Концепція підготовки управлінських кадрів у системі вищої освіти

Для формування світогляду майбутнього управлінця важливою є діалогічність навчання, створення таких навчальних ситуацій, які сприяють розвитку рефлексії студента, усвідомленню себе особистістю суспільно корисною і соціально відповідальною, носієм загальнолюдських цінностей.

Заслуговує на увагу й той факт, що студенти завжди прихильно ставляться до творчого педагога, який уміє зацікавити і спонукати до вивчення найскладнішої теми, дає можливість студентам брати участь у пошуку оптимальних варіантів розв’язання проблем, здобуття нових знань.

Доцільною, на наш погляд, є модель удосконалення освітніх форм, запропонована В. Колпаковим і О. Анісімовим, за якою педагог має володіти компетентністю в використанні таких технік, як діяльнісна (моделювання дії), моделювання рефлексії, психотехніка (моделювання психічного стану), групо-техніка (моделювання входження у відносини з іншими і створення групової цілісності), соціотехніка (моделювання управління спільною діяльністю).

Таким чином, основними завданнями управлінсько-економічної освіти є:

формування управлінсько-економічного мислення як інтелектуальної властивості, спроможності пізнавати і осмислювати соціально-економічні явища, засвоювати економічні й управлінські поняття, категорії, теорії, співвідносити їх з практикою господарського життя, творчо розв’язувати проблеми, брати на себе роль лідера і вести за собою інших;

забезпечення дотримання управлінсько-економічної поведінки, яка виявляється в високому рівні працьовитості, професійної майстерності, виробничих навичок та вмінь, розумінні соціально-економічних аспектів і значущості різних сфер виробництва;

управлінсько-економічна освіта як засвоєння управлінських функцій з працевлаштування, організації, мотивації та контролю; вміння ухвалювати науково обґрунтовані рішення, створювати оптимальні колективи, застосовувати ефективні прийоми і методи управління; оволодіння інформаційними технологіями економічних стратегій тощо;

забезпечення управлінсько-економічного виховання, яке об’єднує суспільно-економічні знання, мотиви діяльності, ціннісні орієнтації та норми професійної поведінки.

Ціннісні орієнтації менеджера закріплюються в таких економічних якостях особистості, як працьовитість, ощадливість, справедливість, принциповість, ініціативність, заповзятливість, діловитість, дисциплінованість, відповідальність, орієнтація на найкращий кінцевий результат тощо.

Одним з факторів формування управлінсько-економічного мислення є реальна оцінка економічної дійсності (практики господарювання, рівня життя людей, психологічного мікроклімату в колективі, особистого авторитету керівника тощо). Один з засновників менеджменту А. Файоль зазначав: «Управляти – означає «вести» підприємство до своєї мети, вишукуючи максимум можливостей з наявних ресурсів».

Загальні та спеціальні компетенції менеджера

Для досягнення професійного успіху набуває значення формування у майбутніх управлінців т. зв. ключових компетенцій (табл. 1):

Для успішної підготовки управлінця конкретизація компетенції має відбуватися на рівні студента, тому треба враховувати, що ключові компетенції ввійшли до стандартів і є загальними. Кожний студент має брати участь у процесі проектування, формування змісту і контролю власної освіти, обирати додаткові компетенції, що реалізуються через варіативну складову навчального плану та дисципліни для додаткового вивчення. Між студентом і викладачем має бути встановлений зворотний зв’язок, за допомогою якого можна побачити рух і розвиток компетенцій студента. Результатом такого підходу до навчання стане здобуття цілісної соціально-професійної компе-тентності, яка дасть змогу менеджеру успішно виконувати виробничі завдання, взаємодіяти з людьми, здійснювати управлінські функції.

Враховуючи, що формування компетенцій залежить від того, наскільки якісним є навчально-виховний процес у ВНЗ, як здійснюється контроль якості знань студентів, на думку А. Шегди, необхідно розрізняти три основних групи знань і навичок студента:

1) концептуальні знання (теоретичні знання ринкових відносин, науково-технічних проблем, тенденцій соціально-економічного розвитку);

2) навички міжособистісного спілкування;

3) знання у професійній сфері.

За цим підходом, можна дійти висновку: знання сучасних менеджерів мають бути системними (усвідомленими, повними, конкретними) і дієвими (пристосованими до практики).

Таблиця 1

Рекомендуємо почитати:

Характер текстів для читання та система вправ для навчання техніки читання учнів початкової школи при вивченні турецької мови
Для формування адекватних умінь читання велике значення має характер текстів для читання, їх зміст, інформативність, цікава фабула і т. ін. Від якості текстового матеріалу залежить мотиваці ...

Теореми про рівносильність нерівностей
Дві нерівності з одною змінною називаються рівносильними, якщо їх розв’язки співпадають (в тому числі, якщо обидві нерівності не мають розв’язків). Якщо кожен частковий розв’язок нерівності ...

Аналіз причин асоціальної поведінки особи
С.А.Белічева: “Почуття суспільності або, іншими словами, моральне почуття живе в кожному з нас точно так, як і почуття особистості, егоїзму. Обидва ці почуття, у вигляді мікроскопічних заро ...