Народна педагогіка як частина народної культури

Нова педагогіка » Фольклорні свята як засіб прилучення молодших школярів до народної культури » Народна педагогіка як частина народної культури

Сторінка 1

Народ – великий художник і педагог, надавав вихованню підростаючого покоління першорядної ваги. Його поетична творчість була неписаним підручником з педагогіки. Але у тому вигляді, в якому вона побутувала серед дорослих, поетична творчість не завжди виявлялась доступною дітям і необхідно було здійснювати відбір із врахуванням вікових особливостей. Хоча в цьому напрямі багато зроблено і самими носіями народної творчості, і фольклористами, письменниками і передовими педагогами, на сьогодні не можна вважати роботу зі збирання і наукового вивчення народнопоетичної творчості для дітей доведеною до кінця. Основними виховними критеріями фольклору є літературознавчі, оскільки першорядне значення у фольклорі належить саме слову.

Останнім часом спостерігається зниження зацікавленості молоді в засвоєнні культурних цінностей, що позначається негативно на вихованні духовності. Використання фольклору у вихованні молоді має своєю ціллю відновити первісне значення поняття «народна культура», її зміст і педагогічний потенціал. Слід відзначити, фольклор відбиває виховання представника певного народу в різні історичні епохи як носія певної національної культури. Видатні філософи, етнографи, психологи і педагоги світу здавна визнавали, що виховання має яскраво виражений національний характер. А цього не можна досягти без використання народної мудрості, втіленої у фольклорі.

Національне виховання це виховання на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях, обрядах, багатовіковій виховній традиції духовності.

Нами під час підготовки українського обряду надається перевага не тільки його формальному виконанню, звучанню пісні або малюнку танцю. Спочатку студенти досконало вивчають все, що пов'язане з цим обрядом, вивчають історію його виникнення, збирають фольклорний матеріал, допитливо ставляться до значення виконання обряду для українського народу в давнині і на сьогоднішній день. Така, практично, дослідницька робота захоплює всіх студентів, не залишає їх байдужими до історії і культури українського народу, викликає повагу до простої, але досить мудрої людини, яка є часточкою великого народу. Безпосередньо виховному заходу передує ціла низка бесід, співбесід зі студентами, відвідування краєзнавчого музею, театральних вистав за творами І. Котляревського «Енеїда», «Наталка-Полтавка» Донецького обласного музично-драматичного театру ім. А. Солов'яненка. Систематичне звернення викладача до педагогічної спадщини українського фольклору сприяє розвитку у студентів уваги і поваги до української минувшини, формує толерантну і небайдужу поведінку, вчить поважати батьків, викладачів, старших тощо. Більше того, глибоке вивчення і осмислення народної мудрості, яка закладена у фольклорі, надихає їх на творчість, вчить добру, налаштовує на позитивне ставлення до навчання.

На заняттях з українознавства і української літератури та мови кожного разу звертаємось до фольклорних творів, але не тільки з програмного матеріалу. Шануємо українську народну культуру, урізноманітнюємо свої заняття, кожне з яких можна вважати справжнім святом. На заняттях часто лунають народні пісні і народна музика, студентами під час вивчення певного твору часто театралізуються уривки з нього. Знайомство з народною творчістю починається з оформлення кабінету, де викладачем разом зі студентами зібрано українські вишиванки, рушники, різноманітний посуд, який використовували і використовують досі українці, збірники епічних творів, твори українських письменників з використаною в них народною мудрістю.

На початку вересня студентам першого і четвертого курсів була запропонована анкета, питання якої вимагали усвідомлення поняття «фольклор», знання українських обрядів і свят, визначення значення усної народної творчості для опанування історії країни, її культурної спадщини тощо. Виявилося, що студенти четвертого курсу, на відміну від першокурсників, значно обізнані в цих питаннях, мають потяг до вивчення української історії, відрізняються більш соціально спрямованою поведінкою, повагою до старших, виважені в словах тощо. Так, значення української народної творчості для вивчення історії країни і свого краю усвідомлюють 75% першокурсників і 100% студентів четвертого курсу. Розуміння поняття «фольклор» виявили 62% студентів першого курсу і 96% студентів четвертого курсу. У донецькому регіоні родинне виховання мало містить суто української народної педагогіки, оскільки регіон багатонаціональний і має значний вплив російської культури. Тому більшість студентів (як першого, так і четвертого курсів) відмітили, що основні знання з українського фольклору, української обрядовості, традицій вони отримали у школі (68%) і в технікумі (98%). У родинному колі на українських національних традиціях виховуються лише 8% студентів. В останні роки все частіше з'являються повідомлення у наукових працях про використання у виховному процесі українського фольклору взагалі [2]. Це вказує на те, що сучасна педагогічна наука приділяє велике значення українському фольклору у виховному процесі підростаючого покоління, у формуванні духовності дітей і дорослих, у повернення кожної людини до глибинних народних коренів сенсу життя.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Новітні технології. Суть вивчення для початкової школи
Доцільність введення колективної учбової діяльності у старших класах доведена тривалими експериментальними дослідженнями, проведеними групою вчених Тартуського університету під керівництвом ...

Організація педагогічного всеобучу батьків обдарованих дітей з метою формування їх педагогічної культури
Важливе завдання освітнього закладу – допомогти батькам у виконанні ними функції вихователів. Під цими функціями розуміються не тільки створення гармонійним взаємин між батьками та дітьми, ...

Ігри для розвитку навичок письма
Чи знаєш ти правопис? На дошці написано 20–25 слів. Деякі з них містять помилки. Учні повинні помітити помилки та у свої зошити записати слова правильно. Перемагає той, хто першим помітить ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net