Психолого-педагогічна характеристика вихованця

Головним й найпоширенішим методом вивчення школярів є педагогічне спостереження за школярами. Спілкуючись увесь час з учнями, спостережливий вихователь зможе виявити багато цікавого для себе. Метод педагогічного спостереження вимагає високої культури, знання психіки дітей, спостережливості, великого такту й вміння.

Проводячи спостереження, треба відмітити найтиповіші, найхарактерніші риси особистості. Важливо навчитися відрізняти їх від випадкових рис і не роботи поспішних висновків і узагальнень. Яким би цінним не був метод педагогічного спостереження, його не можна визнати єдиним, універсальним. Відомості про клас у цілому та про окремих учнів, одержані в результаті спостереження, потребують уточнення й розширення за допомогою інших методів.

Сучасна педагогіка і психологія пропонує цілий арсенал методів педагогічних досліджень особистості учнів і колективу.

Процес вивчення учнів є складною і відповідальною ділянкою роботи кожного вчителя і передусім класного керівника. Результати цієї роботи мають бути основою планування і проведення виховної роботи з учнями, а також координування цієї роботи з учителями, батьками учнів та іншими вихователями, які здійснюють навчально-виховну роботу з конкретним учнем і колективом вихованців в цілому. З цією метою класний керівник ретельно і систематично має фіксувати результати вивчення особистості учнів і класних колективів. Це має бути своєрідний банк знань рівня й особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку кожного учня. До такого банку знань повинні мати доступ усі, хто займається навчально-виховною роботою з конкретними учнями.

Можна запропонувати кілька підходів до фіксування результатів вивчення учнів. Перший: у загальному зошиті на кожного учня відводити 2—3 сторінки і періодично, дотримуючись певної системи відповідно до програми вивчення учнів, фіксувати якості психічного і соціального розвитку учня. Другий: використовувати для систематизації результатів вивчення учнів так звану "Особисту картку учня". Вона дає змогу чітко дотримуватися вимог програми, бачити динаміку розвитку особистості у зв’язку з переходом учнів з одного класу до наступного.

Внутрішній світ людини – такий самий величезний, складний, суперечливий і незрозумілий, особливо для самої дитини, як і зовнішній світ. «Людина, зрозумій, що ти є мікрокосм», - учив Я.А. Коменський. Поведінка – це ще не вся людина. Це лише верхівка айсберга. Головне в айсбергові приховане від очей оточуючих. Тому для вихователя має бути непорушним центральне правило: не виносити вирок дитині на підставі поганого вчинку. Головний об’єкт виховної турботи педагога це – мотиваційна сфера дитини. Не свідомість визначає поведінку, а весь лад почувань, переживань, інтересів і прагнень дитини. Це більше ніж свідомість.

Рекомендуємо почитати:

Методику розвитку дизайнерських здібностей в учнів старших класів у позашкільній роботі засобами комп’ютерних технологій
Застосування комп'ютерних технологій у позашкільній роботі учнів старших класів, будучи важливим засобом розвитку їх здібностей до дизайнерської діяльності, сприяє прояву інтелектуального п ...

Мовленнєві уміння першокласників та їх характеристика
Кожна людина користується рідною мовою, щоб передати свої думки і розуміння думок, висловлених іншими. Дитина, яка народилася, застає в готовому вигляді рідну мову. Але вона не тільки засво ...

Сутність та основні види народного мистецтва
У всезагальній народній культурі важливу роль відіграє декоративне мистецтво — широка галузь мистецтва, яка художньо-естетично формує матеріальне середовище, створене людиною. До нього нале ...