Вдосконалення історичної освіти як складова формування історичної свідомості молоді

Нова педагогіка » Вдосконалення історичної освіти як складова формування історичної свідомості молоді

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 6

Однією з активних форм історичного виховання у позаурочний час є краєзнавча робота. Шкільне краєзнавство – це всебічне вивчення школярами під керівництвом учителя історичних, соціально-економічних та природних аспектів рідного краю. У такому розумінні воно розглядається як ефективна форма зв’язку навчання і виховання з життям. Саме тому вивчення історичного минулого рідного краю виступає важливою складовою історичного виховання молоді. Та й загалом «історичний підхід в краєзнавчій роботі необхідний для розуміння сучасної дійсності», а також для формування духовного світу особистості.

В умовах розбудови Української держави має настати час, коли історичне краєзнавство перестане бути справою одних лише ентузіастів і любителів. Нині існує нагальна необхідність у тому, щоб воно стало обов’язковою умовою виконання вимог навчальних програм і практичного здійснення завдань, які стоять перед загальноосвітньою школою, що реформується. Тому історичне краєзнавство повинне пронизувати усі сторони навчально-виховної роботи. Без нього просто неможливо здійснювати реальний зв’язок навчання і виховання з життям, досягнути ефективних результатів у загальноосвітній підготовці молоді.

Історико-краєзнавчі дослідження, як правило, охоплюють локальну історію, життя та діяльність окремих людей, пам’ятки історії, культури. До цих досліджень залучені не тільки вчителі загальноосвітніх шкіл, але й науковці інститутів, співробітники архівів, культурно-освітніх установ. Зокрема значний історико-краєзнавчий потенціал мають музейні установи. В Україні другої половини 1990-х років діяло близько 400 державних музеїв, основна частина яких підпорядкована Міністерству культури. Та все ж найбільш тісно із завданням історичного краєзнавства була пов’язана робота, насамперед, історичних і краєзнавчих музеїв, що становили близько 2/3 усіх музейних установ нашої держави.

З багатьох проблем підвищення ефективності і якості науково-дослідної роботи в молодій Українській державі особливе місце займає підготовка наукових кадрів. Вона забезпечується всією системою народної освіти. Надійна основа для цього закладається вже в роботі середньої школи, а культивування її продовжується у вищій школі. Саме тому вчителі історії повинні готувати найбільш талановиту молодь до роботи наукового працівника, виховуючи у неї невтомний, жертовний інтерес до науки.

Допомогти здійсненню цього завдання покликані й засоби масової інформації, які відіграють вагому роль в історичному вихованні молоді. Сьогодні у пресі, на телебаченні й радіо відкриті спеціальні рубрики, цикли передач на історичні теми. Активну участь у висвітленні нових підходів, пов’язаних з осмисленням нашого минулого, беруть, зокрема, такі видання, як «Український історичний журнал», «Дніпро», «Дзвін», «Архіви України», «Сучасність», «Віче» та ін.

Безперервно впливаючи на молодіжну аудиторію, засоби масової інформації забезпечують формування та утвердження історичної свідомості молоді, виховуючи у них повагу до минулого та почуття історичної відповідальності за майбутнє. З огляду на це майже всі газети та журнали того часу друкували безліч статей, що висвітлювали питання як давньої історії, так і тогодення. Проте не завжди зрозуміло, чому деякі автори, які абсолютно безпідставно вважали себе фахівцями з питань історії, з власних суб’єктивних позицій переглядали багато досліджених історичних періодів та, очевидно на догоду частині читачів, «перекручують історичні факти, або ж зовсім нехтують деякими історичними подіями. Дуже часто на сторінках наших газет та журналів з’являються статті, що претендують на відкриття «білих плям», або висловлюють оригінальні думки з різних питань історії, ґрунтуючись не на історичних джерелах, а на домислах та їх емоційному сприйнятті». На жаль, часто інтерес молоді до вітчизняної історії задовольнявся та задовольняється саме статтями, написаними людьми дуже далекими від історичної науки.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Підготовка майбутніх учителів до формування мовно-мовленнєвої компетентності молодших школярів
З-поміж предметів початкового шкільного курсу вирішальна роль у навчанні, вихованні і розвитку особистості належить рідній мові. Адже саме від умінь і навичок з рідної мови (читати, запитув ...

Проблема формування пізнавальної активності молодших школярів як об’єкт дидактичного аналізу
До ключових проблем педагогіки, які вимагають постійного творчого аналізу та експериментальної перевірки, належить і проблема формування пізнавальної активності особистості молодшого школяр ...

Тарас Шевченко “Зоре моя вечірняя”. Урок в 5 класі
Тема: Тарас Шевченко “Зоре моя вечірняя”. Любов поета до простого народу і ненавистьдо кріпосників. Мета: розкрити інтонаційне й емоційне багатство поезії, визначити головну думку твору, з’ ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net