Педагогічні ідеї О. А. Захаренка, реалізовані в Сахнівській школі

Нова педагогіка » Педагогічні ідеї Олександра Антоновича Захаренка » Педагогічні ідеї О. А. Захаренка, реалізовані в Сахнівській школі

Сторінка 4

є) Родинне виховання

Через всю спадщину О. Захаренка проходить ідея взаємної турботи і взаємних обов’язків батьків і дітей. Він, підкреслюючи роль і значення батьків, звертаючись до учнів, говорить: „Вони (батьки) нічого поганого, лихого вам не порадять. Вони завжди турбуються про ваше життя, про ваше здоров’я і роблять усе, щоб вам нічого не загрожувало, щоб ви швидко пізнавали світ, який оточує вас”. Поряд з цим він акцентує увагу на тому, як навчити дітей любити своїх батьків, рідних. Інколи висловлює сумнів в необхідності цього, оскільки діти люблять батьків, бо на те й вони діти. Та все ж приходить до висновку, що такому умінню треба навчати мудро і наполегливо. „Ми прагнемо, – пише О.Захаренко, – навчити дітей бачити у своїх батьках шанованих громадян і трудівників, дбайливих сім’янинів. Тому педагогічний колектив повсякчас піклується, щоб духовний світ батька, матері, дідуся, бабусі, інших рідних та близьких викликав шанування, вдячність, захоплення в дитини”.

Завдання батьків – організувати життя дітей так, щоб у них формувалися необхідні якості. Для цього необхідно вчити їх рахуватися з реальністю, відчувати і розуміти свою залежність від сім’ї, школи, села, Батьківщини. О.Захаренко вважав, що життя в сім’ї слід організовувати таким чином, щоб за будь-яких обставин дитина мала чіткий напрям, обмежувала, де необхідно, свої бажання і потреби, розрізняла, що добре, а що погано, що можна, а що не можна, що доступно, а що ні. Визначальним в системі родинного виховання Сахнівської середньої школи є принцип поваги до старших.

Сім’ю О.Захаренко розглядав як головний осередок, де з покоління в покоління передаються моральні цінності, а першоосновою їх формування є взаємовідносини між батьками та увага до старших. Педагог був переконаний, що вміння любити виховується тоді, коли вчительські настанови втілюються в практичні дії дітей, коли в сім’ї створюється атмосфера взаємної зобов’язаності. Виховна робота школи має бути направлена на те, щоб діти змалку віддячували рідним посильною працею за їх турботу. Повагу до старших, до людей, що народили і виростили, дали можливість щасливо жити і радіти життю вчений-новатор вважав „святим і непорушним законом життя людини” . Він закликає не губити його новими модними лозунгами на кшталт „Старі заслуги нам не потрібні”, інакше зміст життя втрачається, пропонує оточити повсякденною увагою і піклуванням ветеранів війни і праці, солдатських вдів, які вистраждали часом не менше тих, „хто став пам’ятником при дорозі”, нагадує молоді: „Всім, що в тебе є: квартирою і школою, палацом і книгою ти зобов’язаний тим, хто колись, теж будучи молодим, орав і сіяв, будував і захищав”. Вчений називає самою мудрою, самою правильною школу, яка, сперечаючись із деякими кінокартинами, виховує у своїх учнів глибоку повагу до батьків і старших, людей похилого віку і шанованих громадян, до старості. „Повага до старості, – зазначає О.Захаренко, – є вічною естафетою, законом життя, що необхідно свято берегти і передавати із покоління в покоління”.

О.Захаренко був переконаний, що виховання почуття відповідальності у дітей починається з виховання любові, глибокої поваги до матері і батька. Школа має підтримувати авторитет батьків, прагне, щоб дитина пишалася рідними і брала з них приклад, тому разом з батьками школярі складають літописи, які описують родовід родини, заслуги її членів перед Батьківщиною, селом. „Ці матеріали, – зазначає педагог- новатор, – використовуються вчителями при підготовці учнів до майбутнього сімейного життя. Вони обговорюються на класних зборах, під час групових бесід”. Одночасно, стверджував директор, батьки повинні просто і піднесено, зрозуміло і дохідливо говорити дітям, що вони майбутні батьки, про їх відповідальність. Велику роль при цьому відіграє шляхетство відношень між батьком і матір’ю, їх моральна чистота Турбота про іншу людину, вчив О.Захаренко, починається з турботи про братика і сестричку. „Братики, сестрички, – звертається він на шкільній лінійці, – нещасний той, хто не знає любові братів і сестер, рідних по крові, рідних по матері, батькові. Виручайте один одного. Підставляйте плече під вантаж братика чи сестрички”. Виступаючи на обласній освітянській конференції у 1978 році, О.Захаренко визначив п’ять напрямів виховної роботи, над якими працював колектив Сахнівської середньої школи. Перший серед них і визначальний – „Виховання у школярів любові і поваги до старших, почуття вдячності сім’ї, суспільству”. Перший крок у цій справі має належати вчителю. В учительській кімнаті школи висить плакат-звернення, ніби заповідь. Є там такі слова: „Колего! Що ти зробив, щоб найсвітлішим законом життя твоїх дітей був закон поважного відношення до старості, до людей літніх і заслужених, до тих, кому ми зобов’язані народженням і життям?”. Батьки повинні також розуміти, що в цій важливій справі немає дрібниць. Вони мають вчити дітей бачити високий моральний зміст, здавалося б, у найпростіших діях і вчинках – у бережливому ставленні до живої природи, у хвилюванні за самотню людину, у піклуванні про батьків, рідних, хворих, старих – про всіх, хто потребує турботи і допомоги. Шкільна оранжерея – місце, де учні доглядають за посадженими квітами. Частина з них має розквітнути до восьмого лютого. У цей день школа завершує роботу, присвячену святкуванню пам’ятної дати – звільнення села від фашистських загарбників. Велика група школярів, взявши підготовлені букети, направляється до учасників війни. В інший день шестикласники разом із класним керівником проводять збір загону на молочній фермі, присвятивши його дню тваринника. В колективі працюють декілька мам школярів. Восьмикласники після закінчення уроків завітали до оселі однієї з учениць. В її мами сьогодні день народження. Три із багатьох фактів шкільного життя. Різні за змістом і емоційною напругою. Але пережиті хвилини незримими стежками внесли в дитячий світ потребу бути добрим, ніжним, ласкавим. „Ставлення до старших, рідних, ставлення до людини взагалі, – пише О.Захаренко, – це одне з найголовніших складових моральної культури та вихованості дітей”.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Творча уява молодшого школяра у навчальній діяльності – компонент їхньої обдарованості
Успішність засвоєння молодшим школярем тих чи інших знань багато в чому визначається його здатністю до творчого перетворення, комбінування, смислового означення різних компонентів навчально ...

Роль і місце цивільної оборони в сучасних умовах
Людство вступило в нову еру свого існування, коли потенційна сила створених ним засобів, що впливають на навколишнє середовище, може порівнюватись із силами природи. Атомні електростанції, ...

Казка як об’єкт наукових досліджень
Об’єктом наукового дослідження казка і казкотворчість стають у ХІХ ст., здебільшого цей феномен вивчають в контексті гуманітарних наук, зокрема філології, історії, філософії, культурології. ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.edudirect.net