Організація праці викладача, основні вимоги до діяльності викладача вищої школи

Нова педагогіка » Дидактичні основи підготовки управлінсько-економічних кадрів у системі вищої освіти » Організація праці викладача, основні вимоги до діяльності викладача вищої школи

Сторінка 3

Результати навчальної діяльності:

відбиваються у спроможності індивіда самостійно користуватися засвоєними знаннями і здобувати нові;

в усвідомленості способів дій, виборі оптимальних;

критичності мислення;

адекватній самооцінці;

спрямованості особистості до самоосвіти, саморозвитку;

сформованості як інтелектуальних, так і комунікативних умінь, розвитку почуттів, якостей особистості.

В умовах сучасного навчання переглядаються сценарії взаємодії між студентами та викладачами. Спілкування викладача зі студентом є важливою умовою виховання майбутнього професіонала. Проте воно не завжди є предметом рефлексії викладача, спеціально не проектується, не коригується, і, як наслідок, не забезпечується його ефективність. Одним зі шляхів розв’язання вказаних чинників-проблем є сценарний підхід до побудови взаємодії.

Задача викладача – визначити сценарій, який реалізує студент, і побудувати паралельно свій, що відповідає його педагогічним намірам. Для розв’язання поставленої проблеми необхідно розглянути дві групи сценаріїв: 1) сценарії, що генеруються студентами, і 2) сценарії педагогічної дії.

Як в першій, так і в другій групі можна виділити непродуктивні, низькопродуктивні, з середньою продуктивністю і високопродуктивні сценарії.

Говорячи про викладача, ми припускаємо наявність метасценарію, тобто сценарію, всередині якого закладений сценарій студента. Залежно від педагогічної мети метасценарії можна диференціювати на контрсценарії, спрямовані на нейтралізацію наявного сценарію і висунення контрсценарію; коригувальні сценарії, зорієнтовані на педагогічну корекцію наявного сценарію; розвиваючі сценарії, пов’язані з розвитком наявного сценарію, актуалізацією його позитивних аспектів; закріплювальні сценарії, спрямовані на закріплення наявного сценарію. До непродуктивних сценаріїв студента необхідно додати контрсценарій викладача, до низькопродуктивного – коригувальний, із середньою продуктивністю – розвиваючий, до високопродуктивних – закріплювальний.

У процесі взаємодії сценарії студента і викладача розгортаються. Як вони можуть взаємодіяти? Р.М. Нижегородцев виокремлює три типи взаємодії сценаріїв управління динамічними системами: а) нак-ладення, б) ієрархія, в) конфлікт. Накладення виникає у тому випадку, коли цілі учасників педагогічного процесу різні, але не суперечать одна одній. Наприклад, викладач зацікавлений в зниженні вимог студентів до якості викладання, а студенти добиваються зниження вимог викладача до якості їх знань.

Ієрархія виникає в тому разі, коли викладач і студент переслідують різні цілі, що знаходяться в ієрархічній залежності: досягнення мети студента автоматично означає досягнення мети викладача і навпаки. Наприклад, студент зацікавлений в отриманні високої оцінки на іспиті, а викладач – у підвищенні рівня знань студента.

Якщо цілі учасників взаємодії суперечать одна одній (наприклад, викладач хоче виховати у студента професіонально значущі якості, а студент не хоче виховувати у себе такі якості, оскільки не планує працювати за майбутньою спеціальністю), можна говорити про конфлікт сценаріїв. Цей тип взаємодії виникає, коли викладач не співвідносить свої цінності й мету з цінностями і метою студента, ігнорує їх, або ж просто не здогадується про їх наявність. При цьому є можливість переведення конфлікту в стан безконфліктного накладення управлінських дій (викладач «нав’язує» студенту свою мету). Саме цей варіант частіше за все застосовується в педагогічній практиці, але він небажаний, оскільки перетворює студента на пасивний об’єкт дій викладача. Оптимальним варіантом розв’язання конфлікту сценаріїв є віднайдення «точок перетину» (цінностей, мети студента, через досягнення якої можливе досягнення мети викладача).

Роль кафедри в управлінні навчальним процесом

Основними структурними підрозділами ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації є: інститути, факультети, кафедри. Кафедра є основним структурним навчально-науковим підрозділом ВНЗ, що проводить на-вчальну, методичну, науково-дослідну і виховну роботу з підготовки кадрів відповідної спеціальності.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Використання методів активного навчання на семінарських заняттях при вивченні дисципліни "Семіотика культури"
А ось як характеризує методи активного навчання (МАН) завідувач кафедри методів інтенсифікації процесу навчання МПДУ В. А. Трайнєв: - по-перше, МАН активізують мислення тих, кого навчають, ...

Відображення властивостей дійсного світу через поняття величини
Поняття величини є складовою змісту багатьох наук: математики, фізики, хімії, біології та ін. Без поняття величини вивчення дійсного світу обмежувалося б лише спостереженнями і залишалось б ...

Шляхи, засоби та методи виховання у дошкільників любові до Батьківщини
Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини – місця, де людина народилася. У цьому зв’язку величезного значення набуває визначення мети, завдань, змісту та засобів пат ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net