Народна педагогіка як частина народної культури

Нова педагогіка » Фольклорні свята як засіб прилучення молодших школярів до народної культури » Народна педагогіка як частина народної культури

Сторінка 2

Народна педагогіка – сукупність накопичених і перевірених практикою емпіричних знань, відомостей, умінь і навичок, що передаються з покоління в покоління переважно в усній формі, як продукт історичного та соціального досвіду народних мас.

У народній культурі знання людини про світ передаються безписемні, усним способом, що є найважливішою особливістю. Традиційна народна культура не залишає письмових свідоцтв, вона існує до тих пір, поки існують її носії. Спадкоємність досвіду і системи цінностей у такій культурі забезпечується самим укладом життя людини традиційного суспільства.

Народна культура охоплює безліч понять, наприклад: народ, культура, освіта та їх взаємозв'язок.

Народ – морально-духовна спільність багатьох поколінь, стійкість якої в часі і просторі забезпечується культурою.

Витоки сучасної культури знаходяться в народній культурі, тому нашому суспільству необхідно відновити зв'язки з нею.

Культура народу – безперервний процес і цілісна сукупність результатів пізнання людьми сутності людини, законів природи і суспільства; спосіб світобачення і самосвідомості народу, відбитий в духовних і матеріальних цінностях. Це – колективна форма народної історичної пам'яті.

Слід особливо підкреслити взаємозалежність народу та культури: одне без одного вони не існують. Народна культура, як форма самосвідомості та історичної пам'яті створює і зміцнює цілісність і цілісність народу, тим самим забезпечуючи народу історичну схоронність, яка в свою чергу дає основу для подальшого розвитку народної культури.

Виходячи зі сказаного можна зробити висновок про те, що народ і його культура взаємно творять одне одного.

Освіта ж у цьому вічному процесі взаємного творення є частиною культури, роль якої полягає у забезпеченні передачі, трансляції культурних цінностей від покоління до покоління. Для цього будь-яка система освіти, створює культурно-історичні механізми освоєння традиційних цінностей, специфічні для кожного етапу життя народу. Широким полем діяльності в цьому відношенні має стати загальноосвітня школа і в першу чергу її молодше ланка. Раннє залучення дітей до фольклору і фольклорним свят дасть очікуваний результат. У народі з найдавніших часів було відомо, що виховання виникає разом з появою людини. Виховання – вічна категорія, вона існує і розвивається разом з розвитком людського суспільства. Якщо час для початку виховання втрачено або виховання велося неправильно, доводиться перевиховувати, а це завдання більш важка.

Досвід народного виховання у всіх етносів, націй і народів дуже багатий. Як показав аналіз традиційної культури виховання, цей досвід характеризується майже однаковими вимогами до якості формованої особистості і системі засобів її виховання та навчання. Він являє собою своєрідну (загальну для всього людства) народну мудрість, систему загальнолюдських цінностей, перевірених століттями.

У сучасних виховних установах відбувається знайомство з фольклором. Починається воно ще в дошкільному віці. У молодшому шкільному віці дітей продовжують знайомити з традиціями українського народу, але хлопці вже самі можуть виділити певний сенс з творів української народної творчості. Тому необхідно широко використовувати всі види фольклору. Знайомлячи дітей з приказками, загадками, казками, ми тим самим залучаємо їх до моральних загальнолюдських цінностей. Завдяки цьому, фольклор є найбагатшим джерелом пізнавального і морального розвитку дітей.

Народна педагогіка відіграє надзвичайно важливу роль – і творчу, і рятівну. У народі зберігся моральний стрижень: любов до праці, добра, правди. Носії цієї любові є в кожному народі. Їх вплив на підростаюче покоління безсумнівно. Народною педагогікою визначається моральне здоров'я нації, з нею пов'язані історичні коріння духовного життя народу.

Фольклор ж завжди природним чином входив в народну педагогіку – традиційну для народу практику виховання – трудового, морального, фізичного, естетичного, патріотичного, інтернаціонального.

Народна педагогіка – складова і невід'ємна частина загальної духовної культури народу. Народна культура – це невичерпне джерело естетичного, морального та патріотичного виховання школярів. Рідна культура, як батько і мати, повинна стати невід'ємною частиною душі дитини, початком, що породжує особистість. Зараз до нас поступово повертається національна пам'ять, і ми по-новому починаємо ставитися до старовинних свят, фольклору, в яких народ залишив найцінніше з своїх культурних здобутків.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Мета і завдання гуртка образотворчого мистецтва
Метою гуртків є забезпечення для учнів цілісного сприймання сучасного культурного простору України, розвиток у молодших школярів творчої активності. Розв'язуються наступні завдання: 1. Озна ...

Ігри на уроках математики у сучасній школі
Багатьом учням математика здається нелегкою і мало зрозумілою, тому нерідко діти намагаються запам’ятати правила, не розуміючи їх, а це призводить до формалізму, гальмує дальше розуміння но ...

Система вправ для навчання лексики під час класної самостійної роботи
Ми розробили систему вправ для навчання лексики під час класної самостійної роботи. Для практичної реалізації цієї системи вправ ми використали лексичні ігри на уроці англійської мови. Кращ ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net