Дидактично обґрунтовано оцінити можливості навчального матеріалу, а потім вибрати оптимальні методи досить складно. У цьому процесі слід враховувати можливості учнів, ретельно вивчати відповідні розділи навчальних програм у зіставленні з підручниками і не тільки глибоко розібратися в них, а й добре запам'ятати, де, що і в якому обсязі вивчати. Для цього рекомендується зробити дидактико-методичний аналіз програм у такій послідовності:
– цілі предмета;
– завдання його вивчення у кожному класі;
– основний зміст навчання;
– методичні підходи до предмета вивчення;
– знання, уміння й навички, які контролюються на кінець року.
Глибоке, всебічне знання програм та їх наочне відображення – надійні орієнтири для вчителя у правильному доборі матеріалу, з'ясуванні між предметних внутрішньо предметних зв'язків, визначенні, які саме знання, вміння і навички треба постійно контролювати в кожному класі.
Оскільки у виборі методів організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності визначальним є зміст, то в програмах з кожного предмета виділено провідні види діяльності саме для цієї дисципліни. Скажімо, робота над змістом твору у взаємозв'язку з аналізом його образних засобів – на уроках читання; різноманітні види аналізу та вправ на зв'язному тексті – на уроках мови; спостереження й пошукова навчально-пізнавальна діяльність – на уроках природознавства.
Тільки після глибокого аналізу можна дійти висновку, який матеріал доцільно опрацювати із застосуванням методів проблемного навчання, а який – шляхом пояснення вчителя; які знання засвоюються переважно через безпосереднє слухання та спостереження, а які –у процесі пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів.
У період початкового навчання формується система понять. Поняття – це складне узагальнення, яке відображає істотні ознаки предмета або групи об'єктів. Засвоюється воно на основі сформованих уявлень у процесі розумової діяльності, яка веде до узагальнення.
Урахування вчителем поступового нарощування обсягу і змісту понять дає можливість вмотивовано урізноманітнювати вибір методів і прийомів проблемного навчання, щоб забезпечити взаємозв'язок усіх його функцій, У формуванні умінь, способів дій, навичок провідними є практичні методи (вправи, дидактичні ігри, досліди) у поєднанні з поясненням, узагальненням. Важлива умова ефективності поєднання методів і прийомів навчання – достатній вибір засобів організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів (зошити з друкованою основою, диференційовані картки, малюнки, схеми).
Організація пошукової діяльності молодших школярів у сучасній початковій школі знаходиться на низькому рівні. Основною причиною цього є нерозуміння вчителями того, що пошукова навчально-пізнавальна діяльність має здійснюватися системно і на різних етапах уроку.
Таким чином, розв'язуючи проблему оптимального вибору і поєднання методів і підходів до організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності у системі уроків і на окремому уроці, учитель має створювати найкращі можливості для організації пошукової діяльності молодших школярів на всіх етапах опрацювання навчального матеріалу.
Рекомендуємо почитати:
Проблеми безперервної освіти
Проблематику безперервної освіти можна умовно розділити на дві основні сфери. Перша пов’язана з побудовою системи безперервної освіти як частини соціальної практики (соціально-освітній аспе ...
Перший рік формування навичок читання іноземною мовою
Одним з основних завдань, які постають перед учителем іноземної мови в початковій школі, є навчання читання, що передбачає формування в учнів необхідних якостей читання: правильності, швидк ...
Трудове виховання дітей у сім'ї
Формування ринкової економіки в Україні передбачає широку активізацію людського фактора. Разом з тим громадянам України гарантується право на працю. Зокрема в Конституції України (стаття 53 ...
У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>