першу чергу її молодше ланка. Раннє залучення дітей до фольклору і фольклорним свят дасть очікуваний результат. У народі з найдавніших часів було відомо, що виховання виникає разом з появою людини. Виховання – вічна категорія, вона існує і розвивається разом з розвитком людського суспільства. Якщо час для початку виховання втрачено або виховання велося неправильно, доводиться перевиховувати, а це завдання більш важка.

Досвід народного виховання у всіх етносів, націй і народів дуже багатий. Як показав аналіз традиційної культури виховання, цей досвід характеризується майже однаковими вимогами до якості формованої особистості і системі засобів її виховання та навчання. Він являє собою своєрідну (загальну для всього людства) народну мудрість, систему загальнолюдських цінностей, перевірених століттями.

У сучасних виховних установах відбувається знайомство з фольклором. Починається воно ще в дошкільному віці. У молодшому шкільному віці дітей продовжують знайомити з традиціями українського народу, але хлопці вже самі можуть виділити певний сенс з творів української народної творчості. Тому необхідно широко використовувати всі види фольклору. Знайомлячи дітей з приказками, загадками, казками, ми тим самим залучаємо їх до моральних загальнолюдських цінностей. Завдяки цьому, фольклор є найбагатшим джерелом пізнавального і морального розвитку дітей.

Народна педагогіка відіграє надзвичайно важливу роль – і творчу, і рятівну. У народі зберігся моральний стрижень: любов до праці, добра, правди. Носії цієї любові є в кожному народі. Їх вплив на підростаюче покоління безсумнівно. Народною педагогікою визначається моральне здоров'я нації, з нею пов'язані історичні коріння духовного життя народу.

Фольклор ж завжди природним чином входив в народну педагогіку – традиційну для народу практику виховання – трудового, морального, фізичного, естетичного, патріотичного, інтернаціонального.

Народна педагогіка – складова і невід'ємна частина загальної духовної культури народу. Народна культура – це невичерпне джерело естетичного, морального та патріотичного виховання школярів. Рідна культура, як батько і мати, повинна стати невід'ємною частиною душі дитини, початком, що породжує особистість. Зараз до нас поступово повертається національна пам'ять, і ми по-новому починаємо ставитися до старовинних свят, фольклору, в яких народ залишив найцінніше з своїх культурних здобутків.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Метод Симпсона
Якщо в квадратурній формулі Ньютона-Котеса (2.12) взяти то здобудемо таку формулу (2.3.1) За формулою (2.11) знаходимо . Врахувавши властивості коефіцієнтів Котеса, знаходимо . Після підста ...

Кафедра “Економіка підприємства”
Технологічний інститут Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк) - вищий навчальний заклад ІV рівня акредитації, структурний підрозділ Східноукр ...

Історичний розвиток проблеми готовності та адаптації до навчання у школі дітей старшого дошкільного віку
В нашій країні педагогічною проблемою є і залишається питання адаптованості дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі. Первинний план швидкого переходу на загальне навчання з шест ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net