Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності: інноваційні підходи

Нова педагогіка » Організація пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у сучасній школі » Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності: інноваційні підходи

Сторінка 1

Роль пошукової навчально-пізнавальної діяльності у розвитку особистості учнів природно зумовлює постійний інтерес педагогів-практиків до цієї проблеми. «Неможливо охарактеризувати всі конкретні засоби формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів у зв’язку із їх різноманітністю. Однак можна назвати ті засоби формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності, які є магістральними. До таких належать: проблемний підхід у навчанні, самостійна робота школярів, метод проектів. Виділення саме цих засобів активізації як основних зумовлене тим, що проблемність лежить в основі пошукової навчально-пізнавальної діяльності, а самостійна робота та метод проектів є формою реалізації цього підходу».

Погоджуючись з таким висновком, було запропоновано реалізувати ідею пошукової навчально-пізнавальної діяльності на всіх етапах навчання, однак найбільшу увагу було приділено процесу засвоєння нових знань, оскільки в початкових класах цей етап є найважливішим майже на кожному уроці. В учнів виразно виявляється активність у пошуковій навчально-пізнавальній діяльності. Чи можлива вона в умовах початкової школи?

Спостереження і бесіди з учителями-майстрами педагогічної праці, які досягають високої результативності, навчаючи різні контингенти дітей, переконуючись, що вони насамперед бачать особистість учня, а потім вже засіб, яким можна на нього вплинути. Щодо організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності це зумовлює необхідність розвинути в школярів активність як особисту якість, як стійке прагнення активно міркувати під час навчання. Якщо ця якість сформована, то в дитини виникає внутрішня готовність уважно слухати, пригадувати, напружено міркувати, висловлювати свою думку, випробовувати свої сили на складнішому завданні тощо.

У процесі пояснення нового матеріалу важливо так спрямовувати роботу дітей, щоб вони робили висновки на основі цільового порівняння та порівняння нових знань з тими, що здобуті раніше, засвоювали б операцію узагальнення силою власного мислення, активізованого вчителем. Для цього необхідно правильно організовувати дидактичний матеріал, щоб учні усвідомили недосконалість раніше засвоєних знань і були психічно готові до засвоєння нових.

Результати відвідування та аналізу уроків вчителів початкових класів ЗОШ І-ІІІ ступенів та ЗОШ І-ІІ ступенів м. Тернополя та Тернопільської області: Рудик Тетяни Зіновіївни, Рогатинчук Ганни Петрівни, Сидоренко Наталії Володимирівни та ін. дозволяють зробити висновок, що в основі евристичної бесіди лежить проблемне запитання, зумовлене об’єктивною наявністю суперечності, яка є в самому навчальному матеріалі. Але евристична бесіда на відвіданих нами уроках була використана лише у 12% випадків. Як свідчать бесіди із вчителями, які проводили такі уроки, всі вони обрали такий метод навчання інтуїтивно.

Вивчення передового педагогічного досвіду свідчить, що пошукову навчально-пізнавальну діяльність зумовлює розв’язання таких завдань, які вимагають від учнів логічного розмірковування, комбінування, співвідношення даних умови і відповідей. Такі завдання дуже корисні, це основа розумової гімнастики. Разом з тим лише на 15% відвіданих нами уроків вчителів використовують подібні завдання.

Найважливішим засобом формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів є раціональне поєднання дидактичної гри і традиційних методів навчання. У структурі уроку місце гри визначається її пізнавальною метою і можливостями навчального матеріалу. Кожна дидактична гра спрямована на розвиток мислення і мовлення дітей. Однак різні види ігор мають для цього різні можливості, як відомо, розрізняють предметні, настільно-друковані й словесні ігри. Саме матеріал гри (предмет, малюнок, слово) зумовлює основний зміст розумових і практичних дій дитини.

Розглянемо деякі види ігор, які слід ширше застосовувати в початкових класах під час уроку і самопідготовки в групах продовженого дня.

Насамперед, це ігри, побудовані на принципах автодидактизму і самоорганізації (ігри з парними й роздільними малюнками, з кубиками лото, геометричне доміно й мозаїка, ігри в загадування і відгадування, словесні дидактичні ігри).

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Стан використання міжпредметних зв’язків в процесі трудового навчання
Трудове навчання має тісний зв’язок з шкільними предметами, які передбаченні навчальним планом школи. На уроках праці учні мають можливість застосовувати на практиці знання й уміння, набуті ...

Поняття бібліотеки і бібліотечних фондів
Бібліотека або книгозбірня (грец. βιβλιον — книжка і θηκη — сховище, скриня) — культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкова ...

Вікові особливості та музична характеристика дітей молодшого шкільного віку
Однією із цілей музичного виховання є музичний розвиток дитини. Музичний розвиток, вважала Н. Ветлугіна, - складне явище. Між його компонентами встановлюються різноманітні взаємозв’язки: мі ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net