Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності: інноваційні підходи

Нова педагогіка » Організація пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у сучасній школі » Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності: інноваційні підходи

Сторінка 2

Перевагу слід надавати тим іграм, які передбачають участь у них більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги. Прикладами подібних ігор на уроках математики є такі: «Хто швидше ?»; «Магазин»; «Мовчанка»; «Кругові приклади»; «Відгадай загадуване число»; «Геометрична мозаїка»; «Де моє місце?»; «Домалюй фігуру»; «Закінчи приклад» тощо.

Значно ширше слід застосовувати, особливо в підготовчих і перших класах, ігри-заняття та ігри вправи.

Наприклад, на уроках навчання грамоти за допомогою гри «Чарівний мішечок» можна закріплювати в учнів різноманітні вміння і навички. Зрозуміло, що набір предметів у мішечку невипадковий. Він щоразу змінюється залежно від мети навчання і то це іграшки, у назвах яких є букви, склади, які зараз вивчаються, то дрібні речі, які треба описати тощо.

Інший приклад ігрової ситуації. На одному з уроків до першокласників раптом завітав «листоноша». Він роздає кільком дітям «листи»- завдання для складання невеликих оповідань за малюнками (або опорними словами), що лежать у конвертах. Треба бачити, з яким нетерпінням діти очікують ці листи, як прагнуть скласти найкращий твір.

Щоб розговорити мовчазних, активізувати їх спостережливість, можна провести гру «Відгадай!». На столі розкладено 5-6 яскравих іграшок з виразними ознаками. Першокласникам пропонують уважно їх розглянути і «вибрати» одну із них. «Діти, зараз ми дізнаємося, кому що сподобалося. Я бачу всім хочеться розповісти. А хто зможе, не називаючи іграшку, так розповісти про неї, щоб ми самі здогадалися, що він вибрав». Малюки на власному досвіді пересвідчуються, що кожен предмет має багато ознак, але не всі вони істотні. Щоб гра завжди викликала інтерес, вибір предметів слід поступово розширювати, удосконалювати умови гри.

Незважаючи на високий дидактичний потенціал ігрової діяльності у навчальному процесі, дидактична гра на уроці у початковій школі використовується нераціонально (ЗОШ І-ІІ ступенів та ЗОШ І-ІІІ ступенів Скали-Подільської).

Спостереження за навчальним процесом у І класах свідчить, що цей метод присутній на 74% уроків, надалі ж спостерігається така динаміка: ІІ клас – 52%, ІІІ клас – 27%, ІУ клас – 18% відвіданих уроків.

Отже, вчителі початкової школи не усвідомлюють доцільності і ефективності дидактичної гри у формуванні пошукової навчально-пізнавальної діяльності впродовж всього навчання дитини у початковій школі і не використовують у повній мірі її високого дидактичного і розвивального потенціалу.

За певних дидактичних умов пошукову навчально-пізнавальну діяльність, самостійність мислення викликає застосування наочності, а саме, використання методів демонстрації і спостереження у структурі уроку. Це сприяє загостренню уваги дітей на вузлових моментах уроку, уточненню й розширенню уявлень і понять дітей, активізації процесів сприймання, пам’яті, мислення. Демонстрація і спостереження підтримує працездатність учнів та їх інтерес до навчання. У початкових класах широко використовують натуральну, предметну та ілюстративну наочність. Оскільки для дітей 6-10 річного віку властиве поверхове сприймання вчитель повинен привчати дітей уважно розглядати і бачити об’єкт всебічно. Слід спочатку звертати увагу на основне, типове, а потім шукати деталі.

Хоча наочність відіграє велику активізуючу роль у її використанні слід дотримуватися почуття міри, адже перенасичення ілюстраціями, зокрема під час читання, розпорошує увагу молодших учнів, знижує цілісність уроку. Поширеною помилкою у використанні картинок, малюнків, у 1-4 класах є прагнення вчителя розповідати про зображене. Тому сприймання художньої наочності потрібно емоційно підготувати, а процес її розгляду пожвавлювати активізуючими запитаннями: Чому ви думаєте, що тут зображена весна? З чого ми бачимо, що в хлопчика радісний настрій? тощо.

Спостереження та аналіз відвіданих уроків підтвердили наші попередні припущення про те, що демонстрація як метод формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності використовується стихійно і не завжди методично правильно і доцільно. Вона, як правило, дублює вербальну інформацію, яку одержують учні (65% відвіданих уроків), застосовується методично неграмотно (43%) або не містить новизни (45%), що суттєво знижує пошукову навчально-пізнавальну діяльність молодших школярів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Реалізація принципу свідомості та активності навчання на практиці
Вимоги певних принципів реалізуються через систему правил. Правила – це регулятивні судження, заповіді, закони, що підпорядковують конкретні дії вчителя та учнів і без яких унеможливлюється ...

Практичне застосування нестандартного обладнання на уроках фізичної культури
Заняття з гантелями в сполученні з іншими оздоровчо-фізкультурними заходами допомагають підтримувати свій життєвий тонус, не дозволяють м'язам слабшати. Гантелі можна використати а будь-які ...

Ігри для розвитку навичок письма
Чи знаєш ти правопис? На дошці написано 20–25 слів. Деякі з них містять помилки. Учні повинні помітити помилки та у свої зошити записати слова правильно. Перемагає той, хто першим помітить ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net